Справа № 358/15/26 Провадження № 3/358/3/26
05 січня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,громадянина України, кухара відділення забезпечення 2 загону безпілотних авіаційних комплексів ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі.
1. Згідно протоколу Т0960 №1 від 30.12.2025 складеного командиром військової частини НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_2 , 29 грудня 2025 року о 19 год 30 хв на території тимчасового місця знаходження військової частини НОМЕР_1 , під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, при виконанні обов'язків військової служби був виявлений військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 - сержант ОСОБА_1 , кухар відділення забезпечення 2 загону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - стійкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. З метою підтвердження стану алкогольного сп'яніння військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 для проведення медичного огляду, під супроводом сестри медичної (брата медичного) медичного пункту (з ліжковим фондом на 10 ліжок) військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_3 , 29 грудня 2025 року о 20:00 год сержант ОСОБА_1 був доставлений до КНП КМР «Кагарлицької багатопрофільної лікарні». За результатами проведення медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціалізовано приладу для визначення концентрації парів алкоголю в повітрі, що видихається, алкотестер Алкофор-505, встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 , перебуває в стані алкогольного сп'яніння: результат - 2,09% алкоголю в крові, що підтверджується актом огляду від 29.12.2025.
2. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.172-20 КУпАП.
3. ОСОБА_1 у судовому засіданні 05.01.2026 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП визнав повністю, та просив відстрочити сплату штрафу терміном на п'ять місяців, про що подав до суду відповідну заяву.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
4. Заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
6. Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
7. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
8. З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
9. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
10. Відповідно до вимог статей 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення та з'ясувати, чи було його вчинено, а також чи винна у цьому відповідна особа.
11. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).
12. Відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
13. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
14. Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
15. З урахуванням ч.1 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
16. Частини друга ст. 172-20 КУпАП, передбачає, що адміністративна відповідальність настає за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
17. Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
18. Об'єктом правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.
19. У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз'яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
20. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
21. Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 343-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
22. Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з воєнною агресією російської федерації, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
23. Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24. Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
25. За загальним правилом суб'єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особа, яка перебуває на військовій службі.
26. У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
27. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (частина 4 статті 24 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу»).
28. З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в України настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений.
29. Крім того, відповідно до Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи у суді не завершився.
30. Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
31. Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі.
32. З протоколу про адміністративне правопорушення та письмових доказів по справі убачається, що солдат ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння на території тимчасового місця знаходження військової частини НОМЕР_1 під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, при виконанні обов'язків військової служби.
33. До протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 долучено: протоколом №88 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 29.12.2025; пояснення ОСОБА_1 від 29.12.2025; пояснення ОСОБА_4 від 29.12.2025; пояснення ОСОБА_5 від 29.12.2025; рапорт начальника геоінформаційної служби служб сил підтримки ВЧ НОМЕР_1 від 29.12.2025; медична характеристика на сержанта ОСОБА_1 від 01.01.2026; службова характеристика ОСОБА_1 від 01.01.2026; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.11.2025 за №324; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2024 за №120; копія військового квитка серії НОМЕР_3 від 30.07.1989 на ім'я ОСОБА_1 .
34. Натомість дії ОСОБА_1 , зазначені у фабулі правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст.172-20 КУпАП, однак з доданих до протоколу матеріалів справи вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 , вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
35. Враховуючи наведене, вважаю, що особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, було невірно кваліфіковано дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів, вчинене в умовах особливого періоду).
36. За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатися у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про інкриміноване адміністративне правопорушення.
37. Разом з тим, суд позбавлений можливості самостійно змінювати кваліфікацію правопорушення, оскільки такі дії здійснює орган (посадова особа) уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
38. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
40. Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність та процедура притягнення до неї ґрунтуються, зокрема, на конституційному принципі презумпції невинуватості.
41. У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину та висловив щире каяття. Разом з тим, суд зазначає, що сам по собі факт визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не може розцінюватися як достатній доказ правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних та допустимих доказів. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17.
42. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
43. При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
45. Разом із тим, відповідно до статті 255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 КУпАП, мають право складати командири (начальники) військових частин (установ, закладів), а також командири підрозділів, які уповноважені на це командирами (начальниками) відповідних військових частин (установ, закладів).
46. Відповідно до протоколу № Т0960 №1 від 30.12.2025 він складений командиром військової частини НОМЕР_1 , але до матеріалів про адміністративне правопорушення не долучено доказів, що дана особа має повноваження на момент складання зазначеного протоколу.
47. Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
48. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
49. У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
50. З огляду на викладене, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись статтями 172-20, 247, 251, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя К. І. Буравова