Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/7909/25
Провадження №2/711/192/26
06 січня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Бутовській Д.О.,
за участю представника
відповідача за довіреністю Назаренка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона з 18.04.2012 є споживачем послуг, що надаються відповідачем (відкрито картковий рахунок за угодою від 18.04.2012, тип карткового рахунку - карта «Універсальна») із встановленим кредитним лімітом, відповідно до Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
З 2012 року позивач вказує, що вона активно користувалася картковими рахунками із встановленим лімітом 15000грн. 00коп.
12.10.2021 при вході в систему віддаленого обслуговування вона дізналася про те, що 11.10.2021 з 08год. 16хв. до 11год. 54хв., з її картки було проведене списання грошових коштів невеликими сумами у розмірі від 50грн. до 240грн., кількість транзакцій 97шт. на загальну суму 14986грн. 45коп. з призначенням платежу: «Google Overmobile, London», «Google Supercell, London», «Покупка, Цифрові товари», операції по списанню припинилися лише після закінчення грошових коштів на рахунку (кредитний ліміт становив 15000грн., залишок після останнього списання 14998грн. 18коп.
12.10.2021 вона невідкладно зверталася у відділення АТ КБ «Приватбанк» для сторнування або повернення коштів по операціям, які нею не здійснювалися, на що спеціалістами відділення були відправлені заявки на повернення коштів і повідомлено про результати їх опрацювання.
12.10.2021 вона звернулася до органів поліції із заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій (заява зареєстрована за №56197).
11.11.2021 позивач повторно звернулася до відділення банку і отримала відповідь про те, що нарахування відсотків банк зупинити не може, треба погасити заборгованість. Починаючи з 03.12.2021 по 22.10.2021 банком було частково здійснено повернення коштів у розмірі 3840грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів за заявою. Оригінальна картка НОМЕР_1 ». Також була перевипущена картка на нову.
По іншим заявкам на суму менше 240грн. було відмовлено у поверненні коштів, а тому позивач вважає, що кошти у розмірі 11146грн. 45коп. були списані з її карткового рахунку безпідставно, але були нею погашені, а тому банк повинен їй їх повернути.
Позивач вказує, що вона не порушувала умови договору, укладеного із відповідачем, вона не передавала та не повідомляла свій ПІН-код та CVV2 код, жодних підтверджень списання операцій 11.10.2021 в кількості 97 транзакцій на загальну суму 14986грн. 45коп. з призначенням платежу: «Google Overmobile, London», «Google Supercell, London», «Покупка, Цифрові товари», їй не надходило.
Також, вказує, що вона не давала розпоряджень щодо списання грошових коштів зі свого рахунку, не передавала СІМ-карту або телефон третім особам, терміново після виявлення правопорушення нею було здійснено звернення про незаконне списання невідомими особами грошових коштів до АТ КБ «Приватбанк» як в письмові формі, так і усно.
Таким чином, позивачем не було ініційовано у будь-який спосіб, що передбачено розд. ІУ Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», даних переказів. При цьому, АТ КБ «Приватбанк» без будь-якого підтвердження здійснив списання коштів на користь неналежного отримувача.
Позивач вказує, що сума у розмірі 11146грн. 45коп. отримана відповідачем безпідставно та повинна бути повернута. Крім того, вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на свою користь нарахувань за ст. 625 ЦК України і станом на 21.08.2025 вони становлять: 11146грн. 45коп. - сума безпідставно отримана відповідачем; 1263грн. 37коп. - 3% річних за період з 21.08.2025; 6745грн. 35коп. - інфляційні втрати за період з 21.08.2025.
Також, як на думку позивача, наявні підстави для стягнення з відповідача на її користь пені у розмірі 18071грн. 91коп., яка нарахована за період прострочення 1410днів (з 12.10.2021 по 21.08.2025).
Позивач вказує, що діями (бездіяльністю) відповідача їй було завдано моральної шкоди, яку оцінює у 10000грн. 00коп. Так, вона отримала повернення коштів не у повному розмірі; їй спричинені душевні страждання, змінився спосіб її життя, витрачала час для відновлення порушеного права.
Також позивачем вказано орієнтовний розрахунок судових витрат: витрати на правничу допомогу 25000грн. 00коп. (без врахування судового збору).
Таким чином, посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 614, 1073, 1212, 11, 651, 653, 625, 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позивач просить суд, - стягнути з відповідача на свою користь 37227грн. 08коп.: 11146грн. 45коп. сума безпідставно отриманих коштів; 1263грн. 37коп. 3% річних; 6745грн. 35коп. інфляційні втрати, 18071грн. 91коп. пеня; моральна шкода 10000грн. 00коп.
Відповідачем подано відзив на позов, який прийнятий судом. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке:
між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» діють правовідносини щодо відкриття, ведення, обслуговування карткових рахунків, їх функціонування та кредитування на підставі підписаних сторонами Анкет-заяв про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 18.04.2012, які в цілому є Договором про надання банківських послуг.
Договір про надання банківських послуг за своєю правовою природою є змішаним договором та включає в себе, в тому числі, умови договору банківського рахунка з використанням електронного платіжного засобу та договору кредитування карткового рахунку, який є підставою для відкриття карткових/поточних рахунків клієнтам Банку та видачі до них платіжних/кредитних карток, а також видачу кредитних коштів.
Отже, як зазначено у відзиві, позивач як клієнт Банку і Банк перебувають у цивільних (приватноправових) відносинах щодо відкриття, ведення та обслуговування банківського рахунку та його кредитування, користування електронним платіжним засобом, які регулюються договором, укладеним між ними, та чинним законодавством України (загальним і спеціальним).
У зв'язку з отриманням банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», позивач була і користувачем системи дистанційного обслуговування - платіжного застосунку «Приват24». Вказані обставини сторони не заперечують.
Проте, як стверджує позивач, 11.10.2021 зловмисники списали з її рахунку 14986грн. 45коп. та вважає, що вказані кошти отримав Банк.
При цьому, позивач наголошує, що вказані операції стали можливими, шляхом шахрайства третіх осіб, оскільки вона не передавала стороннім особам реквізити карток та іншу інформацію, яка б сприяла проведенню оспорюваних транзакцій. Позивач також вважає, що саме Банк не забезпечив надійне зберігання її персональних даних як споживача фінансових послуг та не скасував оспорювані операції, незважаючи на її звернення до Банку.
Проте, з такими твердження позивача відповідач не погоджується, оскільки це не узгоджуються з фактичними обставинами справи та з доказами, які надаються Банком на підтвердження своїх доводів та заперечень проти заявлених вимог.
Так, саме Банком збережено її персональні дані і було проведене службове розслідування всіх обставин і встановлено: «В УБ по Центральному макрорегіональному управлінню для проведення перевірки надійшла Службова записка № Е.16.0.0.0/7-8189820 від 17.10.2025 про залучення співробітників СБ на умовах аутсорсингу: Юридична робота з НПА, по ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). В Службовій записці № Е.16.0.0.0/7-8189820 від 17.10.2025 зазначено, що в роботі Управління судового представництва в регіонах ГО знаходиться клієнт ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_2 (СОСС НОМЕР_3 ).
ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовною заявою про захист прав споживача. Ціна позову 47227,08 грн.
Позовна заява мотивована тим, що: 12.10.2021 при вході в систему віддаленого обслуговування я довідалася, що 11.10.2021 з 08 годин 16 хвилин по 11 годину 54 хвилини, з моєї карти № 5457082225671135 було проведено списання грошових коштів невеликими сумами в розмірі від 50.00 грн. до 240.00 грн., кількість транзакцій 97 шт, на загальну суму 14986,45 грн., з призначенням платежу: "GOOGLE Overmobile, London", "GOOGLE Supercell, London", "ПОКУПКА, Цифрові товари".
Дані на клієнта по даним ЄКБ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_4 , Юридична адреса, Фактична адреса АДРЕСА_1 , телефон для комунікацій/фінансовий телефон НОМЕР_5 станом 12.10.2021 року, зазначений в Анкеті заяві клієнта фізичної-особи (03.02.2021 15:23:55 - 0000002059315815), по даним сервісу FINNUM. Зміна фінансового номеру заявка ID 251023RQ214721, змін не зафіксовано. 8d6e9c3e1faf461f8bc0ee59ed834422.
2021-10-12 18:31:00.0 у кл. вкрали картку, після чого пішли списання по карті, кл. не підтверджує ці операції, сайтом не користується. По даними сервісу (?Документообіг по клієнтові), (Voice Record System) заяви, дзвінків на номер 3700 від клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 1001038159 - звернень в банк не зареєстровано.
Аналізом виписки по карті 5457082225671135 клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 1001038159 за 11.10.2021 в період з 06:08:36 по 11:54:08 проведено 97 операцій на загальну суму 14591,21 грн. (незначними сумами) через термінал TWITERM, Країна Терміналу Great Britain, Місцезнаходження London, Власник терміналу GOOGLE Supercell, Цифрові товари: GOOGLE Supercell, London, Опис транзакції - Цифрові товари: GOOGLE Supercell, London.
В ході вивчення інформації з програмного комплексу PAN Like VK fm встановлено, що усі платежі відбувались - POSCONDITION 87 (зашифрований канал) - не було застосовано 3дс та POSENTRY MODE 12 manual key entry (ручне введення ключа), по даним сервісу Процесин- Пошук Авторизацій проведено - Режим вводу картки Ручне введення без пін-коду. (Дані отримувача не встановлено).
По даним сервісу (зелена адмінка Приват24 - Зміни акаунту Приват24) по клієнту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор НОМЕР_4 , змін в обліковому запису станом на 11.10.2021 року, не зафіксовано.
По даним сервісу login-monitoring входи в Приват24) по клієнту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 1001038159 входження до облікового запису клієнта 11.10.2021 року - не зафіксовано.
Дані сервісу (історія по претензійній роботі Chargeback - Повернення платежу) дата запиту заявок 12.10.2021, з зазначених номерів заявок в позові. (Слід зазначити що деякі заявки які зазначені в позові дублюються, а саме: 1684703, 1684704, 1686302, 1686304, 1686306, 1686309, 1686311, НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , 1686329, 1686331, 1686333).
В заявках під час подачі зазначається коментар "вночі клієнту зателефонував незнайомий номер НОМЕР_12 , представився спеціалістом банку і запитали cvv2 код, потім номер карти і термін дії.
Клієнт передав ці дані. Потім з його карти зникли гроші", "у кл. вкрали картку, після чого пішли списання по карті, кл. не підтверджує ці операції, сайтом не користується". Відповідач вказує, що проведеним аналізом: по заявкам 1686359, 1686358, 1686356, 1686355, 1686353, 1686352, 1686351, 1686350, 1686349, 1686348, НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 закриті з коментарем справу виграно, кошти в загальній сумі 4000,00 грн. зараховано на картку НОМЕР_18 клієнтки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 1001038159;
по заявкам 1684695, 1686343, 1686335, НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_11 , НОМЕР_10 , НОМЕР_9 , НОМЕР_8 , НОМЕР_7 , НОМЕР_6 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 - стан розгляду "1 Опрацьовано 411 Відмова - не оскаржується безакцептне списання (доліміт)";
по заявках 1686344, 1686345, 1686338, 1686341, 1686364, 1686366, 1686368, 1686370 сума оскарження до 155,00 грн. - Згідно умов платіжної системи VISA та Мастеркард на підставі 2.1.4.58.2 Сторони погодили, що Банк проводить претензійну роботу щодо оскарження операції за умови, що сума оскаржуваної операції перевищує 155 грн. У разі якщо операція проведена в іншій валюті, гранична сума визначається шляхом її конвертації у валюту операції за обмінним курсом ПриватБанку, що діє на момент проведення ПриватБанком операції, або за обмінним курсом, який встановлюється тим банком, фінансовою установою або платіжною системою та/або мережею, через які дана операція проводилася;
заявки 1686354, 1686338, 1686341, 1686364, 1686366, 1686368, 1686370 - не мають ніякого відношення до операцій по карті за 11.10.2021.
По даним сервісів станом на 11.10.2021 року PHONSM Вибірка СМС, відправлених клієнту ID 251022RQ213631, SMSARC Архів вихідних СМС по номеру телефона за період ID НОМЕР_44 , OTPPAS Вибірка по SMS-повідомленням з ОТП паролями ID 251024RQ215124 - інформація відсутня.
Несанкціонованих переглядів по даним клієнта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , Ідентифікатор 1001038159 не зафіксовано (BIGQ01 заявка на історію ID 251027RQ215659, CLTMNG Сервіс Виписка ID 251027RQ215660, Рабочий стіл співробітника ID НОМЕР_45 ).
Станом на час проведення перевірки запитів від Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про надання інформації відносно проведених операцій 11.10.2021 - не надходило. Збиток банку не завдано.
За твердженнями відповідача, щоби використати картку для оплат в інтернеті, зловмиснику необхідно було мати картку в руках/або повний номера картки, термін дії картки та CVV коду картки. Оскільки суми писання коштів не були значними, вони не потребували підтвердження СМС-паролем, що і призвело до неправомірного списання коштів невстановленими особами».
Крім того, представником відповідача у відзиві зазначено, що відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов до обов'язків клієнта належить: не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
Відповідно до п. 2.1.4.12.9 Умов клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою.
Положеннями п. 2.1.4.12.5 Умов також встановлено, що клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
В даному випадку, відповідач через представника вказує на те, що правовідносини, які склалися між сторонами діють у сфері функціонування платіжних послуг в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб'єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами, та регулюються, зокрема ЦК України, Законами України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022, які набрали чинності 01.08.2022 та діяли на момент вчинення спірних транзакцій.
Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і одержувачем, які є підставою для цього (п. 57 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема:… 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи (стаття 41 Закону України «Про платіжні послуги»).
Згідно з п. 56 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Відповідно до ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний - не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції», а також не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права (ч.20 ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги»).
Під втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації (абз.7 п.19 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги»).
В постанові Верховного Суду у справі №522/22780/15-ц від 09.07.2019 зазначено, що саме на позивача покладено обов'язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов'язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.
Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції (ч. 8 ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги»).
Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/ або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (абз. 23 ч. 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затв. Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164.
Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (абз. 65 ч.1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
За правилами ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Ініціатор, в свою чергу, це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, одержувач, стягувач, обтяжувач (ст. 21 Закону України «Про платіжні послуги»).
Відповідно до частини 3 статті 87 Закону України «Про платіжні послуги№ платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
Тому, відповідач вказує на те, що саме в результаті дій позивача стосовно передачі особисто останнім CVV карти та номеру і дати дії карти, був наданий невідомій особі доступ до карти та вчинено шахрайські дії саме з вини позивача. Тобто, факт обізнаності невідомою особою з обліковими даними позивача та підтвердження входу шляхом натискання "1" під час IVR-дзвінка з особистого фінансового номеру телефону позивача вказує на надання ОСОБА_1 можливим третім особам контролю над її рахунками.
Також у відзиві зауважено, що відповідно до ч. 4 абз. 63 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 № 65 визначено, що фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації.
Відповідно до абз. 1 ч.3 розділу Загальні положення Положення № 164 автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача та/або належність користувачу певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги» засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.
Система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет, що є загальновідомою інформацією, яка розміщена в тому числі на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до Правил користування «Приват24», особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: реквізитів хоча б однієї з карток клієнта.
Тобто фінансовий номер телефону клієнта є важливою складовою отримання якісних банківських послуг у АТ «ПриватБанк» та безпеки клієнта.
Зазначено, що втрата грошових коштів сталася через власну недбалість позивача по захисту власних персональних даних і коштів та внаслідок особистих дій саме позивача.
Також, у відзиві зазначено, що згідно із Умовами та правилами надання банківських послуг, які порушив клієнт обов'язки: (Умови та правила надання банківських послуг - це публічна оферта (договір приєднання), що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву про приєднання).
В Умовах та правилах Умовами та правилами надання банківських послуг зазначено:
1.1.1.73. Фінансовий номер телефону Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть виконуватися платіжні операції.
Підтверджується Клієнтом під час активації банківської послуги за допомогою POSтерміналу у відділенні Банку, банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду платіжної картки і sms-паролем, а також у Системі «Приват24» Банку (у разі зміни логіна користувача).
п. 1.1.2.1.6. Зобов'язання про нерозголошення інформації з обмеженим доступом.
Клієнт Банку зобов'язаний вжити заходів щодо збереження інформації з обмеженим доступом, запобіганню доступу до носіїв інформації з обмеженим доступом як зі сторони третіх осіб, так і працівників та/або членів сім'ї:
1.1.2.1.10. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку.
В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку.
п. 1.1.5.14. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.
2.1.1.7.4. Власник Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Держателя Картки до Банку та заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Карти в СТОП-ЛИСТ платіжною системою, а в разі підключення до послуги "Екстрені гроші" також протягом часу блокування платіжної карти.
2.3.1.1.1. Для ініціювання платіжних операцій Клієнт має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з Банком (далі - Засоби дистанційної комунікації або Віддалені канали обслуговування).
2.3.1.1.2. Сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних Віддалених каналів обслуговування: Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та АТМ, ТСО, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість.
2.3.1.1.3. Клієнт має право ініціювати Платіжну інструкцію у Віддалених каналах обслуговування в електронній формі. Обов'язкові реквізити Платіжної інструкції визначені чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.
2.3.1.2.1. Система «Приват 24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління банківськими рахунками Клієнта
Крім того, відповідач вважає, що стороною позивача надається до суду інформація обмеженого характеру з метою перекладання відповідальності на Банк. Вважає, що відповідачем АТ КБ «Приватбанк» доведено те, що позивач своїми діями (бездіяльністю) сприяла незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, і подальшому, отриманню грошових коштів, у зв'язку з чим Банк не несе відповідальності за проведені операції.
Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом. На обґрунтування суми моральної шкоди, як вважає відповідач, позивач не зазначила та не надала до суду допустимих та належних доказів завдання їй моральної шкоди.
Відповідач вказує у відзиві, що відсутні підстави для застосування норм ст. 1212 ЦК України. Також відповідач просить застосувати строки позовної давності, оскільки вважає, що позивач пропустила строк позовної давності, оскільки 12.10.2021 вона дізналася про шахрайство, а позов подано до суду у 2025 році.
Таким чином, сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивачем подано відповідь на відзив, яка прийнята судом, за якою просить позовні вимоги задовольнити. Вказано, що позивачем строки позовної давності не порушені; не погоджується із доводами відповідача, що викладені у відзиві. Зазначено, що позивачем не було порушено умов договору, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк», кредитну картку та їхні реквізити третім особам вона не передавала та не повідомляла свій ПІН-код та CVV2 код, жодних підтверджень на списання операцій 11.10.2021 з 08 годин 16 хвилин по 11 годину 54 хвилини в кількості 97 транзакцій, на загальну суму 14986,45 грн., з призначенням платежу: "GOOGLE Overmobile, London", "GOOGLE Supercell, London", "ПОКУПКА, Цифрові товари", їй не надходило. Також вона не надавала розпорядження щодо списання грошових коштів зі свого рахунку (не отримувала смс-повідомлень з кодом підтвердження), не передавала свою SIM-карту або телефон третім особам, терміново після виявлення правопорушення нею було здійснено звернення про незаконне списання невідомими особами грошових коштів до AT КБ «ПриватБанк» як в письмовій, так і в усній формах. Нею невідкладно було написано заяву до правоохоронних органів про факт вчинення невідомою особою протиправних дій стосовно її карткового рахунку. Тобто, нею не було ініційовано в будь-який спосіб, що передбачений розд. ІУ Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», даних переказів. Отже, вона, як споживач банківських послуг, своїми діями не сприяла використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій. АТ КБ «Приватбанк» без будь-якого підтвердження здійснив списання коштів на користь неналежного отримувача. Заявки на повернення коштів заповнювалися спеціалістом АТ КБ «Приватбанк» у відділенні, вона жодних даних там не назначала, лише повідомила, які операції вона не здійснювала і не підтверджувала. Карта, як вказує позивач, не втрачалася та не передавалася іншим особам. Їй не надходило жодних дзвінків від сторонніх осіб, як зазначено банком у відзиві. При заповненні заявок на повернення коштів, спеціаліст уточнив цю інформацію і вона категорично заперечила, на що він зробив висновок, що дані її карти стали відомі третім особам, тобто вкрадені і почав заповнювати документи на повернення коштів. Які саме коментарі були вказані працівником банку при поверненні позивачу, невідомо, він лише повідомив номера заявок, жодних підписів, чи підтверджень на формування документів у позивача не вимагали. Про ці коментарі про, нібито, вкрадену карту і телефонні дзвінки позивач дізналася лише при ознайомлені з відзивом на позовну заяву. При цьому, номери заявок позивачем були взяті саме у відділенні банку.
Позивач вважає, що докази, які надані відповідачем, не простовують доводи позивача, що викладені у позозовній заяві. Крім того, у відповіді на відзив позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правіничу допомогу адвоката у розмірі 16000грн. 00коп.
Відповідач не скористався правом подати заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято, відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засдіання позивач ОСОБА_3 та її представник адвокат Постригань Т.Л. не з'явились, будучи належдним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача АТ КБ «Притбанк» за довіреністю Назаренко С.М. просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на доводи відзиву на позов. Крмі того, зазначив, що саме позивач повідомила третім особами свої персональні дані (номер картки, CVV2, дату картки), чого було достатньо для здійснення фінансових операцій по інтернету, внаслідок чого з її кредитної картки Приватбанку були списані грошові кошти (переведені кошти до Британії). Працівники банку не мали доступу до акаунту під час здійснення фінансових операцій. Приватбанк звертався до платіжної системи VISA щодо повернення позивачу коштів у розмірі 14986грн. 45коп., якою розглянуто ряд заявок і повернуто близько 4000грн. на карту позивача. По решта заявкам ця платіжна система відмовила у поверненні коштів, оскільки всі кошти, що менше 155грн. не повертаються (такі правила VISA). Зазначає, що відповідальність за збереження персональних даних несе виключно споживач. У Приватбанку не має права і обов'язку повертати позивачу різницю коштів (між списаними та вже повернутими, тобто суму боргу по позову). Невідомо про наявність вироку суду щодо встановлення винної особи, яка скористалася грошовими коштами позивача. Банк не має претензій до позивача щодо необхідності повернення нею до банку коштів. Також зазначив, що відповідач не визнає факт завдання позивачу моральної шкоди, а також заперечує проти стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Заслухавши пояснення представника відповідача, враховуючи позицію сторони позивача, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:
встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» діють правовідносини щодо відкриття, ведення, обслуговування карткових рахунків, їх функціонування та кредитування на підставі підписаних сторонами Анкет-заяв про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 18.04.2012, які в цілому є Договором про надання банківських послуг.
Договір про надання банківських послуг за своєю правовою природою є змішаним договором та включає в себе, в тому числі, умови договору банківського рахунка з використанням електронного платіжного засобу та договору кредитування карткового рахунку, який є підставою для відкриття карткових/поточних рахунків клієнтам Банку та видачі до них платіжних/кредитних карток, а також видачу кредитних коштів.
Отже, сторони визнають обставини про те, що вони перебувають у цивільних (приватноправових) відносинах щодо відкриття, ведення та обслуговування банківського рахунку та його кредитування, користування електронним платіжним засобом, які регулюються договором, укладеним між ними, та чинним законодавством України (загальним і спеціальним). У зв'язку з отриманням банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», позивач була і користувачем системи дистанційного обслуговування - платіжного застосунку «Приват24». Вказані обставини сторони також не заперечують.
Також встановлено, що 11.10.2021 з карткового рахунку ОСОБА_3 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», у межах встановленого кредитного ліміту 15000грн. 00коп., було проведене списання грошових коштів у кількості 97 транзакцій, на загальну суму 14986грн. 45коп. з призначенням платежу: «Google Overmobile, London», «Google Supercell, London», «Покупка, Цифрові товари».
12.10.2021 ОСОБА_3 зверталася до АТ КБ «Приватбанк» для повернення коштів по операціям, які, як вона вказує, нею не здійснювалися, на що спеціалістами відділення були відправлені заявки на повернення коштів і повідомлено про результати їх опрацювання, про що свідчать надані позивачем відповідні виписки під назвою «Перевірка статусу заяви та повернення коштів» та надана відповідачем інформація із матеріалів Службового розслідування.
12.10.2021 ОСОБА_3 звернулася до Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області із заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій в інтернеті (заява зареєстрована за №56197 і в подальшому ще заява від 22.10.2021 №57963).
Інформація про відкрите кримінальне провадження, чи-то постановлення обвинувального вироку щодо особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_3 з обставин, як остання вказує, шахрайські дії в інтернеті (зняття грошових коштів з її карткового рахунку), відсутня.
Позивачу було здійснено повернення коштів у розмірі 3840грн. 00коп. з призначенням платежу: «Повернення коштів за заявою. Оригінальна картка НОМЕР_1 ».
По іншим заявкам позивача на суму менше 240грн. було відмовлено у поверненні коштів у розмірі 11146грн. 45коп. (14986грн. 45коп. - 3840грн. 00коп.) з підстав того, що кошти повернути неможливо згідно з правилами міжнародної платіжної системи Visa/Masterсard, а також Умовами та Правилами банку; сума транзакції є нижчою за мінімальну суму для оскарження.
Відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов до обов'язків клієнта належить: не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
Відповідно до п. 2.1.4.12.9 Умов клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою.
Положеннями п. 2.1.4.12.5 Умов також встановлено, що клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, які порушив клієнт обов'язки: (Умови та правила надання банківських послуг - це публічна оферта (договір приєднання), що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву про приєднання.)
В Умовах та правилах Умовами та правилами надання банківських послуг зазначено:
1.1.1.73. Фінансовий номер телефону Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть виконуватися платіжні операції.
Підтверджується Клієнтом під час активації банківської послуги за допомогою POSтерміналу у відділенні Банку, банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду платіжної картки і sms-паролем, а також у Системі «Приват24» Банку (у разі зміни логіна користувача);
п. 1.1.2.1.6. Зобов'язання про нерозголошення інформації з обмеженим доступом.
Клієнт Банку зобов'язаний вжити заходів щодо збереження інформації з обмеженим доступом, запобіганню доступу до носіїв інформації з обмеженим доступом як зі сторони третіх осіб, так і працівників та/або членів сім'ї.
1.1.2.1.10. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку.
В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку.
п. 1.1.5.14. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.
2.1.1.7.4. Власник Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Держателя Картки до Банку та заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Карти в СТОП-ЛИСТ платіжною системою, а в разі підключення до послуги «Екстрені гроші» також протягом часу блокування платіжної карти.
2.3.1.1.1. Для ініціювання платіжних операцій Клієнт має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з Банком (далі - Засоби дистанційної комунікації або Віддалені канали обслуговування).
2.3.1.1.2. Сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних Віддалених каналів обслуговування: Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та АТМ, ТСО, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість.
2.3.1.1.3. Клієнт має право ініціювати Платіжну інструкцію у Віддалених каналах обслуговування в електронній формі. Обов'язкові реквізити Платіжної інструкції визначені чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.
2.3.1.2.1. Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління банківськими рахунками Клієнта
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Як предбачено частинами 1 та 2 статті 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність (п.п.2, 5, 6 ч.1 ст. 3 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч.ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України).
Як передбачено ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і одержувачем, які є підставою для цього (п. 57 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема, надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи (п. 6 ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги»).
Згідно з п. 56 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Відповідно до ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний - не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, а також не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права.
Під втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації (абз.7 п.19 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги»).
Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції. (ч.8 ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги»).
Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/ або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (абз. 23 ч. 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затв. Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164.
Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (абз.65 ч.1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Ініціатор це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, одержувач, стягувач, обтяжувач (ст.21 Закону України «Про платіжні послуги»).
Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
Відповідно до ч. 4 абз. 63 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 № 65 визначено, що «фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації».
Відповідно до абз. 1 ч.3 розділу Загальні положення Положення № 164, автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача та/або належність користувачу певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги» засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.
Система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет, що є загальновідомою інформацією, яка розміщена в тому числі на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до Правил користування «Приват24», особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: реквізитів хоча б однієї з карток клієнта.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За нормами ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» (в редакції, чинній на час виниклих правовідносин) у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Відповідно до п.1.3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача встановлена на рівні: процентна ставка, відсотків річних 42,0% - для карт «Універсальна», а тому позивач нарахував пеню у розмірі 18071грн. 91коп., оскільки вважає, що саме за таких підстав вона повинна бути нарахована та стягнута з відповідача на користь позивача (розмір боргу 11146грн. 45коп., ставка 42% річних, кількість прострочених днів 1410 - за період з 12.10.2021 по 21.08.2025).
Таким чином, за результатами розгляду справи, досліджених під час розгляду справи доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів 11146грн. 45коп., як безпідставно отриманих відповідачем коштів; 1263грн. 37коп., як 3% річних за період з 12.10.2021 по 21.08.2025, що нараховані, відповідно до ст. 625 ЦК України; 6745грн. 35коп., як інфляційні втрати за період з 12.10.2021 по 21.08.2025, що нараховані, відповідно до ст.625 ЦК України; 18071грн. 91коп., як пеня, оскільки позивачем не доведені обставини про те, що списання грошових коштів із карткового рахунку, відкритого на ім'я позивача (події 11.10.2021,) відбулися з вини працівників банківської установи. Навпаки, за досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_3 , маючи доступ до сервісу керування своїм банківським рахунком, здійснила ряд активних дій, пов'язаних із втратою її ж персональних ідентифікаційних даних, CVV2 коду, номеру картки тощо та використанням належного їй телефонного (фінансового) номеру мобільного зв'язку, проявила неуважність та безпечність, надавши третім особам доступ до своїх персональних даних (доступ до карти), чим порушила умови договору про надання банківських послуг від 18.04.2012 (Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг), внаслідок чого з-за своєї необачливості й втратила грошові кошти (на користь третіх осіб). Крім того, нею, до списання (втрати) грошових коштів, не було вжито своєчасних, належних і достатніх заходів для обмеження доступу до її особистого кабінету у сервісі «Приват24», а відтак, вона не була звільнена від цивільно-правової відповідальності за зобов'язанням із повернення коштів на картковий рахунок банківської установи, що були зняті з її банківського рахунку до здійснення нею повідомлення банку про сумнівні операції. При цьому, як сама позивач, так і проти цього не заперечує відповідач, що зняті/списані з рахунку грошові кошти позивачем були повернуті на рахунок АТ КБ «Приватбанк» і на цей час банківська установа зазначає про відсутність будь-якої заборгованості.
У статті 23 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Частиною 2 статті 23 ЦК України визначено що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення (ч. 3 ст. 23 ЦК України). А також: стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих обставинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо (п. 9 постанови Пленуму ВСУ про моральну шкоду).
Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 37227грн. 08коп., оскільки не доведена протиправна поведінка (бездіяльність) відповідача у подіях, які мали місце 11.10.2021 та наслідках, які від них настали для позивача, то, відповідно відсутні й підстави для задоволення позовних вимог в частині відшкодування позивачу відповідачем моральної шкоди (заявлено вимоги у розмірі 10000грн. 00коп.).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 ст. 257 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного Кодексу України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.
На думку суду, безпідставними є твердження відповідача, викладені у відзиві на позов, - про застосування строків позовної давності та відмову у задоволенні позову з таких підстав, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову саме з підстав того, що права/інтереси позивача не були порушені відповідачем і позовні вимоги є необгрунтованими.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», судові витрати (судовий збір) необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відсутні підстави і для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат (витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 141, 259, 268 ЦПК України суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 06.01.2026.
Головуючий суддя С. М. Позарецька