Справа № 361/4725/25
Провадження № 2/355/803/25
27 листопада 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Гоздун Марії Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся представник позивача ТОВ « Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Гоздун М.І. з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №36055-08-2024 від 29 серпня 2024 року в розмірі 12132,00 гривень, а також стягнути понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у сумі 2422,40 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 серпня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №36055-08-2024 відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 3600,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач у свою чергу не виконав умови кредитного договору не повернув кредитні кошти та нараховані проценти за користування.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 12132,00 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту 3600,00 гривень, заборгованість за відсотками 4212,00 гривень, заборгованість за штрафом 4320,00 гривень.
23 грудня 2024 року ТОВ «Стар Файненс груп» та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №23122024. Згідно договору відступлення ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс груп», включно і до відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №36055-08.2024 від 29 серпня 2024 року. На поштову адресу боржника було відправлено ряд листів-повідомлень про зміну кредитора і повідомлень-вимог про погашення заборгованості за кредитним договором. Також відповідачу було направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.
Представник позивача до судового засідання не з'явся, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити. У разі неявки до судового засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи заочно.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 04 листопада 2025 року о 10 годині 30 хвилин як слід з довідки про причину повернення поштового конверта з ухвалою суду про відкриття позовного провадження та визначення часу розгляду справи слід, адресат відсутній за вказаною адресою, далі повідомлялась через веб-сайт Судової влади України, на 27 листопада 2025 року о 12 годині 45 хвилин, причини неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовний вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав а саме:
Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджені «Правила надання коштів у кредит ТОВ «Стар Файненс груп».(а.с.8-15)
Копію заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту з якого слід, що відповідач ОСОБА_2 звернулась до первинного кредитора ТОВ «Стар Файненс груп» про укладення кредитного договору з наданням кредитних коштів , вказавши свої анкетні данні, місце проживання адресу електронної пошти, номер картки отримувача підписав електронним підписом W0312 .(а.с.16-18)
Копію паспорта споживчого кредиту з якого слід, що відповідач була ознайомлена з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтованої реальною річною процентною ставкою та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту, підписав електронним підписом W0312.(а.с.19-23)
Копію договору про надання фінансового кредиту №36055-08/2024 від 29 серпня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та відповідачем ОСОБА_2 з якого слід, що Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3600,00 гривень на умовах строковості, платності, зворотності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором. Тип кредиту: кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 29 серпня 2024 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 26 грудня 2024 року. Денна процентна ставка 1% застосовується в межах строку кредитування. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта на платіжну картку № НОМЕР_3. Договір підписаний електронним підписом W0312 .(а.с.24-38)
З копії довідки про ідентифікацію, яку було надано директором ТОВ «Стар Файненс груп» Єгором Кононенко слід, що відповідачу ОСОБА_2 був відправлений для електронного підпису одноразовим ідентифікатор W0312.(а.с.48)
З листа директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Веліканова Є.М. слід, що Товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало ліцензію національного банка України№21/788-р від 01 05.2023 року. Відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року було прийнято платіж на користь ТОВ «Стар Файненс груп». 29 серпня 2024 року була зарахована сума 3600 гривень маска картки НОМЕР_3 номер транзакції в системі iPay.ua 494340175.(а.с.81)
Копію повідомлення в адресу відповідача ОСОБА_2 ТОВ «Стар Файненс груп» про відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».(а.с.41)
Копію розрахунку заборгованості за кредитним договором 36055-08/2024 від 29 серпня 2024 року відповідача ОСОБА_2 з якого слід, що заборгованість складається з 3600,00 гривень тіла кредиту, відсотків 972,00 гривень, комісії 972,00 гривень, штрафів 4320,00 гривень.(а.с.42-45)
Копію договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року слід, що ТОВ Стар Файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір стосовно якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. В наслідок передачі права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи прави вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами(а.с.49-58)
Копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2312204 від 23 грудня 2024 року з якого слід, що відповідач ОСОБА_2 знаходиться в реєстрі за номером 2365.(а.с.59)
Копію акту прийому-передачі реєстру боржників від 23 грудня 2024 року до договору факторингу 23122024 від 23 грудня 2024 року. з якого слід, що клієнт передав фактору згідно договору факторингу реєстр боржників в кількості 5539. Загальна сума заборгованості 65330483,22 гривень.(а.с.60)
Копію платіжної інструкції з якої слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перерахувала ТОВ «Стар Файненс груп» 3418567,77 гривень плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року.(а.с.61)
Копію досудової вимоги з якої слід, що представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомила відповідача про зміну кредитора та пропонувала повернути заборгованість за кредитним договором. (а.с.62)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору підписав його електронним підписом та отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Як слід з правової позиції Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року (справа №301/2368/14-ц) де було зазначено, що вирішуючи питання про перехід до нового кредитора права грошової вимоги слід звернути увагу на наявність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором. На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний суд у постанові від 29 вересня 2021 року в справі №2-879/11(провадження №61-10005св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.
Отже, як було встановлено судом відповідач ОСОБА_2 уклавши договір з первісним кредитором про надання фінансового кредиту, отримала кредитні кошти, однак в порушила договір не повернула їх кредитору з процентами на які той мав право. В подальшому згідно договору факторингу первинний кредитор за грошові кошти відступив від права кредитора передав його позивачу, який отримав право кредитора та право вимоги повернення боргу. В цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню та стягненню з відповідача тіло кредиту та проценти а саме; 3600гривень + 4212 гривень = 7812 гривень.
Суд приходить до висновку, що позивач неправомірно просить стягнути з відповідача штраф в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню а саме: заборгованість за штрафом у розмірі 4320,00 гривень.
Оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2422.40 гривень було задоволено частина позовних вимог яка складається 12132 гривень позовних вимог, задоволено 7812 гривень (7812 х100%):12132=64.40%, судовий збір 2422.40 гривень задоволено 64.40%, (2422.40х64.40%):100%= 1560 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054,1082 ЦК України,-
Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Гоздун Марії Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договору задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (зва реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, адреса 89018 місто Львів вулиця Смаль-Стоцького №1 корпус 28 IBAN НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО300614) заборгованість за кредитним договором №36055-08-2024 від 29 серпня 2024 року в розмірі 7812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог у сумі 4320 (чотири тисячі триста двадцять) гривень 00 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (зва реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, адреса 89018 місто Львів вулиця Смаль-Стоцького №1 корпус 28 IBAN НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО300614) сплачений судовий збір під час подачі позовної заяви до суду в сумі 1560 (тисяча п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01 грудня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов