Справа № 539/6927/25
Провадження № 2/539/680/2026
05.01.2026
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Гуменюк Г.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975р. «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, та містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо. Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини, а, отже, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Позов про зняття арешту з майна безпосередньо спрямований на захист абсолютного права, адже учасники даних правовідносин не зв'язані між собою конкретними зобов'язаннями. Тому цей вид позовів є речово-правовим способом захисту права власності, тобто є особливим позовом, що використовується для захисту права власності, так як наявна вимога про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису). Об'єктом такої вимоги завжди є спірне майно, що існує в натурі, тобто індивідуально визначені речі, що наближає цей позов до речово-правових.
Як вбачається із постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року у справі № 207/3013/20, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У даному випадку позов пред'явленоОСОБА_1 , арешт вона просить зняти із нерухомого майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказує що він прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , однак не оформив її у встановленому законом порядку, при цьому не зазначає із якого саме нерухомого майна вона просить зняти арешт, відповідачем зазначаєЛубенський ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зі змісту позовної заяви не вбачається, що саме входило до спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того арешт було накладено у 2012 році, тобто до смерті матері ОСОБА_3 , власником якого саме майна був у 2012 році ОСОБА_2 не зрозуміло, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не подано.
Згідно Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на об'єкти нерухомості виникає право власності саме після внесення даних до Реєстру.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Таким чином, позивачу слід контретизувати позовні вимоги, викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням та поданням доказів, що підтверджують вказані обставини, виправивши недоліки позовної заяви.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк