Справа № 369/22179/25
Провадження № 3/369/9739/25
Іменем України
06.01.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколами про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
08.11.2025 року о 15:01 по провулку Островського 3, в с. Тарасівка, Фастівського району, Київської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Peugot 605 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законі порядку за допомогою приладу Drager, Alkotest 6810, Aram 3623, показник: 0,49%, чим порушив п. 2.9.б. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507110 від 08.11.2025 року - 08.11.2025 року по провулку Островського 3, в с. Тарасівка, Фастівського району, Київської області, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Peugot 605 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1.а ПДР. Зазначене правопорушення вчинив повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку sms. Крім того суд враховує, що при складанні протоколу особі повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться в Києво-Святошинському районному суді Київської області, про що в протоколі є відмітка про ознайомлення. Підтверджень поважності причин неявки до суду не надав, що відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України" зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою уникнення затягування розгляду справи, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507110 від 08.11.2025 року, працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КупАП. Проте, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Так, нормами КУпАП не врегульовано порядок визначення меж судового розгляду у справах про адміністративні правопорушення, однак інші кодекси України, зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України, містить відповідні правові норми, тому вважаю, що при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону, а саме положення ст. 337 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Пунктом 2.9а ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735 (далі - Інструкція).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507089 від 08.11.2025 року;
- роздруківкою результатів перевірки на стан алкогольного сп'яніння від 08.11.2025 (результат 0, 49% проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2025;
- DVD+R диском з відеозаписом обставин події з нагрудної камери поліцейського.
Матеріали справи та досліджені докази не мають між собою протиріч та дозволяють суду дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Щодо протоколу серії ЕРП1 №507110 від 08.11.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у своїй сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП не доведена достатніми та беззаперечними доказами. Фастівським РУП в Київській області не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачені частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507110 від 08.11.2025 року підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Визначаючи стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 24-1, 126, 130,247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Суддя Михайло КУЦЕНКО