Справа № 361/36/26 провадження № 2-з/361/1/26
06.01.2026
«06» січня 2026 року м.Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
№ 361/36/26 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАР ІНВЕСТ УКРАЇНА», про стягнення заборгованості,
У січні 2025 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі - 166 140 грн. 58 коп., а також судовий збір у розмірі
- 1 661 грн. 41 коп.
Одночасно позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення на грошові кошти, що належать фізичній особі ОСОБА_2 в межах ціни позову, а саме 166 140 грн. 58 коп. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, оскільки відповідач може вживати заходів розпорядження наявними в нього грошовими коштами, щоб унеможливити стягнення заявленої позивачем до стягнення суми.
Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України
(далі -ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Пунктом першим частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
При цьому за змістом статті 149 ЦПК України підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі - 166 140 грн.
58 коп.
При цьому, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилався на можливість вчинення відповідачем дій, направлених на приховання своїх коштів від стягнення.
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 11 грудня
2023 року у справі № 904/1934/23, виснував, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (див. постанову Верховного Суду в складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22).
У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, від 17 серпня 2022 року у справі № 361/3446/21 зазначено, що предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення коштів й виконання в майбутньому судового рішення у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках відповідача безпосередньо пов'язано із предметом позову.
У постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року у справі № 915/538/19 та від
06 листопада 2018 року у справі № 923/560/17 викладена правова позиція, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат. Суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат. Сам лише факт відсутності вказаних позивачем відкритих банківських рахунків, майна боржника не є безумовною підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми позову, що належить відповідачу, оскільки, як передбачено частиною першою статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № б/н (провадження
№ 61-16635ав20), від 28 вересня 2023 року у справі № б/н (провадження № 61-11439ав23), від
14 грудня 2023 року у справі № б/н (провадження № 61-14128ав23).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Накладення арешту на грошові кошти відповідача є співмірним з позовними вимогами, сприятиме позивачу можливості захистити свої права та інтереси шляхом забезпечення належного виконання рішення в разі задоволення позову.
З огляду на викладені обставини, приходжу до висновку про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках у банківських та фінансових установах в межах суми, про стягнення якої подано позов, оскільки такий захід забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним і співмірним із заявленими позовними вимогами та дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову і, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому слід врахувати, що позивач не міг визначити конкретних рахунків, на яких знаходяться кошти відповідача, оскільки в силу положень статті 1076 Цивільного кодексу України, статей 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказана інформаціє є такою, що містить банківську таємницю, а отже, є інформацією з обмеженим доступом.
Згідно із частиною першою статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 157, 260, 353 ЦПК України,
Заяву - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позовуФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАР ІНВЕСТ УКРАЇНА», про стягнення заборгованості, - шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходяться на його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми 166 140 грн. 58 коп.
Дані про стягувача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );
Дані про боржника: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Копію ухвали направити для виконання до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 39) й для відома - учасникам справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин