печерський районний суд міста києва
Справа № 757/137/26-к
пр. 1-кс-69/26
06 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42025000000001047 від 06.11.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, із вищою освітою, працюючого головним державним інспектором Головного управління ДПС у Вінницькій області зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст.368 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , у якому останні клопочуть про застосування у кримінальному провадженні № 42025000000001047 від 06.11.2025 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 терміном на шістдесят діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у сумі 844 800 гривень.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Зазначав, що підозра є необґрунтованою, а наведені у клопотанні слідчого ризики не підтверджуються доказами. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_4 доводи захисника підтримав.
Вислухавши прокурора на підтримку поданого клопотання, пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001047 від 06.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у проханні та отриманні неправмомірної вигоди, ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
05.01.2026 о 12 год. 12 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
06.01.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримніальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, які містяться в матеріалах кримінального провадження та в тому числі підтверджується:
-протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України від 05.01.2026, в ході якого вилучено неправомірну вигоду у сумі 14 тис. доларів США купюрами номіналом по сто доларів США;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.01.2025;
-протоколу огляду та вручення грошових коштів від 19.11.2025;
-письмовою заявою про вчинення злочину ОСОБА_8 від 05.11.2025;
-протоколом додаткового допиту свдіка ОСОБА_8 , від 21.11.2025, в ході якого, останній надав показання, щодо неправомірних дій ОСОБА_4 ;
-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 31.12.2025, в ході якого останній надав показання, щодо протиправних дій зі сторони ОСОБА_4 ;
-рішенням № 1/2025 від 25.11.2025 одноособового учасника ТОВ «МАКСИМУМ -КЛАБ» ЄДРПОУ - 42673323, яким звільнено з посади директора, вказаного товаристава, ОСОБА_9 ;
-рішенням № 1/2025 від 2025 одноособового учасника ТОВ «Юридична компанія «ЛЕО ДАЛ» ЄДРПОУ - 39150988, щодо звільнення з посади директора, вказаного товариства ОСОБА_9 ;
-рішенням № 1/2025 від 25.11.2025 одноособового учасника ТОВ «ГАМБОЛЛС» ЄДРПОУ - 37019499, щодо звільнення з посади, вказаного товариства, ОСОБА_9 ;
-актом приймання-передачі частки у статуному капіталі ТОВ «МАКСИМУМ -КЛАБ» ЄДРПОУ - 42673323 від 25.11.2025 № 10486/10487, яким передано частку у статному капіталі у розмірі 100% від ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 ;
-актом приймання-передачі частки у статтуному капіталі ТОВ «ГАМБОЛЛС» ЄДРПОУ - 37019499 від 25.11.2025 № 10496, 10497, яким передано частку у статному капіталі у розмірі 100% від ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 ;
-актом приймання-передачі частки у статтуному капіатлі ТОВ «Юридична компанія «ЛЕО ДАЛ» ЄДРПОУ - 39150988 від 25.11.2025 № 10488,10489, яким передано частку у статному капіталі у розмірі 100% від ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 ;
-протоколом зняття інфорамації з електронних комунікаційних мереж від 28.11.2025 № 14/2-6989, в ході якого зафіксовано розмову ОСОБА_4 з ОСОБА_12 , щодо вчинення кримнального правопорушення;
-протоколом НСРД аудіо,- відеоконтролю особи від 25.11.2025 № 14/2-7003, в хоід якого зафіксовано зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_8 та їх обговорення, щодо перереєстрації юридичної особи;
-протоколом НСРД аудіо,- відеоконтролю особи від 25.11.2025 № 14/2-7001, в хоід якого зафіксовано зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_8 та їх обговорення, щодо перереєстрації юридичної особи;
-протоколом НСРД аудіо,- відеоконтролю особи від 26.11.2025 № 14/2-7006, в хоід якого зафіксовано зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_8 та передача грошових коштів (неправомірної вигоди) ОСОБА_4 у розмірі 6 тисяч доларів США;
-протоколом НСРД аудіо,- відеоконтролю особи від 26.11.2025 № 14/2/3-7876, в ході якого зафіксовано вчинення нотаріальних дій за участі ОСОБА_13 , щодо перереєстрації частки у статутному капіатлі, а також розмови з ОСОБА_4 ;
-протоколом НСРД - аудіоконтролю особи від 22.12.2025 № 14/2/3-7475, в ході якого зафіксовано розмову ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;
-протоколом НСРД - аудіоконтролю особи від 22.12.2025 № 14/2/3-7475, в ході якого зафіксовано розмову ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;
-протоколом НСРД - аудіоконтролю особи від 19.12.2025 № 14/2/3-7480, в ході якого зафіксовано розмову ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;
-протоком обшуку від 05.01.2026 за місцем роботи ОСОБА_4 в Головному управлінні ДПС у Вінницькій обалсті за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 в ході якого вилучено особову справу ОСОБА_4 , положення про відділ, посадову інструкцію, наказ про призначення;
Іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення ним, як службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, а також третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища, предметом, якого була неправомірна вигода у значному розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення ним, як службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, а також третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища, вчиненого повторно, предметом, якого була неправомірна вигода у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Україн.
При цьому, за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, визначене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, підозрюваний, з метою його уникнення, може переховуватися від органів досудового розслідування, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, указаний ризик повністю підтверджується наступними обставинами.
ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування, а також зберігати речі, документи та інші магнітні носії інформації (телефони, комп'ютери, флеш-накопичувачі), які мають важливе значення для досудового розслідування, які можуть бути використані в якості доказів та щодо яких є ризик їх знищення, з метою приховання доказів та слідів вчинення злочинів.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення).
Так, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, які за своєю природою є латентними, вчиняються із застосуванням конспіративних способів, використанням засобів електронного зв'язку, неофіційних домовленостей та за участю інших осіб, частина з яких на теперішній час слідством не ідентифікована.
На даному етапі досудового розслідування не встановлено всі місця зберігання речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, зокрема: електронних носіїв інформації (мобільні телефони, SIM-картки, облікові записи в месенджерах та хмарних сервісах), документів, пов'язаних із переоформленням корпоративних прав, довіреностями, нотаріальними діями, чорнових записів, переписки та інших матеріальних слідів злочинної діяльності.
Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний діяв не одноособово, а у взаємодії з іншими особами, які можуть перебувати поза процесуальним контролем органу досудового розслідування. За таких умов підозрюваний, маючи реальні можливості впливу на цих осіб, може узгодити з ними дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення доказів.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що ризик знищення або спотворення доказів може визнаватися обґрунтованим не лише у випадку прямого встановлення таких дій, а й тоді, коли характер обвинувачення, стадія кримінального провадження, доступ особи до потенційних доказів та наявність не встановлених співучасників створюють реальну загрозу для належного здійснення правосуддя.
У даному випадку такі обставини наявні в сукупності, а тому існує обґрунтована ймовірність того, що, перебуваючи без належних процесуальних обмежень, ОСОБА_4 може використати свої можливості та зв'язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню шляхом знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні).
Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження у даному кримінальному провадженні є реальним, актуальним та обґрунтованим, що підтверджується конкретними фактичними обставинами справи, характером інкримінованих кримінальних правопорушень та стадією кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків може визнаватися виправданим, якщо існують об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи без належних процесуальних обмежень, матиме реальну можливість тиску на осіб, показання яких мають істотне значення для встановлення істини у справі.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, які за своєю природою передбачають використання неформальних контактів, особистих зв'язків та посередників, що створює підвищений ризик впливу на осіб, залучених до кримінального провадження. При цьому досудовим розслідуванням установлено, що протиправні дії підозрюваного вчинялися за участю інших осіб, частина з яких на теперішній час не ідентифікована, що саме по собі, відповідно до практики ЄСПЛ, є фактором, який підвищує ризик незаконного впливу.
Так, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду у контролюючому органі, має службовий та професійний авторитет, а також обізнаний з особливостями кримінального процесу та механізмами доказування, що створює реальні передумови для: схиляння свідків до зміни або коригування раніше наданих показань, узгодження позицій між учасниками кримінального провадження, підкупу або примушування осіб до давання вигідних йому показань.
огляду на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність невстановлених співучасників та посередників, службове становище і професійні можливості підозрюваного, незавершеність процесу безпосереднього отримання судом показань від свідків, існує реальна та обґрунтована ймовірність, що ОСОБА_4 , перебуваючи без належних процесуальних обмежень, може здійснювати незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження шляхом підкупу, примушування або узгодження позицій, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що, у розумінні практики ЄСПЛ, є законною та достатньою підставою для застосування запобіжного заходу.
Зазначені вище обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких корупційних кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк з конфіскацією майна. ЄСПЛ визнає, що реальна загроза суворого покарання є чинником, який істотно підвищує ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом перешкоджання кримінальному провадженню.
При цьому досудовим розслідуванням установлено, що кримінальні правопорушення вчинялися у взаємодії з іншими особами, частина з яких на теперішній час не встановлена. Перебуваючи на волі та користуючись процесуальним статусом підозрюваного, ОСОБА_4 може передавати таким особам інформацію про хід та результати досудового розслідування, яка стала йому відома у зв'язку з участю у кримінальному провадженні, що створює реальні передумови для: узгодження позицій між співучасниками, ухилення інших осіб від слідства та суду, вчинення ними дій, спрямованих на тиск на свідків, експертів чи інших учасників процесу.
ЄСПЛ у своїх рішеннях звертає увагу, що ризик координації дій з іншими співучасниками, які перебувають поза процесуальним контролем держави, є самостійною підставою для висновку про можливість перешкоджання кримінальному провадженню.
Отже, з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та реальної загрози суворого покарання, наявності невстановлених співучасників, можливості використання підозрюваним свого процесуального статусу для передачі відомостей з кримінального провадження, ризику координації дій інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності, існує реальна та обґрунтована ймовірність, що ОСОБА_4 , перебуваючи без належних процесуальних обмежень, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що повністю відповідає змісту ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та стандартам оцінки таких ризиків, сформульованим у практиці Європейського суду з прав людини.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості підозрюваного вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, які ним вчинені.
Сукупність встановлених у кримінальному провадженні обставин свідчить про наявність реального, актуального та обґрунтованого ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, а також продовження кримінальних правопорушень, у яких він обґрунтовано підозрюється.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, інші запобіжні заходи з огляду на м'якість, а також встановлені у судовому засіданні ризики не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.
Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, за якими підозрюється ОСОБА_4 . Також слідчим суддею враховується майновий та сімейний стан підозрюваного та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 :
- не відлучатись із м. Вінниця без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, перелік який обов'язати прокурора повідомити підозрюваного ОСОБА_4 під підпис;
- здати на зберігання до Управління ДМС у Вінницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 05.03.2026.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 832 000 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 05.03.2026 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатись із м. Вінниця без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, перелік який обов'язати прокурора повідомити підозрюваного ОСОБА_4 під підпис;
- здати на зберігання до Управління ДМС у Вінницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали визначити до 05.03.2026.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1