Рішення від 07.01.2026 по справі 904/5972/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026м. ДніпроСправа № 904/5972/25

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5972/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МОНОЛІТ-СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗА ВЕРТИКАЛЬ"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МОНОЛІТ-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 15.10.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗА ВЕРТИКАЛЬ" (далі - відповідач) про стягнення 274.840,63 грн попередньої оплати за договором.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5972/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025.

Ухвалою від 24.10.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано надати:

- докази доплати судового збору у розмірі 0,01 к;

- документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень;

- докази реєстрації Електронного кабінету представника позивача ЛИХОСЕНКО Євгена Олександровича, а також інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб);

Через відділ документального забезпечення 03.11.2025 від позивача надійшла заява від 28.10.2025 за вих. №б/н про усунення недоліків, до якої останній додав квитанцію від 28.10.2025 №6198-7208-6976-4374 на суму 1,00 грн, докази реєстрації Електронного кабінету у представника позивача ЛИХОСЕНКО Євгена Олександровича та документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень.

Ухвалою від 07.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49083, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Чикаленка Євгена, будинок 2, офіс 28, за трек-номером R067036353080.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 25.11.2025 з відміткою про отримання 20.11.2025.

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Так, суд встановив, що ухвала від 07.11.2025 вважається врученою відвідачу, коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 25.11.2025 з відміткою про отримання 20.11.2025.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 07.11.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 05.12.2025.

Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, на виконання якого позивач сплатив відповідачу за товар, однак останній його не поставив, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; поставки товару; настання строку оплати товару; наявності/відсутності повної/часткової оплати товару; наявності/відсутності заборгованості з поставлений товар.

Як стверджує позивач і не спростував відповідач, між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру №СФ-000001 від 23.06.2025 на оплату у сумі 350.287,08 грн для закупівлі арматури 18 у кількості 6,500 т.

Позивач здійснив часткову оплату за товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 3785 від 25.06.2025 на суму 274.840,63 грн з призначенням платежу «за товар зг.рах. №СФ-000001 від 23.06.2025».

Як у позові зазначає позивач, дані обставини також підтверджуються довіреністю №8 від 25.06.2025, виданою директором ТОВ «БК «МОНОЛІТ-СЕРВІС» Грищуковою А.О. щодо отримання від ТОВ «МЕТАЛОБАЗА ВЕРТИКАЛЬ» арматури 18 у кількості 5,1 тн.

Однак, станом на вересень 2025 року зазначений товар на суму 274.840,63 грн не був поставлений на адресу позивача.

У зв'язку із чим, на дату подання заяви відповідачем не поставлено (відпущено) товару на здійснену попередню оплату, а тому у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 274.840,63 грн.

18.09.2025 на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу з проханням повернення суми попередньої оплати відповідно до платіжної інструкції № 3785 від 25.06.2025. Направлення претензії-вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення від 19.09.2025 та потовими накладними №6912600181654.

Відповідач претензію-вимогу не отримав, відправлення повернулось на адресу позивача 04.10.2025 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання 03.10.2025.

Відповідач свої зобов'язання з поставки не виконує, заборгованість за неотриманим товаром складає 274.840,63 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 274.840,63 грн основної заборгованості за непоставлений товар.

Право вимоги вказаної заборгованості позивач набув в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.

Статтями 202, 203, 205 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі статтею 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Статтею 642 ЦК України регламентовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.

Дослідивши наявні у справі докази, а саме рахунок - фактуру №СФ-000001 від 23.06.2025 на суму 350.287,08 грн для закупівлі арматури 18 у кількості 6,500 т, платіжну інструкцію № 3785 від 25.06.2025 на суму 274.840,63 грн з призначенням платежу «за товар зг.рах. №СФ-000001 від 23.06.2025» та довіреність №8 від 25.06.2025, видану директором ТОВ «БК «МОНОЛІТ-СЕРВІС» Грищуковою А.О. щодо отримання від ТОВ «МЕТАЛОБАЗА ВЕРТИКАЛЬ» арматури 18 у кількості 5,1 тн, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладений договір у спрощений спосіб.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 ГК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

На виконання умов укладеного між сторонами усного договору відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру №СФ-000001 від 23.06.2025 на суму 350.287,08 грн.

Позивач здійснив часткову оплату за товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 3785 від 25.06.2025 на суму 274.840,63 грн з призначенням платежу «за товар зг.рах. №СФ-000001 від 23.06.2025».

Також позивачем було надано довіреність №8 від 25.06.2025, яка була видана директором ТОВ «БК «МОНОЛІТ-СЕРВІС» Грищуковою А.О. щодо отримання від ТОВ «МЕТАЛОБАЗА ВЕРТИКАЛЬ» арматури 18 у кількості 5,1 тн, яку позивачем і було оплачено у розмірі 274.840,63 грн (5,1*44.908,60 (ціна за 1т.)*20%ПДВ).

Однак, станом на вересень 2025 року зазначений товар на суму 274.840,63 грн не був поставлений на адресу позивача.

Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Таким чином, на дату прийняття рішення у справі відповідачем не поставлено (відпущено) товару на здійснену попередню оплату, а тому у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 274.840,63 грн.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, положення якої застосовуються до договору поставки в силу приписів ч. 2 ст. 712 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Укладений сторонами у спрощений спосіб договір поставки, не містить умов щодо строку передачі товару.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

18.09.2025 на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу з проханням повернення суми попередньої оплати відповідно до платіжної інструкції № 3785 від 25.06.2025. Направлення претензії-вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення від 19.09.2025 та потовими накладними №6912600181654. Відповідач претензію-вимогу не отримав відправлення повернулось на адресу позивача у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання 03.10.2025.

Отже, в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, такий обов'язок мав бути виконаний відповідачем у строк до 10.10.2025 включно.

Відповідач свої зобов'язання з поставки не виконав, заборгованість за неотриманою арматурою 18 у кількості 5,1 тн у сумі 274.840,63 грн не повернув.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів поставки товару або повернення коштів позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 274.840,63 грн є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 274.840,63 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОБАЗА ВЕРТИКАЛЬ" (49083, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Чикаленка Євгена, будинок 2, офіс 28; ідентифікаційний код 45806054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МОНОЛІТ-СЕРВІС" (70411, Запорізька область, Запорізький район, село Володимирівське, вул. Стадіонна, будинок 14; ідентифікаційний код 42827642) 274.840,63 грн (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот сорок грн 63 к.) основної заборгованості, 4.122,61 грн (чотири тисячі сто двадцять дві грн 61 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк

Попередній документ
133138297
Наступний документ
133138299
Інформація про рішення:
№ рішення: 133138298
№ справи: 904/5972/25
Дата рішення: 07.01.2026
Дата публікації: 08.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.01.2026)
Дата надходження: 21.10.2025
Предмет позову: стягнення грошових коштів,