Романівський районний суд Житомирської області
294/36/20
Іменем України
07 січня 2026 року Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Романів об'єднане кримінальне провадження № 12019060320000370, № 12020060320000008 та № 12024060470000297 відносно:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 14 січня 2025 року Чуднівським районним судом Житомирської області за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн,-
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 121 частиною другою, статтею 162 частиною другою, статтею 185 частиною третьою КК України, -
16 грудня 2019 року близько 02 години неповнолітній ОСОБА_5 перебував поблизу території магазину з кафетерієм «Ялинка», розташованого по АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна з магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в цей час та місці неповнолітній ОСОБА_5 , діючи з корисливим мотивом, переліз через паркан та проник на територію магазину з кафетерієм «Ялинка», що за адресою: АДРЕСА_2 , де з прикладенням фізичної сили руками відкрив металопластикове вікно магазину з кафетерієм, проник всередину, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 4300,00 грн та три плитки білого пористого шоколаду «Roshen» 80 грам, вартістю 20 гривень кожна, загальною вартістю 60.00 грн, належні потерпілому ОСОБА_7 .
Після чого неповнолітній ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 4360,00 грн.
Вказаними діями неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Також 07 січня 2020 року близько 20 години 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_5 перебував поблизу магазину «Продукти», розташованого по вул. Героїв Майдану, 154-а в м. Чуднів Житомирської області, де у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення майна з магазину.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, 07 січня 2020 року близько 20 години неповнолітній ОСОБА_5 , діючи з корисливим мотивом, по дереву виліз на дах зазначеного магазину, де з прикладанням фізичної сили руками відхилив частину шиферу, проник на горище та через незамкнений люк проник в середину приміщення, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 16007,00 грн, належних потерпілому ОСОБА_8 .
Після чого, неповнолітній ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, з викраденими коштами розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 16007,00 грн.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
24 жовтня 2024 року близько 23 години у ОСОБА_5 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , після вживання алкогольних напоїв, виник протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла громадянина ОСОБА_9 , який проживав по АДРЕСА_3 та яке належить йому на праві власності, для того, щоб відшукати алкогольні напої для подальшого їх вживання.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 24 жовтня 2024 року після 23 години підійшов до домогосподарства ОСОБА_9 за вказаною вище адресою, після чого незаконно проник до належного останньому приміщення сараю, в якому знайшов молоток з дерев'яним руків'ям та взявши цей молоток до рук для того, щоб у разі виявлення його власником житлового будинку, він мав можливість подолати опір останнього шляхом застосування насильства, після чого з цим молотком вийшов з сараю та підійшов до житлового будинку ОСОБА_9 , розташованого на території домогосподарства останнього за адресою: АДРЕСА_3 .
Реалізовуючи свій умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленого конституційного права на недоторканість житла чи іншого володіння особи, передбаченого статтею 30 Конституції України, усвідомлюючи, що порушує недоторканість житла громадянина ОСОБА_9 , переконавшись, що останній спить, так як світло в будинку було вимкнуте, ОСОБА_5 підійшов до вхідних дверей його помешкання, які були зачинені, після чого, обійшовши будинок, підійшов до одного з вікон, яке складається з двох квартирок та, застосувавши фізичну силу, відігнув цвяхи, які утримували квартирки у зачиненому стані, після чого відчинив одну квартирку та без погодження та дозволу власника житла ОСОБА_9 незаконно проник до його житлового будинку.
Проникнувши незаконно у такий спосіб до будинку ОСОБА_9 та побачивши, що останній спить на ліжку в одній із кімнат, ОСОБА_5 знайшов електролічильник, на якому відкрутив пробки для того, щоб у разі виявлення його власником житлового будинку його було важко впізнати.
Під час того як ОСОБА_5 перебував в житловому будинку, ОСОБА_9 прокинувся та запитав: "Хто перебуває у будинку?", після чого у ОСОБА_5 одразу виник злочинний умисел, направлений на застосування насильства до ОСОБА_9 та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.
З цією метою, реалізуючи вказаний злочинний умисел, перебуваючи у житловому будинку за вказаною вище адресою, 24 жовтня 2024 року ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_9 два удари молотком по голові в момент, коли останній намагався встати з ліжка. Після завданих ударів, ОСОБА_9 намагався підвестись, однак ОСОБА_5 , не припиняючи свої протиправні дії, направлені на спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, повторно молотком наніс останньому ще один удар по голові, від якого ОСОБА_9 втратив свідомість та залишився лежати на ліжку, після чого ОСОБА_5 припинив свою злочинну діяльність та, вийшовши з будинку ОСОБА_9 , повернувся до себе додому.
У результаті протиправних дій ОСОБА_5 , що виразились в умисному нанесенні ОСОБА_9 трьох ударів молотком по його голові, ОСОБА_5 спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: синців, саден, ран на голові; перелому кісток носу; уламково-фрагментарного перелому кісток склепіння та основи черепа; крововиливу в товщу твердої мозкової оболонки; плямистого та дифузно-обмежених субарахноїдальних крововиливів лівої великої півкулі головного мозку, які знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого, яка настала 29 жовтня 2024 року внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, що ускладнилась набряком - набуханням головного мозку, застійною гнійною нижньодольовою двобічною полісегментарною пневмонією та легенево-серцевою недостатністю.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною другою статті 121, частиною другою статті 162 КК України як порушення недоторканості житла та іншого володіння особи, вчиненому із застосуванням насильства, та умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений за пред'явленими йому обвинуваченнями винуватим себе визнав повністю і суду пояснив, що кримінальні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 185 КК України, вчинені ним саме за таких обставин.
Крім того, за епізодами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 121, частиною другою статті 162 КК України обвинувачений повідомив, що 24.10.2024 близько 23 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання вирішив піти до будинку ОСОБА_9 , щоб знайти у ньому алкогольний напій - самогон. Побачивши відсутність світла в кімнатах житлового будинку ОСОБА_9 та зрозумівши, що власник будинку спить, він проник до приміщення гаража та знайшов молоток. Після цього, він підійшов до вказаного житлового будинку та відчинив руками кватирку вікна, проникнувши таким чином до цього житлового приміщення. Перебуваючи в одній із кімнат даного житлового будинку, він, з метою унеможливлення його впізнання власником будинку та необхідності вимкнення електропостачання цього житла, викрутив пробки електролічильника. Після цього власник будинку прокинувся та на його запитання: «Хто тут?», він підійшов до ОСОБА_9 та почав наносити йому молотком декілька ударів по голові, в результаті чого останній більше не рухався та не розмовляв. Зрозумівши, що ОСОБА_9 може бути вбитим, він, оглянувши житловий будинок на наявність алкогольних напоїв (самогону) та не знайшовши таких напоїв, покинув приміщення даного будинку за таких же обставин, які передували його проникненню. Після цього, він, прямуючи до місця свого проживання по дорозі, викинув на землю молоток.
Також обвинувачений додатково повідомив, що будь-яких перешкод при проникненні в будинок ОСОБА_9 , від власника цього будинку або інших сторонніх осіб не було і як наслідок, він при проникненні до будинку не застосовував будь-яке насильство чи погрози його застосування. Фізичне насильство у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 ним було вже спричинено після того, як він проник до житлового будинку і як прокинувся власник будинку ОСОБА_9 .
Враховуючи, що обвинувачений не оспорив обставини скоєння кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185 КК України, з'ясувавши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, пересвідчившись у добровільності його позиції, а також роз'яснивши відповідні процесуальні наслідки, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вищевказаних обставин та дійшов висновку про проведення судового розгляду кримінальних проваджень № 12019060320000370 та № 12020060320000008 в обсязі, визначеному відповідно до частини третьої статті 349 КПК України та в порядку, передбаченому параграфом 3 глави 28 КПК України.
Крім показань обвинуваченого винуватість останнього у кримінальному провадженні № 12024060470000297 також стверджується рядом письмових доказів, наявних у матеріалах даного кримінального провадження та досліджених в судовому засіданні, з яких встановлено наступне.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 жовтня 2024 року заявник ОСОБА_10 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , 2005 року народження, жителя с. Тютюнники, якого вона підозрює в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень її батькові ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 . На момент подання даної заяви потерпілий ОСОБА_9 перебував без свідомості у комунальному підприємстві "Лікарні № 2 імені В.П.Павлусенка " Житомирської міської ради.
Згідно протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2024 року з ілюстрованими фототаблицями до нього , згідно якого слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області в присутності понятих оглянуто територію домогосподарства АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено змиви речовини бурого кольору, зокрема, змив з резинових колош, на яких виявлено речовину бурого кольору, змив з поверхні підлоги, на якій виявлено речовину бурого кольору, змив з подушки речовини бурого кольору, змив з шапки речовини бурого кольору,змив з металевої ручки дверей у веранді, змив з металевої ручки вікна, молоток з дерев'яним руківям, дерев'яну палицю зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон марки «Nokia» (чорно-білий) в корпусі сірого кольору та сліди пальців рук з підвіконня з кімнати веранди, слід пальця рук з дерев'яної рами вікна, слід від пальця зі скла серванту, шапку сірого кольору, на якій наявні сліди бурого кольору, рушник синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, які вилучено до Відділення поліції № 5 (м. Чуднів).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 26 жовтня 2024 року, відповідно до якого слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області за безпосередньої участі ОСОБА_5 та понятих оглянуто прилеглу територію, що розташована на відстані близько 70 метрів від домогосподарства АДРЕСА_1 , в ході якого ОСОБА_5 вказав місце, де він викинув знаряддя, за допомогою якого наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 . Під час огляду вказаної земельної ділянки виявлено предмет, зовні схожий на молоток, який складається з дерев'яного руків'я прямокутної форми та металевої головки, яка має загострену частину з однієї сторони та затуплену частину з іншої сторони. При огляді даного предмета встановлено, що на поверхні дерев'яного руків'я та металевої головки, а саме на затупленій її частині (п'ятці) наявні нашарування речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, який вилучено до відділення поліції № 5 (м. Чуднів).
Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26 жовтня 2024 року, при проведенні якого підозрюваний ОСОБА_5 за участі захисника на місцевості продемонстрував спосіб проникнення на територію домогосподарства ОСОБА_9 та до житлового будинку останнього та спосіб їх залишення, механізм відключення електропостачання в зазначеному житловому приміщенні, порядок та механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , а також вказав на місце, де викинув знаряддя злочину (молоток), за допомогою якого були нанесені тілесні ушкодження.Дані протоколу про місце скоєння кримінальних правопорушень відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням обвинуваченого, даним протоколу огляду місця події від 25 жовтня 2024 року та від 26 жовтня 2024 року, а також іншим доказам.
Згідно протоколу огляду місця події від 29 жовтня 2024 року, зокрема палати № 1 реанімаційного відділення, що знаходиться на другому поверсі комінального підприєсмства «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради, що за адресою м. Житомир вул. Романа Шухевича, 2-а, на функціональному ліжку виявлено труп ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , труп розташований лежачи на спині, руки та ноги випрямлені вздовж тулуба, на очах та верхній частині голови наявні пов'язки, у роті наявна трубка інтубаційна. Також наявна гематома правої щоки, у верхній частині гематома лівої кисті та передпліччя до верхньої третини. На лівій кисті наявна пов'язка, також на лівій руці в області плеча наявний манжет для виміру тиску, на тілі наявний памперс білого кольору, труп охолоджений рівномірно, на дотик холодний.
Згідно висновку експерта Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» за № 1427 від 21 листопада 2024 року у вирізці із ватного тампону на дерев'яному аплікаторі, об.№1 виявлено кров людини. В результаті серологічного дослідження в об.№1 виявлено антигени В і Н. Оскільки для дослідження не доставлено контрольний змив предмета - носія до об.№1, зробити категоричний висновок про групову належність крові на підставі серологічного дослідження тільки тампону-змиву кров'ю не є можливим. Однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров в об.№1 може походити від ОСОБА_9 , так як його крові властиві антигени В і Н, крім того виключити домішку крові від ОСОБА_5 неможливо, так як його крові властивий антиген Н.
Відповідно до висновку експерта Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» за № 1429 від 29 листопада 2024 року, у вирізці із ватного тампону на аплікаторі, об.№1 виявлено кров людини. В результаті серологічного дослідження в об.№1 виявлено антигени В і Н. Оскільки для дослідження не доставлено контрольний змив предмета - носія до об.№1 (змив з ділянки, що знаходилась в безпосередній близькості від плями крові), зробити категоричний висновок про групову належність крові на підставі серологічного дослідження тільки тампону-змиву з кров'ю не є можливим. Однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров в об.№1 може походити від особи (осіб), організму якої властиві антигени В і Н. Такою особою може бути ОСОБА_9 , однак виключити домішку крові від ОСОБА_5 як носія антигена Н, неможливо, в разі якщо у останнього були ушкодження, що супроводжувались зовнішньою кровотечею.
Відповідно до висновку експерта Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» за № 1430 від 29 листопада 2024 року, у вирізках із шапки, об.№1,2 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об.№1.2 виявлені антигени В і Н. Походження даних антигенів в об.№1,2 можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени В і Н, такою особою може бути ОСОБА_9 , однак виключити домішку крові від ОСОБА_5 як носія антигена Н неможливо, у разі, якщо у останнього були ушкодження, що супроводжувались зовнішньою кровотечею.
Згідно висновків експерта Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» за № 1051 від 16 грудня 2024 року та за № 2067/34 від 30 грудня 2024 року, смерть ОСОБА_9 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком-набуханням головного мозку, застійною гнійною нижньодольовою двобічною полісигментарною пневмонією та легено-серцевою недостатністю. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено синці, садна, рани на голові; перелом кісток носа; уламково-фрагментарний перелом кісток склепіння та основи черепа, крововилив в товщу твердої мозкової оболонки; плямистий та дифузно-обмежені субарханоїдальні крововиливи лівої великої півкулі головного мозку. Дані тілесні ушкодження утворилися в межах від 4 до 14 діб до моменту настання смерті, в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю. Крім того ушита дугоподібна рана в лобній ділянці, ушита дугоподібна рана на спинці носа з переходом на верхню праву повіку, синці в навколоорбітальних ділянках, перелом кісток носа, уламково-фрагментарний перелом кісток склепіння та основи черепа, плямистий та дифузно-обмежені субарахноїдальні крововиливи лівої великої півкулі головного мозку утворились внаслідок не менше двох контактів з тупим(и) твердим(и) предметом(ами) з обмеженою контактуючою поверхнею, що не залишив(ли) специфічних ознак, за якими можна було б ідентифікувати цей (ці) предмет(ти), малоймовірно при падінні на такі з висоти власного зросту, не виключено за обставин, вказаних в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 . Садна в правій та лівій тім'яних ділянках утворились від дії тупих твердих предметів, що не залишили специфічних ознак, за якими можна було б ідентифікувати ці предмети, не виключено при падінні на такі чи ударі об такі. Рани на лівій кисті та переломи 2 та 3 п'ясних кісток з крововиливами в прилеглі м'які тканини утворились внаслідок контакту з тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в термін, що відповідає даті спричинення відкритої черепно-мозкової травми, в своїй сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, в причинному зв'язку зі смертю не знаходиться. Про походження даних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 в ході слідчого експерименту не вказує. ОСОБА_9 в момент нанесення йому тілесних ушкоджень міг знаходитися в будь-якому положенні відносно травмуючого фактору за умови, що ділянки з тілесними ушкодженнями були доступні для нанесення тілесних ушкоджень.
У витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024060470000297 від 21 січня 2025 року за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 121, частиною другою статті 162 КК України, наявна інформація про умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_9 , та про порушення недоторканості житла та іншого володіння особи, вчиненого із застосуванням насильства.
Даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 278 - 2024 від 03 грудня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_5 на час проведення експертизи виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок комбінованого вживання алкоголю та наркотичних речовин (канабіноїди), міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення виявляв клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок комбінованого вживання алкоголю та наркотичних речовин, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення недоумством не страждав та в тимчасовому розладі психічної діяльності (алкогольний психоз, реактивний стан - патологічне сп'яніння, патологічний афект) або іншому хворобливому стані психіки, які б позбавляли його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не перебував; ОСОБА_5 на даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок комбінованого вживання алкоголю та наркотичних речовин (канабіноїди), стан компенсації. Даний психічний розлад не належить до тимчасових розладів психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Судом в ході судового розгляду кримінального провадження № 12024060470000297 досліджені всі процесуальні джерела доказів у кримінальному провадженні (стаття 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (стаття 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до частини 2 статті 349 КПК України та в порядку, передбаченому параграфом 3 глави 28 КПК України. Щодо дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Відповідно до статті 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 162 КК України встановлена кримінальна відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканість житла громадян.
Таким чином, в Конституції України та інших законах України не передбачено право будь-кого і будь-коли проникати в житло чи інше володіння особи, окрім невідкладних випадків, зазначених у частині другій статті 30 Конституції України.
Слід зазначити, що недоторканість житла та іншого володіння особи, передбачає більш широке поняття у кримінальному аспекті ніж це визначено в цивільному і житловому праві.
Проникнення на територію в пізній час без дозволу володільця і без законних підстав, в тому числі з подоланням перешкоди зачинених не на ключ дверей, є порушенням недоторканості іншого володіння особи, яке тягне настання відповідальності за частиною першою статті 162 КК України.
Крім того, суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, тобто особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. При цьому умисел винної особи спрямований на незаконне проникнення до житла чи іншого об'єкту («іншого володіння»), яким фактично володіє потерпілий, що усвідомлюється винним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчить про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 162 КК України.
У пред'явленому обвинувачені зазначено, що обвинувачений ОСОБА_5 підійшов до вхідних дверей помешкання ОСОБА_9 , які були зачинені, після чого, обійшовши будинок, підійшов до одного з вікон, яке складається з двох квартирок та, застосувавши фізичну силу, відігнув цвяхи, які утримували квартирки у зачиненому стані, після чого відчинив одну квартирку та без погодження та дозволу власника житла ОСОБА_9 незаконно проник до його житлового будинку. Проникнувши незаконно у такий спосіб до будинку ОСОБА_9 та побачивши, що останній спить на ліжку в одній із кімнат, ОСОБА_5 знайшов електролічильник, на якому відкрутив пробки для того, щоб у разі виявлення його власником житлового будинку його було важко впізнати. Під час того як ОСОБА_5 перебував в житловому будинку, ОСОБА_9 прокинувся та запитав: «Хто перебуває у будинку?», після чого у ОСОБА_5 одразу виник злочинний умисел, направлений на застосування насильства до ОСОБА_9 та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.
Під час судового розгляду кваліфікуюча ознака проникнення поєднане з насильством не знайшла свого підтвердження з наступних підстав.
З пред'явленого обвинувачення слідує, що ОСОБА_5 незаконно проник до житлового будинку через одну з квартирок вікна, вимкнув електролічильник, а далі (як слідує з обвинувального акту) застосував насильство до ОСОБА_9 та спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 162 КК України, є закінченим з моменту незаконного проникнення до житла особи. Моментом проникнення до житла потерпілого є дії обвинуваченого у вигляді відкриття квартирки вікна та проникнення останнього до приміщення житлового будинку. З моменту перетину меж житлового будинку обвинувачений вчинив закінчене правопорушення. Насильство, про яке йдеться у частині другій статті 162 КК України, повинно застосовуватися під час незаконного проникнення у житло або інше володіння особи. У разі, коли насильство застосовується після того, як винний незаконно увійшов до житла чи до іншого володіння особи, його дії необхідно кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162 КК України та відповідної статті, що передбачає відповідальність за насильство за умови відсутності згоди володільця (володільців) на входження у житло чи інше володіння особи.
З показів обвинуваченого, даних слідчого експерименту та заяви про вчинене кримінальне правопорушення встановлено, що обвинувачений проник у будинок без застосування насильства щодо потерпілого. Після проникнення обвинуваченого до житлового будинку, вимкнення ним електролічильника, і лише після того, як прокинувся потерпілий ОСОБА_9 , обвинувачений застосував до нього насильство та спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини суд в даній справі змінює правову кваліфікацію дій обвинуваченого з частини другої статті 162 КК України на частину першу статті 162 КК України.
Дані висновки суду та процесуальна можливість таких дій відповідає висновкам Верховного Суду у справі № 659/234/16-к від 19 червня 2018 року, відповідно до яких Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, а той - з висновками суду першої інстанції стосовно того, що насильство застосовано після проникнення в приміщення, а не в момент проникнення, і обвинувальний акт не містить даних про те, чи застосовував обвинувачений насильство і яке під час проникнення до житла потерпілих, та кваліфікував дії за частиною першою статті 162 КК України.
На підставі ж викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною та кваліфікує його дії за частиною третьою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення; за частиною третьою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно поєднане з проникненням у інше приміщення; за частиною першою статті 162 КК України, як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи; за частиною другою статті 121 КК України, як умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого.
Відповідно до положень статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що вчинені ним кримінальні правопорушення за характером посягають на життя, здоров'я, майно та інші особисті права і свободи людини і громадянина, за ступенем суспільної небезпечності є кримінальним проступком та тяжкими злочинами з умисною формою вини, а також враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, його вік (є особою працездатного віку) та соціальні зв'язки обвинуваченого, який самовільно залишив військову частину, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною першою статті 162, частиною другою статті 121 КК України є його щире каяття, щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185 КК України є активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162, частиною другою статті 121 КК України є вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку та вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_5 раніше судимий, за місцем проживання, навчання та проходження військової служби характеризується негативно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно досудової доповіді Житомирського районного сектору № 7 філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, орган пробації зазначає про середню ймовірність вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення та вважає, що виправлення останнього можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Враховуючи вищевикладене, дотримуючись засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись статтями 50, 65 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень в межах санкцій частини третьої статті 185, частини першої статті 162, частини другої статті 121 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк дев'ять років та шість місяців. Саме таке покарання на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого, оскільки інші, більш м'які види покарання, не забезпечать його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
В ході кримінального провадження ОСОБА_5 28 жовтня 2024 року було обрано, а 25 грудня 2024 року, 22 січня 2025 року, 24 лютого 2025 року, 17 квітня 2025 року, 26 травня 2025 року, 14 липня 2025 року, 06 серпня 2025 року, 30 вересня 2025 року та 20 листопада 2025 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів - кошти в сумі 5235,58 грн.
Долю речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Заходи забезпечення цього кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 100, 124, 368-374 КПК України, суд, -
Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з частини другої статті 162 КК України на частину першу статті 162 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 121, частиною першою статті 162, частиною третьою статті 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за частиною другою статті 121 КК України - 9 (дев'ять) років та 6 (шість) місяців позбавлення волі;
- за частиною першою статті 162 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
- за частиною третьою статті 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим ОСОБА_5 визначити остаточне покарання у виді 9 (дев'яти) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання строк його затримання протягом 2 (двох) днів у період з 26 жовтня 2024 року до 27 жовтня 2024 року та строк попереднього ув'язнення з 28 жовтня 2024 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку день за день.
Дію обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів з дня його ухвалення.
Вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2025 року щодо ОСОБА_5 відповідно до частини третьої статті 72 КК України виконувати самостійно.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:
- грощові кошти в сумі 4136 (чотири тисячі сто тридцять шість) гривень, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 - залишити потерпілому ОСОБА_8 ;
- CD - диск із відеозаписом з камери спостереження з магазину, який знаходиться в матеріалах кримінального провадженняч № 12020060320000008 - залишити в матеріалах кримінального провадження №12020060320000008 протягом усього часу їх зберігання;
- змив з резинових колош, на яких виявлено речовину бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №1, змив з поверхні підлоги, на якій виявлено речовину бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №2, змив з подушки речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №3, змив з шапки речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №4, сліди пальців рук, які вилучено на липкі прозорі стрічки №1,2,3,4, з підвіконня у веранді кімнати, молоток з дерев'яним руків'ям, який поміщено до двох паперових конвертів, які скріплені між собою, дерев'яну палицю зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до двох паперових конвертів, які скріплені між собою, змив з металевої ручки дверей у веранді кімнаті, який поміщено до паперового конверту, слід пальця рук з дерев'яної рами вікна, який вилучено на липку стрічку, змив з металевої ручки вікна, який поміщено до паперового конверту, слід від пальця зі скла серванту вилучено на липку стрічку, слід пальця руки зі скла серванту вилучено на липку стрічку, шапку сірого кольору, на якій наявні сліди бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту, рушник синього кольору зі слідами речовини бурого колору, які поміщено до паперового конверту, молоток з дерев'яним руків'ям, на якому наявні сліди речовини бурого кольору, молоток з дерев'яним руків'ям, на якому наявні сліди речовини бурого кольору, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області (нині Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області) - знищити;
- куртку демісезонну чорного кольору, яку упаковано до спецпакету №QYH0024432, штани спортивного типу темно-зеленого кольору, які упаковано до спецпакету №QYH0024431; шапку темно-зеленого кольору, яку упаковано до спецпакету №QYH0024434; капці гумові чорного кольору, які упаковано до спецпакету №QYH0024433; мобільний телефон торгівельної марки "SIGMA" модель "Comfort 50 CF113" IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою абоненту НОМЕР_3 , який упаковано до спецпакету №CRI1092194, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області (нині Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області) - повернути ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон марки "Nokia" (чорно-білий) у корпусі сірого кольору, який поміщено до спецпакету №СRI1092175, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області (нині Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області)- повернути потерпілій ОСОБА_10 .
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Житомирського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2024 року на змив з резинових колош,на яких виявлено речовину бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №1, змив з поверхні підлоги, на якій виявлено речовину бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №2, змив з подушки речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №3, змив з шапки речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту №4, мобільний телефон марки "Nokia" (чорно-білий) у корпусі сірого кольору, який поміщено до спецпакету №СRI 1092175, сліди пальців рук, які вилучено на липкі прозорі стрічки №1,2,3,4, з підвіконня у веранді кімнати, молоток з дерев'яним руків'ям, який поміщено до двох паперових конвертів, які скріплені між собою, дерев'яну палицю зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до двох паперових конвертів, які скріплені між собою, змив з металевої ручки дверей у веранді кімнаті, який поміщено до паперового конверту, слід пальця рук з дерев'яної рами вікна,який вилучено на липку стрічку, змив з металевої ручки вікна, який поміщено до паперового конверту, слід від пальця зі скла серванту вилучено на липку стрічку, слід пальця руки зі скла серванту вилучено на липку стрічку, шапку сірого кольору, на якій наявні сліди бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту, рушник синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту, молоток з дерев'яним руків'ям, на якому наявні сліди речовини бурого кольору, куртку демісезонну чорного кольору, яку упаковано до спецпакету №QYH0024432, штани спортивного типу темно-зеленого кольору, які до спецпакету №QYH0024431; шапку темно-зеленого кольору, яку упаковано до спецпакету №QYH0024434; капці гумові чорного кольору, які упаковано до спецпакету №QYH0024433; мобільний телефон торгівельної марки "SIGMA" модель "Comfort 50 CF113" IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою абоненту НОМЕР_3 , який упаковано до спецпакету №CRI1092194, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів - кошти в сумі 5235,58 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1