Справа № 702/1140/25
Провадження № 2-а/702/1/26
06 січня 2026 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі
головуючої судді Барської Т. М. ,
за участі секретаря Возної В. В.
представника позивача адвоката Кушнеренко Т. В. ( в режимі відеоконференції),
позивач ОСОБА_1 не з'явився,
представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кушнеренко Т. В., 24.11.2025 звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд:
- поновити строк на оскарження постанови від 13.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 17000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 13.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, прийнятою 13.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення постановою №235 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнув його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України та за те, що позивач 09.12.2024 не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), наклав на нього штраф у сумі 17000 гривень.
Позивач участі в розгляді справи не брав, але на адресу посадовця надіслав заперечення, в яких виклав свої доводи щодо відсутності підстав для притягнення його до відповідальності, просив справу розглянути у його відсутність, а прийняте рішення надіслати на його адресу.
Позивач стверджує, що місцем вчинення правопорушення є м. Монастирище Уманського району Черкаської області, тому начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 повноваженнями розглядати справу наділений не був.
Також, за доводами позивача, 04.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 повернулось відправлення з повісткою та інформацією про причину його невручення, 09.12.2024 ОСОБА_1 не з'явився за вказаною повісткою та не повідомив про причину неявки. Станом на 10.12.2024 представники ІНФОРМАЦІЯ_1 були достовірно обізнані про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, тобто вказана дата є датою коли представники ІНФОРМАЦІЯ_1 виявили факт вчинення правопорушення.
Відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-3 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності минули, тому, навіть за наявності складу правопорушення, адміністративне стягнення до нього не могло бути застосовано.
Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Прийнятою 12.12.2025 ухвалою суд поновив позивачу строк для звернення з позовом до суду, прийняв позову заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та встановив відповідачу строк до 04.01.2026 для подачі відзиву на позов.
Позивач ОСОБА_1 для участі в розгляді справи не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений за зареєстрованим місцем проживання. Надіслана на його адресу судова повістка про виклик повернута з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності позивача.
Представник позивача адвокат Кушнеренко Т.А. вимоги свого довірителя підтримує, просить їх задовольнити, посилаючись при цьому на наведені у позові доводи. Представник переконана, що оскаржувана постанова прийнята поза межами визначеного ст. 38 КУпАП строку притягнення особи до адміністративної відповідальності та неуповноваженою особою.
Крім іншого, представник позивача зазначила, що на військовий облік позивач став близько десяти років тому, у 27-річному віці, а у червні 2025 року на території міста Тальне керований позивачем автомобіль затримали працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 і за неявку за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 склали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.
На адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокат Кушнеренко Т.В. надіслала заперечення. Однак, уповноважена особа не взяла їх до уваги та 13.06.2025, порушуючи визначений нормами КУпАП порядок, прийняла оскаржувану постанову №235.
ІНФОРМАЦІЯ_6 свого представника для участі в розгляді справи не направив, правом на подачу відзиву не скористався, копію ухвали про відкриття провадження у справі з доданою позовною заявою і додатками до неї отримав 17.12.2025 в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд».
Стаття 268 КАС України, окрім зазначеного вище, також унормовує, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи, що з моменту отримання відповідачем копій ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками спливло 19 днів, суд постановив протокольну ухвалу про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 06.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що його оголошення відбудеться о 16 год 50 хв 06.01.2026.
Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Кушнеренко Т.В., з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків і такого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За змістом вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту скоєння особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Диспозиція частини першої статті 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За приписами частини третьої статті 210-1 КУпАП адміністративній відповідальності підлягає особа за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Норма частини третьої статті 210-1 КУпАП є бланкетною, а тому при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 - після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває по цей час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає, у тому числі, неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 , але за цією адресою не проживає (а.с.34).
Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів РЕЗЕРВ+ ОСОБА_1 04.06.2025 взятий на облік третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Тальне) (а.с.22-24, 46-56).
Відомостей про прийняття 13.06.2025 оскаржуваної постанови №235 Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів не містить.
06.11.2025 Головним державним виконавцем Монастирищенського відділу ДВС в Уманському районі на виконання оскаржуваної постанови №235 від 13.06.2025 відкрите виконавче провадження (а.с.13,16).
18.11.2025 Головний державний виконавець копії постанов про відкриття виконавчого провадження та по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП надіслала на адресу адвоката Кушнеренко Т.А.(а.с.15-17).
24.11.2025 ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву (а.с.2).
Доказів на підтвердження відправлення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 відповідач суду не надав, а тому суд вважає доведеною ту обставину, що позивач копію постанови отримав лише після звернення до Монастирищенського відділу ДВС в Уманському районі ЦМУМЮ (м. Київ), тому строк для звернення з цим позовом до суду йому поновлений (а.с.58-60).
11.06.2025, тобто до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення, захисник ОСОБА_1 адвокат Кушнеренко Т.В. на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслала заперечення на складений 04.06.2025 протокол про адміністративне правопорушення (а.с.18-20).
Заперечення відповідачу доставлені 12.06.2025 (а.с.25-28), однак під час розгляду справи не враховані.
У поданих запереченнях ОСОБА_1 просив справу розглядати за його відсутності та відсутності його захисника (а.с.20 на звороті).
13.06.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності встановив, що останні 09.12.2024 о 09 год. 00 хв. не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_3 ), яка згідно повідомлення про вручення АТ «Укрпошта» №0610211150877 04.12.2024 повернута з відміткою про відсутність адресата за цією адресою.
Оцінюючи законність оскаржуваної постанови №235 від 13.06.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення, суд виходить із таких положень чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадянин, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Аналогічні обов'язки на військовозобов'язаних, призовників та резервістів покладає п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.
Порядок виклику громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки урегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560).
Згідно із приписами пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ , у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, є:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання (пункт 41 Порядку № 560).
Отже, у даній справі днем оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є 04.12.2024 - день проставлення відмітки у поштовому відправленні про відсутність одержувача за адресою реєстрації.
А за викликом він не з'явився 09.12.2024, як констатує ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 в оскаржуваній постанові (а.с.17).
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності врегулює Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 38 якого унормовує, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Суд встановив, що позивач за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з'явився 09.12.2024.
Отже моментом виявлення правопорушення є 10.12.2024 і адміністративне стягнення на ОСОБА_1 могло бути накладене не пізніше 10.03.2025.
Окрім наведеного, оцінюючи законність прийняття 13.06.2025 постанови №235 суд враховує приписи ст. 303 КУпАП, за змістом якої не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Однак, як встановлено судовим розглядом, винесена 13.06.2025 постанова №235 до виконання звернута 06.11.2025, тобто через 4-ри місяці 23 дні.
Положення підпункту 4 п. 10-2 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, цих висновків суду не спростовують, позаяк переривання визначених ст. 303 КУпАП строків він не передбачає.
Доводи позивача про прийняття постанови не уповноваженою особою суд відхиляє, оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_8 (Тальне) ОСОБА_1 взятий на облік 04.06.2025.
Згідно з ч.4 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Отже, справа про адміністративне правопорушення, з урахуванням місця перебування позивача на військовому обліку та місця виявлення правопорушення - територія міста Тальне, розглянута уповноваженою на те особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, що наданими відповідачем доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд доходить висновку, що постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 13 червня 2025 року №235 є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 252, 258,268, 280, 285, 287 - 289 КУпАП, ст. 2, 5, 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 268 - 272, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №235 від 13 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня ухвалення судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (перебування) АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Тетяна БАРСЬКА