Справа № 539/1586/25
Провадження № 1-кп/539/78/2026
07 січня 2026 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
представника потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни у режимі відеоконференції кримінальне провадження №1202517057000044 від 27.01.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 27 січня 2025 року приблизно о 15 годині 15 хвилин, вона, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у правій смузі 202 км автодороги Київ-Харків-Довжанський в с. Вільшанка, Лубенського району, Полтавської області у напрямку м. Київ, при цьому виконуючи маневр повороту ліворуч до місця для розвороту, не переконалась в безпеці маневру та допустила зіткнення із автомобілем «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , яка рухалась у лівій смузі для руху, в напрямку м. Київ, прямолінійно.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 44 від 04.03.2025 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального епіметафізу правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, гематоми по тильній поверхні правої кисті в проекції п'ясних кісток, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Вказаними діями водій ОСОБА_4 грубо порушила вимоги п.п. 10.1., 10.3 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (надалі Правила дорожнього руху України), хоча мала можливість та повинна була їх виконувати.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-25/5564-ІТ від 18.03.2025 за результатами проведеної автотехнічної експертизи в описаній вище дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 маються невідповідності вимогам п.п. 10.1., 10.3., Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.
В умовах даної пригоди водій ОСОБА_4 мала технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 10.3. Правил дорожнього руху України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Під час розгляду кримінального провадження потерпіла ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 328 863 грн 98 коп. майнової шкоди, 100 000 грн моральної шкоди. Також позивачка просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь витрати на правову допомогу в сумі 42 500 грн та витрати на проведення оцінки майнової шкоди у розмірі 6 000 грн.
Позов мотивований тим, що в результаті протиправних дій обвинуваченої потерпілій завдана шкода, яка відповідно до звіту оцінки вартості матеріального збитку № 20892 від 07.04.2025 року складає 488 863 грн 98 коп. З урахуванням потенційної страхової виплати в сумі 160 000 грн, позивачка прохає стягнути 328 863 грн 98 коп.
В обґрунтування позовних вимог суду надано висновок про вартість матеріального збитку, складеного оцінювачем ОСОБА_8 , за яким такий збиток автомобіля «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 складає 488 863 грн 98 коп.
В судовому засіданні захисник проти позову заперечив. Зазначив, що висновок оцінювача ОСОБА_8 складений з порушенням норм законодавства. Так, сума пред'явленого позову розраховується з суми збитків - 488 863 грн 98 коп., яку оцінювач ОСОБА_8 визначив, як ринкову вартість КТЗ, визначену порівняльним підходом. Захисник вбачає в цьому безпідставне збагачення, оскільки в такому випадку позивачка отримує і пошкоджений автомобіль, і його повну ринкову вартість.
Вважає, що відшкодування завданої позивачу шкоди мало відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
З метою повного з'ясування обставин у справі 22.12.2025 року до суду надійшло клопотання представника потерпілої про призначення автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого потерпілій внаслідок цієї ДТП. Проведення експертизи доручити Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
На уточнююче запитання представник потерпілої зазначив, що вказана експертиза повинна проводитися в порядку КПК України за рахунок коштів Державного бюджету України.
В судовому засіданні прокурор проти задоволення такого клопотання заперечив. Зазначив, що питання такої експертизи виходять за межі пред'явленого обвинувачення, а тому відповідно до ч.2 ст.122 КПК України не можуть оплачуватися за рахунок коштів Державного бюджету України.
Потерпіла та її представник при розгляді цього питання покладаються на розсуд суду.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, позиції сторін, суть заявленого клопотання суд приходить таких висновків.
Щодо поданого клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.
Представник позивача ставить питання про призначення автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого потерпілій внаслідок цієї ДТП. З урахуванням наведених норм КПК України суд погоджується з позицією прокурора, що питання такої експертизи виходять за межі пред'явленого обвинувачення, а тому відповідно до ч.2 ст.122 КПК України не можуть оплачуватися за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення такого клопотання.
Щодо розгляду позову на підставі висновку про вартість матеріального збитку, складеного оцінювачем ОСОБА_8 .
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач повинен передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
До такого висновку дійшла ВП ВС в постанові від 14.06.2023 по справі № 125/1216/20.
З огляду на суть заявленої вимоги про відшкодування шкоди, яка визначена саме ринковою вартістю автомобіля «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 , враховуючи наведену позицію ВП ВС, позивач повинен або передати залишки транспортного засобу відповідачу, або ж визначити вартість таких залишків при обґрунтуванні суми пред'явлених вимог.
Таким чином, для об'єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази щодо вартості залишків транспортного засобу.
Відповідно до ч.10 ст. 82 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_6 про призначення автотоварознавчої експертизи.
Витребувати у потерпілої ОСОБА_7 докази щодо вартості залишків транспортного засобу, автомобіля «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 , після ДТП, яка сталася 27 січня 2025 року приблизно о 15 годині 15 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_1