Справа № 702/1004/25
Провадження № 2/702/84/26
06.01.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Барської Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Возної В.В.,
учасники справи не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі по тексту також ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 26870,00 грн. та таких судових витрат, як судовий збір в розмірі 2422,40 грн., і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 23.06.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 00-9828111 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, який відтворений шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону.
За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 10000,00 грн. на умовах, передбачених договором, який зобов'язалась повернути до 18.06.2025, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов'язки, передбачені його умовами.
Позивач стверджує, що всупереч умов правочину, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 26870,00 грн., у тому числі 11500,00 грн. тіла кредиту та 15370,00 грн. відсотків за користування ним.
20.01.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладений Договір факторингу №20012025-МК/Ейс, на підставі якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26870,00 грн., яку ОСОБА_1 добровільно не сплачує, тому позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом та просить стягнути із відповідача на його користь зазначену заборгованість.
Також позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Постановленою 03.11.2025 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогу, а також задоволене клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації, що містить банківську таємницю, про емітування на ім'я відповідача платіжної картки; про зарахування коштів на картковий рахунок; про фінансовий номер телефону; про повний номер рахунку маска - картки, а також про надання первинних документів бухгалтерського обліку банку.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, в тексті позовної заяви просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд ухвалити у справі заочне рішення, у випадку неявки у судове засідання відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена за зареєстрованим місцем її проживання, про причини неявки суд не інформувала, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності не надходили, правом на подання відзиву на позов не скористалася.
Зважаючи на відсутність визначених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд постановив ухвалу про його здійснення за відсутності представника позивача ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_1 .
Оскільки справа розглядається без участі сторін, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходить із такого.
Судом встановлено,що 23.06.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (далі у тексті також кредитодавець, первісний кредитор, клієнт) та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 00-9828111 (далі у тексті також Договір, правочин, Кредитний договір, Договір №00-9828111) у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 12783 відправлений на номер телефону відповідача НОМЕР_1 23.06.2024 о 09:16:36 та введений нею 23.06.2024 о 09:16:50.
Відповідно до умов п.1.1. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію, а також виконати інші обов'язки, передбачені Договором
Згідно з п.1.2, 1.3 сума кредитного ліміту складає 10000,00 грн., строк дії 360 днів, датою повернення кредиту кредитодавцю є 18.06.2025.
За умовами п.1.4. Договору позичальник взяв на себе обов'язок оплачувати проценти за користування кредитними коштами в періодичну дату на 18 липня 2024 року та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування коштами протягом строку дії кредитної лінії.
Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом і застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
Зниженої процентної ставки та умови її нарахування і сплати сторони під час укладення Договору не передбачили.
Відповідно до п.п. 1.6. кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що складає 1500.00 (одну тисячу п'ятсот гривень нуль копійок) грн., яку позичальник зобов'язана сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.
За умовами п.1.7.-1.9. денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.5% (один цілих п'ять десятих) та розраховується в процентах з використанням такої формули: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (53700,00/10000.00)/360 ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка. ЗВСК - загальні витрати за кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 9115,87%. 1.9. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 63700,00 грн.
Кредитодавець мав обов'язок надати кредит в обумовлену дату його надання/видачі- - 23 червня 2024 р. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 10000.00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п.2.8. Договору) (а.с.26-30).
Згідно з графіком платежів, який є додатком № 1 до Кредитного договору №00-9828111 від 23.06.2024 і підписаний відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора 12783 відповідач мала обов'язок 18.07.2025 та кожний 25-й день після цієї дати сплачувати по 3625,00 гривень процентів за користування кредитними коштами.
В останній день кредитування 18.06.2025 відповідач була зобов'язана повернути 10000,00 гривень кредиту і сплатити 1500,00 гривень комісії (а.с.30 на звороті).
Графік платежів відповідач підписала одноразовим ідентифікатором 12783.
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» визначають перелік та опис видів фінансових послуг, порядок надання кредитодавцем фінансових послуг, строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг, а також регулюють інші питання, вказані в них (а.с. 21-25).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ТОВ «Макс Кредит» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з якою 23.06.2024 укладений Договір №00-9828111 ідентифікована ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 12783, час відправки ідентифікатора позичальнику 23.06.2024 09:16:36, номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 18).
Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна карта № НОМЕР_4 до рахунку НОМЕР_5 у гривні; номер телефону НОМЕР_1 рахується фінансовим номером телефону ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Дослідженням зазначеної інформації суд встановив зарахування 23.06.2024 грошових коштів у сумі 10000,00 грн. на карту № НОМЕР_4 .
20.01.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит», як клієнт, передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС», як фактору, за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.48-53).
За відступлення прав вимоги позивач сплатив ТОВ «Макс Кредит» обумовлені правочином кошти, що підтверджують копії платіжних інструкцій від 31.01.2025 №2 та від 27.01.2025 №1 (а.с.44,44 на звороті).
Відповідно до Акта приймання - передачі до Договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025, що складений ТОВ «Макс Кредит», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», як фактором, клієнт передав, а фактор прийняв борги 3155 боржників (а.с.41).
За даними витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до боржника за Договором №00-9828111 від 23.06.2024 під номером 985 ОСОБА_3 в розмірі 26870,00 грн., з яких 11500,00 грн. борг за тілом кредиту та 15370,00 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками, кількість днів прострочення 161 (а.с.46-47).
За змістом наданого позивачем детального розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 , кредит виданий 23.06.2024. Цього ж дня відповідачу нараховано 1500,00 гривень комісії та 145,00 гривень відсотків. На погашення кредиту 19.07.2024 зараховано 3625,00 гривень.
Також розрахунок містить відомості про донарахування відповідачу відсотків грейс, нарахування штрафник санкцій згідно умов договору та списанні 31.10.2024 4000,00 відсотків (а.с.42-43).
Згідно з виписки з особового рахунку за Договором за період з 20.10.2025 по 01.10.2025 прострочене тіло кредиту складає 11500,00 гривень, прострочені відсотки 15 370,00 гривень, штрафні санкції 0,00 гривень (а.с.41).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та ТОВ «Макс Кредит», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним договором про надання фінансового кредиту за договорами відступлення прав вимоги.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Кредитного договору. Зазначений правочин недійсним не визнаний.
При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за Кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме засадам змагальної та диспозитивності.
На переконання суду, факт перерахування коштів на картку відповідача підтверджує надана АТ КБ «ПриватБанк» виписка за період з 23.06.2024 по 28.06.2024, відповідно до якої 23.06.2024 на картку ОСОБА_1 зараховано 10000,00 грн.
ТОВ «Макс Кредит» відповідача ідентифікувало за одноразовим ідентифікатором 12783, номером телефону НОМЕР_1 , на який ідентифікатор був надісланий, а також переданими нею власними персональними даними, якими є місце проживання, номер ІD карти та реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.76-81 ЦПК України на спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», а також своїх заперечень проти позову.
Відтак, в силу зазначених вище вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти з користування ним та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором кредитної лінії №00-9828111 від 23.06.2024. Однак, всупереч взятим на себе зобов'язанням, відповідач отримані в позику кошти не повернула і проценти за користування ними у повному обсязі не сплатила.
Водночас, зважаючи на умови Договору факторингу та додатки до нього, суд приходить до висновку про те, що позивач набув право вимоги до відповідача щодо сплати відповідної суми заборгованості за Договором кредитної лінії, і враховує, що відсутність доказів сплати відповідачем фактору заборгованих за умовами Кредитного договору сум підтверджує, що після відступлення прав вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд керується таким.
За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з п. 1.5 Договору кредитної лінії №00-982811 від 23.06.2024, укладеного між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожен день користування ним, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 цього Договору. Зниженої процентної ставки умови правочину не передбачають.
На підтвердження заявлених до стягнення заборгованих сум позивач надав виготовлений первісним кредитором розрахунок, який містить відомості про донарахування відповідачу відсотків грейс, хоча зниженої процентної ставки умовами Договору не передбачено, а також нарахування штрафних санкцій згідно умов Кредитного договору.
Поряд з цим, пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в період дії воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), звільняє позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким статтю восьму Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №904/8389/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 викладений висновок щодо процесуального обов'язку суду надати в рішенні свій розрахунок заборгованості у разі незгоди з ним повністю або частково.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 57, 60-62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Суд зважає на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є власним волевиявленням позивача, без конкретних доказів здійснення відповідачем платежів за кредитним договором, відтак суд у даному випадку не може перевірити правильність нарахування процентів, їх розмір та період, та здійснити власний розрахунок на підставі наданих стороною позивача доказів, та виходячи з умов договору, враховуючи ту обставину, що на час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким обмежений розмір відсоткової ставки, та який не враховано товариством.
З огляду на наведене вище, заборгованість за Кредитним договором №00-982811 від 23.06.2024, яка доведена позивачем та підлягає стягненню з відповідача, становить 11500,00 гривень, з яких 10000,00 гривень розмір наданого кредиту та 1500,00 гривень комісії за його надання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжною інструкцією в національній валюті №28859 від 17.10.2025 при пред'явленні позову через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, за змістом якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 42,80%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 036,79 гривень (2422,40 : 100 х 42,80 = 1036,79).
Крім зазначеного, у пред'явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7 000,00 гривень.
На обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, разом з позовною заявою подано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, що укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко і партнери»; протоколу погодження вартості послуг до договору; додаткової угоди №25770857897 від 11.09.2025, у якій зазначений перелік Кредитних договорів, послуги зі стягнення заборгованості за якими має надавати адвокат Олексій Соломко; акту прийому - передачі наданих послуг від 01.10.2025, за яким, адвокат надав позивачу професійну правничу допомогу загальною вартістю 7000,00 гривень, зокрема, 5000,0 гривень за складання позовної заяви, 1000,00 гривень за вивчення матеріалів справи, 500,00 гривень за підготовку адвокатського запиту і 500,00 грн. за підготовку та подання клопотання щодо отримання інформації; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС №7073/10 від 19.10.2018 (а.с.37-40; 10).
Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених витрат - 2996,00 гривень (42,80%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-283, 287 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №00-9694770 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9828111 від 23.06.2024 в розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп., з яких 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. отриманого кредиту та 1500,00 гривень комісії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1036 (одна тисяча тридцять шість) гривень 79 копійок та 2996 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 00 копійок витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» місцезнаходження вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005 м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Тетяна БАРСЬКА