"07" січня 2026 р. Справа № 363/4408/25
07 січня 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , начальника сектору дізнання Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді заперечення на дії головуючої судді представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 під час розгляду його заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_8 від розгляду скарги на постанову начальника сектору дізнання Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 від 21.11.2025 року про закриття кримінального провадження, -
05.01.2026 року представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, в якій просив відвести слідчого суддю Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_9 від розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження від 21.11.2025 року.
Під час розгляду зазначеної заяви, адвокатом ОСОБА_4 були висловлені заперечення на дії головуючої судді, які він просив внести до журналу судового засідання. Заперечення стосуватися того, що головуюча не допустила до участі в розгляді заяви про відвід слідчого судді законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .
Прокурор та начальник сектору дізнання Вишгородського РУП ГУНП в Київській області проти них заперечили.
Заперечення адвоката ОСОБА_4 були занесені до журналу судового засідання.
Судом встановлено, що в провадження судді ОСОБА_1 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.01.2026 року надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді ОСОБА_9 .
Зазначена заява була призначена до розгляду на 07.01.2026 року на 09 год. 10 хв. При цьому, відповідно до вимог ст. 81 КПК України судом повідомлено осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні, а саме: заявника адвоката ОСОБА_4 , що діяв в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , прокурора та начальника сектору дізнання Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Так, під час розгляду заяви про відвід слідчому судді, перед видаленням головуючої судді до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за результатами розгляду заяви про відвід, о 10 год. 42 хв. до залу судового засідання ввійшла жінка, яка зазначила, що є законним представником потерпілого ОСОБА_3 , на що суд повідомив, що розгляд заяви практично завершений, в цей час, адвокат висловив заперечення.
Суд, детально розглянувши зазначені заперечення приходить до наступного:
Сучасний КПК не містить окремої статті про заперечення на дії головуючого судді. Так, ст. 329 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження під час судового засідання подають заперечення стоячи.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 зазначав, що має право оголошувати свої заперечення на дії суду у будь-який момент судового засідання та просив занести їх до протоколу судового засідання.
Так, вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог адвоката, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 42 та ст. 46 КПК України передбачено право обвинуваченого, а відповідно і захисника, подавати свої заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, які заносяться до протоколу.
При цьому, наявність вказівки саме на протокол свідчить про те, що надання усних або письмових заперечень на хід і результати процесуальних дії, є притаманним стадії досудового розслідування. Так як, відповідно до положень ст. 103 та ст. 104 КПК України хід і результати проведення органами досудового розслідування процесуальних дій фіксується саме у протоколі. У той час коли процесуальні дії під час судового розгляду кримінального провадження фіксуються за допомогою технічних засобів та журналу судового засідання (ст. ст. 107, 108 КПК України).
А відтак, надання усних або письмових заперечень на хід і результати процесуальних дії під час судового засідання не передбачено процесуальним Законом, окрім можливості включення таких заперечень до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченої ст. 392 КПК.
Крім того, для того, щоб з'ясувати чи регламентує ст. 329 КПК право учасників судового провадження подавати заперечення на рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, у спосіб відмінний від передбаченого ст. 392 КПК, необхідно звернути увагу на те, що ця норма (ст. 329 КПК) розташована у розділі IV «Судове провадження у першій інстанції» в главі 28 «Судовий розгляд», §1«Загальні положення судового розгляду».
За загальним правилом, норми, передбачені в главі 28 КПК, застосовуються і на інших стадіях кримінального провадження, на що, зокрема, вказують відсильні норми в інших розділах (ч. 1 ст. 405, ч. 1ст. 433 КПК).
Так, згідно ч. 1 ст. 329 КПК «Обов'язки присутніх у залі судового засідання», особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.
З буквального змісту та назви цієї статті вбачається, що згадана норма регламентує не право допитувати свідків, заявляти клопотання, подавати заперечення, а порядок проведення судового засідання, спеціальні правила ритуального характеру, яких мають дотримуватися суд, учасники процесу та інші громадяни. Зокрема, учасники судового провадження мають звертатися до суду стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засідання.
Подання заперечень в судовому засіданні передбачено іншими статтями КПК, а саме:
обвинувачений має права заперечувати проти проведення процесуальної дії у відсутність свого захисника (ч. 2 ст. 46 КПК), цивільний відповідач має право подавати заперечення проти позову (ч. 3 ст. 62 КПК), представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має право подавати заперечення на апеляційні та касаційні скарги (п. 5 ч. 5 ст. 64-1 КПК), сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право подавати заперечення проти визнання доказів недопустимими (ч. 3 ст. 89 КПК), сторони кримінального провадження мають право заперечувати проти визнання чинними процесуальної дії та результатів її здійснення (ч. 6 ст. 107), педагог, психолог або лікар мають право подавати заперечення проти запитань, які ставляться під час допиту малолітньої або неповнолітньої особи (ч. 4 ст. 226 КПК), сторони кримінального провадження чи потерпілий мають право подавати заперечення проти здійснення дистанційного провадження (ч. 2 ст. 336 КПК), обвинувачений має право подавати заперечення проти закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності (п. 8 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ст. 287 КПК), обвинувачений, потерпілий та представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право подавати заперечення проти розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку (ч. 1 ст. 302 КПК), під час підготовчого судового засідання можуть бути подані письмові заперечення на ухвали слідчого судді, які не підлягають оскарженню (ч. 3 ст. 309 КПК), учасники судового провадження мають право заперечувати проти визнання судом недоцільним дослідження певних доказів (ч. 3 ст. 349 КПК), під час допиту свідка сторона кримінального провадження має право заявляти протест (заперечення) проти питання, яке не стосується суті кримінального провадження (ч. 8 ст. 352 КПК) сторони кримінального провадження мають право заперечувати проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію (ч. 9 ст. 352 КПК), учасники судового провадження мають право подавати заперечення на апеляційну та касаційну скарги (ст. 402, ст. 431 КПК) тощо.
Тобто, зазначеними вище нормами регламентовано реалізацію такої засади кримінального провадження, як змагальність сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позиції, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Законом (ч. 1 ст. 22 КПК). При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
Законодавець такою редакцією статті підкреслив роль суду як органу влади, що стоїть не поряд із сторонами в процесі, а над ними, забезпечуючи здійснення ними своїх процесуальних прав, створюючи рівні умови у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Інакше суд втратив би риси неупередженого арбітра в змаганні сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 КПК, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Частиною 2 згаданої статті передбачено, що головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засідання належного порядку.
Із змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем не передбачено такої форми процесуальної поведінки як проголошення в судовому засіданні учасниками судового провадженні заперечень на дії суду.
Таким чином, учасники судового провадження, за виключенням передбачених спеціальними нормами випадків (ч. 2 ст. 392, ч. 3 ст. 309 КПК), мають право подавати заперечення лише стосовно протилежної сторони кримінального провадження в межах обстоювання їхніх правових позиції, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Законом.
Передбаченою законодавцем формою незгоди учасників судового провадження із прийнятими судом процесуальними рішеннями є оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.
Іншими словами, якщо вважати, що учасники судового провадження мають право оголошувати в судовому засіданні заперечення на будь-яке процесуальне рішення, ухвалене під час судового засідання, та наполягати на його обговоренні, це підірвало б не просто ідею проведення та завершення судового розгляду протягом розумного строку, а створило б небезпечні й широкі можливості для перешкоджанню судовому розгляду шляхом подання недобросовісною стороною численних усних та письмових заперечень на дії суддів, що може паралізувати роботу суду.
Враховуючи місце розташування ст. 329 КПК у розділі IV «Судове провадження у першій інстанції», її зміст та зміст наведених вище правових норм, виявляється цілком обґрунтованим висновок про те, що чинним процесуальним законом не передбачено право учасників судового провадження подавати під час судового розгляду кримінального провадження заперечення на рішення суду (окрім ухвал слідчих суддів), дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо. Судові рішення, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.
Окремо суд звертає увагу на те, що права малолітнього потерпілого ОСОБА_3 під час розгляду заяви про відвід слідчому судді жодним чином порушено не було, оскільки його інтереси представляв - адвокат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 56, 58 КПК України, оскільки ним самим про це було зазначено у вступній частині заяви про відвід слідчого судді.
Крім того, суд допустив ОСОБА_5 до участі у розгляді заяви про відвід, після того, як на підтвердження її статусу було надано постанову про залучення представника потерпілого та надані документи на підтвердження особи і вислухав її думку щодо заяви.
Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги, що така форма звернення сторони кримінального провадження як заперечення на дії головуючого не передбачена чинним процесуальним законом і не тягне за собою процесуальних наслідків, беручи до уваги, що права малолітнього потерпілого під час розгляду заяви про відвід жодним чином порушені не були,
суд вважає необхідним заперечення адвоката на дії головуючої судді відхилити.
Керуючись ст. ст. 22, 329, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Відхилити заперечення адвоката ОСОБА_4 на дії головуючої судді під час розгляду заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_8 від розгляду скарги на постанову начальника сектору дізнання Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 від 21.11.2025 року про закриття кримінального провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_1