Справа № 645/5260/25
Провадження № 3/645/20/26
07 січня 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Костіної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання- Бугай К.О.,
захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Стрижака С.В. (в режимі відеоконференція),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Стрижака С.В. про зупинення провадження у справі, залучення до участі у справі прокурора та про виклик патрульних інспекторів при розгляді адміністративного матеріалу, який надійшов із Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
На розгляді Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1
20.08.2025 року на електронну пошту суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Стрижака С.В. про зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України. Захисником ОСОБА_2 надані до суду копії довідок з ВЧ НОМЕР_1 від 01.12.2024р. та 22.04.2025р. про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у солдата ОСОБА_1 . З огляду на вказане, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, вважав що існують підстави для зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 до звільнення його з військової служби.
Окрім того, 20.08.2025р. на електронну пошту суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 -адвоката Стрижака С.В. про виклик інспектора , а саме: інспектора УПП в Харківській області Лисенка В.М. Клопотання обґрунтоване тим, що з метою дотримання права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, у сторони захисту є ряд обґрунтованих сумнівів у достовірності певних обставин та на їх обґрунтування доказів, які полягають у потребі виклику патрульних, які брали участь у складені адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 для отримання від них пояснень та усунень наявних суперечностей.
Також, 02.12.2025р. на електронну пошту суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Стрижака С.В. про залучення прокурора до участі у справі. Клопотання, окрім посилань на практику ЄСПЛ, обґрунтоване тим, що з урахуванням обставин справи, а також враховуючи той факт, що ОСОБА_1 заперечуються обставини події, неможливістю суду виконувати функції сторони обвинувачення, є необхідність залучення прокурора до участі у справі для неупередженого, повного та всебічного розгляду справи.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Стрижак С.В. підтримав клопотання та просив їх задовольнити.
Суд, заслухавши думку захисника, вивчивши подані клопотання та дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Щодо зупинення провадження у справі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Чинним КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Щодо інших категорій справ про адміністративні правопорушення підстави для зупинення провадження не передбачені.
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду справи.
Натомість, по цій справі ОСОБА_1 бере участь у справі та реалізує надані йому КУпАП права через свого захисника адвоката Стрижака С.В., який подає від його імені клопотання, бере участь у розгляді справи, надає пояснення.
Безпосередньо сам ОСОБА_1 не позбавлений можливості надати письмові пояснення та долучити до справи письмові докази, приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, а також обставин конкретної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, а тому відповідне клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Розглянувши клопотання про залучення прокурора до участі у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2022 по справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18) констатував порушення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу зв'язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності заст. 130 КУпАП.
Згідно практики ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, § 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76).
Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 Конвенції, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.
За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Згідно із законодавством України, керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням. Відтак, процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
У частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак, процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ані цим Кодексом, ані Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами.
Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.
Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без участі прокурора відповідає вимогам КУпАП та інших законів України.
Поряд з цим, відповідно до сталої практики ЄСПЛ участь у судовому процесі сторони обвинувачення, як правило, є необхідною у разі проведення судом усного слухання справи, якщо сторона захисту при наданні їй можливості бути присутньою в судовому засіданні від реалізації цього права не відмовиться («Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 76; «Озеров проти росії», заява № 64962/01, § 52 54).
У справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній ЄСПЛ керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п'яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене.
Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).
В інших справах, у яких ЄСПЛ оцінив відсутність у судовому процесі сторони обвинувачення як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, коли національні суди допитували осіб, яких притягували до адміністративної відповідальності, а також із власної ініціативи викликали і допитували свідків. У результаті зазначених самостійних дій судові органи отримували додаткові докази, які використовували на обґрунтування своїх висновків про винуватість заявників у вчиненні адміністративних правопорушень (рішення у справах: «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 16; «Озеров проти росії» № 64962/01, § 53; «Кривошапкін проти росії» від 27 січня 2011 року, заява № 42224/02, § 44, 45). Цим самим суди фактично перебирали на себе функцію прокурора щодо доведення обвинувачення.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 208/712/19, переглядаючи справу про адміністративне правопорушення заст. 130 КУпАП з підстави встановлення ЄСПЛ у справі «Бантиш та інші проти України» порушення п. 1 ст. 6 ЄСПЛ, у зв'язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України».
Суд погоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду та вважає, що уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, повноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд не вчиняє процесуальних дій, спрямованих на збирання доказів винуватості особи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд оцінює докази, скеровані на адресу суду Управлінням патрульної поліції в Харківській області.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики розгляду ЄСПЛ вказаного питання, а також обставин конкретної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прокурора, а тому відповідне клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про виклик патрульних інспекторів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи вищевказане та надане клопотання про виклик патрульного в судове засідання, який склав оскаржуваний протокол, суд дійшов висновку, що допит патрульного інспектора, який приймав участь у складанні матеріалів про адміністративне правопорушення, не підлягає задоволенню, оскільки цей працівник фактично висловив свою позицію при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, а тому розгляд справи слід проводити за наявними у справі матеріалами, установивши усі фактичні обставини, які повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, та можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відтак, у задоволенні клопотання про виклик патрульних інспекторів суд відмовляє.
Керуючись ст.ст.251,268,271,283 КУпАП,
В задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Стрижака С.В. про зупинення провадження у справі відмовити.
В задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Стрижака С.В. про залучення до участі у справі прокурора відмовити.
В задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Стрижака С.В. про виклик патрульних інспекторів відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 07.01.2026 р.
Суддя І.Г. Костіна