Справа № 636/51/26 Провадження 1-кс/636/29/26
0ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.01.2026 місто Чугуїв
Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві (2-й слідчий відділ, м. Харків), яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР
встановив:
05.01.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій вона просить визнати бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві (2-й слідчий відділ, м. Харків) незаконною та зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві (2-й слідчий відділ, м. Харків)вчинити певні дії, а саме внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи свою скаргу заявник зазначає, що вона подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до ДБР щодо можливих кримінальних правопорушень посадових осіб військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі зникненням її чоловіка - ОСОБА_3 , старшого лейтенанта ЗСУ, командира інженерно-саперного взводу, який зник 21.10.2025 року у н.п.Білий Колодязь Харківської області. Листом ДБР їй повідомлено, що “відсутні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення», у зв'язку з чим відомості до ЄРДР не внесено.
Слідчий суддя, ознайомившись зі скаргою, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, приходить до наступного.
Пунктом 1 частини 1ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження заявником бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За нормами КПК вбачається, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 7 ст.100, ч. 2 ст.132, ч. 1 ст.184, ч. 1 ст.192, ч. 2 ст.199, ч.1 ст.201, ч. 3 ст.244, ч. 10 ст.290 КПК України).
З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань та скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, в тому числі скарг, поданих в порядку ст.ст. 303-307 КПК України.
У даному випадку не можна керуватися положенням ч. 1ст. 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20-22 ч. 1 ст.3, ст.30, ст.31 КПК України) та не регламентує діяльність слідчого судді.
З аналізу статей глави 26 КПК України вбачається, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак, відповідно до норм КПК України клопотання, заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчій суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-559/0/4-13).
Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини.
Як вбачається з тексту скарги, ОСОБА_2 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до ТУ ДБР у м. Полтаві (2-й слідчий відділ, м. Харків). Повідомлення про внесення до ЄРДР відомостей, викладених у вказаній заяві, заявник не отримував.
Орган досудового розслідування як ТУ ДБР у м. Полтаві (2-й слідчий відділ, м. Харків) не відноситься до територіальної юрисдикції Чугуївського міського суду Харківської області.
Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
За вказаних обставин скарга, оскільки вона не підсудна Чугуївському міському суду Харківської області, підлягає поверненню.
Також, скаржнику необхідно роз'яснити право звернення з даною скаргою до суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - Другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, а саме до Холодногірського районного суду міста Харкова.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу голови Ради громадської організації «Спілка ветеранів АТО» ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП Харківської області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою про скоєне кримінальне правопорушення від 01.08.2024 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали разом зі скаргою та доданими матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5