вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
07.01.2026м. ДніпроСправа № 904/6328/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/6328/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3"
до Приватного підприємства "Українська ендоскопічна медицина"
про стягнення заборгованості,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Комунальне некомерційне підприємство Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 07.11.2025 за вих. №б/н до Приватного підприємства "Українська ендоскопічна медицина" (далі - відповідач) про стягнення 24.593,73 грн заборгованості за договором від 01.01.2025 №04.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6328/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025.
Ухвалою від 07.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 07.11.2025 у справі №904/6328/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Приватному підприємству "Українська ендоскопічна медицина" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 07.11.2025 о 19:18, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 також надсилалася відповідачу на адресу: 51934, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, пр. Аношкіна, будинок 68/51, за трек-номером R067036353012.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 25.11.2025 з відміткою про отримання 17.11.2025.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 07.11.2025 вважається врученою відвідачу коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 25.11.2025 з відміткою про отримання 17.11.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 07.11.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 02.12.2025.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Через підсистему «Електронний суд» 16.12.2025 та 23.12.2025 від відповідача надійшли клопотання про долучення доказів, у яких останній просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №1401 від 15.12.2025 про сплату заборгованості на суму 14.266,11 грн та платіжну інструкцію №1407 від 22.12.2025 про сплату заборгованості на суму 10.050,40 грн та врахувати докази при прийнятті рішення по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір №04 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Однак, відповідно до п. 2.2.3. договору, відповідач не здійснив у повному обсязі оплату за надані послуги за листопад січень - липень 2025 року, відтак у нього утворилась заборгованість яка складає 24.593,73 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав, разом з тим надав клопотання про долучення доказів, у яких просив долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №1401 від 15.12.2025 про сплату заборгованості на суму 14.266,11 грн, платіжну інструкцію №1407 від 22.12.2025 про сплату заборгованості на суму 10.050,40 грн та врахувати докази при прийнятті рішення по суті.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; наявність/відсутність оплати; наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості.
Суд встановив, що 01.01.2025 між Комунальним некомерційним підприємством Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" (далі - балансоутримувач, позивач) та Приватним підприємством "Українська ендоскопічна медицина" (далі - орендар, відповідач) укладено договір №04 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою : 51900, м. Кам'янське, бульвар Будівельників, 23, загальною площею 66,0 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів, за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших причин застосовується критерії - пропорційно до займаної площі.
Орендар користується нежитловим приміщенням, загальною площею 66,0 кв.м., що перебуває на балансі КНП КМР «ЦПМСД №3» та розміщене за адресою м. Кам'янське, бульвар Будівельників, 23.
Відповідно до п.п. 2.1.2 договору балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити, зокрема надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.
Відповідно до п.п. 2.2.3 договору орендар зобов'язаний, зокрема не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату за розрахунок балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Балансоутримувач будівлі має право, зокрема стягувати в установленому порядку прострочену заборгованість за платежами, що наведені в пункті 2.2.3 договору (п.п. 3.1.2 договору)
Цей договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2025 року включно, але відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України сторони прийшли до згоди, що поширюються на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2025 (п. 5.1. договору).
Відповідно до умов договору в період січень - липень 2025 року відповідачу були виставлені рахунки і акти по відшкодуванню витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю на загальну суму 24.593,73 грн.
Акти про надання послуг були направлені відповідачу листом №301/1-05 від 22.10.2025, що підтверджується описом вкладення та поштовими накладними №5193100302153 від 22.10.2025, відповідно до яких відповідач отримав лист с актами 31.10.2025 (арк 13-16, том 1).
Позивач 18.04.2025 направляв відповідачу претензію за №247/1-04 про сплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення та поштовими накладними №5193100259886 від 14.08.2025, відповідно до яких відповідач отримав претензію 19.08.2025 (арк 13-16, том 1).
Листом від 10.06.2025 за вих.№2 відповідач просив позивача з 11.07.2025 розірвати договір оренди нерухомого майна також зазначив, що заборгованість за орендну плату та комунальні платежі зобов'язується оплатити до 11.07.2025.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач 13.08.2025 позивач направив відповідачу лист №430/1- 04 з вимогою сплатити заборгованість.
Відповідач свої зобов'язання з оплати комунальних послуг не виконує, заборгованість за якими складає 24.593,73 грн.
Відповідач долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію №1401 від 15.12.2025 про сплату заборгованості на суму 14.266,11 грн, платіжну інструкцію №1407 від 22.12.2025 про сплату заборгованості на суму 10.050,40 грн та поросив врахувати докази при прийнятті рішення по суті.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив стягнення 24.593,73 грн заборгованості за договором від 01.01.2025 №04.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України (який був чинним в момент спірних правовідносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до абзацу 3 п. 1.1. договору орендар користується нежитловим приміщенням, загальною площею 66,0 кв.м., що перебуває на балансі КНП КМР «ЦПМСД №3» та розміщене за адресою м. Кам'янське, бульвар Будівельників, 23.
Відповідно до п.п. 2.2.3 договору орендар зобов'язаний, зокрема не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату за розрахунок балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Балансоутримувач будівлі має право, зокрема стягувати в установленому порядку прострочену заборгованість за платежами, що наведені в пункті 2.2.3 договору (п.п. 3.1.2 договору)
Відповідно до умов договору в період січень - липень 2025 року відповідачу були виставлені рахунки і акти по відшкодуванню витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю на загальну суму 24.593,73 грн.
Акти про надання послуг були направлені відповідачу листом №301/1-05 від 22.10.2025, що підтверджується описом вкладення та поштовими накладними №5193100302153 від 22.10.2025, відповідно до яких відповідач отримав лист с актами 31.10.2025 (арк 13-16, том 1). Акти підписані та скріплені печатками сторін.
Відтак, строк оплати витрат на оплату комунальних послуг на підставі виставлених позивачем актів виконаних послуг є таким, що настав.
18.04.2025 позивач направляв відповідачу претензію за №247/1-04 про сплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення та поштовими накладними №5193100259886 від 14.08.2025, відповідно до яких відповідач отримав претензію 19.08.2025 (арк 13-16, том 1).
Листом від 10.06.2025 за вих.№2 відповідач просив позивача з 11.07.2025 розірвати договір оренди нерухомого майна також зазначив, що заборгованість за орендну плату та комунальні платежі зобов'язується оплатити до 11.07.2025.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач 13.08.2025 позивач направив відповідачу лист №430/1- 04 з вимогою сплатити заборгованість. Відповідь на лист відповідачем не надано.
16.12.2025 та 23.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли клопотання про долучення доказів, у яких останній просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію №1401 від 15.12.2025 про сплату заборгованості на суму 14.266,11грн та платіжну інструкцію №1407 від 22.12.2025 про сплату заборгованості на суму 10.050,40 грн та врахувати докази при прийнятті рішення по суті.
Суд встановив, що 15.12.2025 та 22.12.2025 основна заборгованість відповідача у розмірі 24.316,51 грн (14.266,11 грн + 10.050,40 грн) витрат на оплату комунальних послуг, була частково сплачена.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Господарський суд встановив, що з позовом позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду 07.11.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (арк. 1 том 1), а часткове погашення основної заборгованості відбулося 15.12.2025 та 22.12.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №1401 від 15.12.2025 на суму 14.266,11 грн та платіжну інструкцію №1407 від 22.12.2025 про сплату заборгованості на суму 10.050,40 грн з призначенням платежу «оплата згідно договору про відшкодування комунальних послуг (66 кв.м)».
Відтак, предмет спору частково припинив існування в процесі розгляду справи, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 24.316,51 грн слід закрити.
Доказів сплати решти заборгованості у розмірі 277,22 грн за оплату комунальних послуг відповідачем не надано.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у суму 277,22 грн не надійшло.
Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в частині стягнення 277,22 грн підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 27,31 грн (за позовними вимогами про стягнення 277,22 грн) покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Господарський суд встановив, що провадження у справі за позовними вимогами про стягнення 24.316,51 грн основної заборгованості підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору, а отже судовий збір, сплачений за даною вимогою, може бути повернутий позивачу у розмірі 2.395,09 грн.
Так, відповідно до пункту 2 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі закриття провадження у справі.
Наразі, в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення суми судового збору у розмірі 2.395,09 грн, а отже, підстави для ухвалення відповідного судового рішення станом на час постановлення даного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 24.316,51 грн основної заборгованості закрити.
Позовні вимоги про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" на користь Приватного підприємства "Українська ендоскопічна медицина" заборгованості у розмірі 277,22 грн задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Українська ендоскопічна медицина" (51934, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, пр. Аношкіна, будинок 68/51; ідентифікаційний код 40060704) на користь Комунального некомерційного підприємства Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" (51931, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, ПРОСПЕКТ СВОБОДИ, будинок 20-А; ідентифікаційний код 37906491) 277,22 грн (двісті сімдесят сім грн 22 к.) заборгованості, 27,31 грн (двадцять сім грн 31 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк