Справа №705/3240/25
2/705/562/26
07 січня 2026 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Романа Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Короп С.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, в обґрунтування зазначивши наступне.
02 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб, у якому у сторін народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протягом останніх декількох років стосунки позивача з ОСОБА_2 розладилися, зникло взаєморозуміння та повага та стали часто виникати сварки, тому з грудня 2024 року сторони припинили шлюбні відносини, кожен почав проживати окремим життям та своїми інтересами, хоча залишилися проживати за однією адресою. Сім'я фактично припинила своє існування.
У зв'язку із обставинами, які склалися, вважає, що надання сторонам строку на примирення є недоцільним.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача аліментів, представник позивача посилається на те, що малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишилися проживати разом з позивачем і знаходяться на її повному матеріальному утриманні та вихованні. Дітям же, в тому числі і у відповідності до вимог чинного законодавства, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку і такий рівень не може бути меншим ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Відповідач ОСОБА_2 є фізично здоровим, дієздатним та має можливість працювати, отримувати доходи і матеріально утримувати дитину, надаючи матеріальну допомогу.
Матеріальне становище дітей позивача та відповідача на даний час важке, так як позивач сама матеріально утримує дочку та сина. Разом з тим, будь-яких стягнень за рішенням суду з відповідача не проводиться, інших малолітніх дітей він не має.
Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований 02.06.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 324.
Після розірвання шлюбу просить відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з моменту подачі позову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді у справі відкрите спрощене провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідачу ОСОБА_2 за адресою зареєстрованого місця проживання судом направлена ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками. Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом достовірно встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 02 червня 2007 року, актовий запис про шлюб № 234. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_8 , дружини - ОСОБА_8 .
Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис про народження № 378, та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис про народження № 432.
Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що на цей час сторони у справі не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства та не проживають разом. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, яка на розірванні шлюбу наполягає, не погоджується на примирення та просить не надавати відповідний строк.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, враховуючи категоричну позицію позивача щодо необхідності у розірванні шлюбу, а також, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження наміру зберегти сім'ю та відновити шлюбні стосунки з позивачем та не вбачається наміру вчинення ним дій, направлених на примирення, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалася та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів позивача, тому є наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.1 ст. 28 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
Позивач просить суд після розірвання шлюбу повернути їй прізвище « ОСОБА_6 », у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
За приписами ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що сторони проживають різними сім'ями, хоча зареєстровані за однією адресою, але не ведуть спільного господарства, при тому, що їх діти проживають з позивачем, яка фактично несе витрати на утримання доньки та сина. Враховуючи те, що позивач несе витрати як на своє утримання, так і на утримання дітей, відповідач же суду не надав іншої протилежної інформації та підтвердження того, що він також бере участь в утриманні своїх дітей, суд вважає, що відповідач також повинен нести періодичні витрати на утримання дочки та сина для забезпечення належного розвитку та умов їх проживання.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи вимоги ст. 182 СК України щодо обставин, які обов'язково враховуються судом при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та встановлення розміру стягуваних аліментів - 1/3 частина з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дітей. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім та таким, що відповідатиме інтересам дітей.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою в частині стягнення аліментів, судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а судовий збір за позовну вимогу щодо розірвання шлюбу, який було сплачено позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1211 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією ІD: 5287-5433-7858-8714 від 29.05.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 141, 263-265, 274-279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), зареєстрований 02 червня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 234.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Після розірвання шлюбу відновити позивачу дошлюбне прізвище - « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 30.05.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський