про закриття апеляційного провадження
05 січня 2026 року м. Харків Справа №922/2069/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників:
апелянта (в режимі відеоконференції) - Васіліу С.В.(адвокат), ордер серія АН№1799205 від 04.12.2025 року, свідоцтво №5058 від 30.05.2018 року;
боржника - Рязанцева О.В. (адвокат), ордер серія АХ№136013 від 30.12.2025, свідоцтво №13-25 від 25.04.2025 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу особи, що визначає себе як заінтересована особа - ОСОБА_1 (вх.№2607Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2069/25,
за заявою ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про неплатоспроможність,-
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Іваненка Є.В.
25.06.2025 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність №76462.
ОСОБА_3 надано до суду заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить визнати його грошові вимоги до ОСОБА_2 у розмірі 425086,93 грн, з яких: 4844,80 грн - витрати зі сплати судового збору - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 416070,70 грн (що складаються з: 397320,74 грн - основного боргу, 18749,96 грн - інфляційних втрат) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 4171,43 грн - штрафні санкції у вигляді 3% річних - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року у справі №922/2069/25 (повний текст складено та підписано 27.08.2025 року, суддя Усатий В.О.) задоволено частково заяву ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалено визнати грошові вимоги ОСОБА_3 до боржника в розмірі 401052,19 грн основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Решту грошових вимог ОСОБА_3 за заявою з грошовими вимогами до боржника відхилено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року у справі №922/2069/25 (повний текст складено та підписано 27.08.2025 року, суддя Усатий В.О.) винесену за результатом попереднього засідання визначено, що до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_2 підлягають включенню визнані судом вимоги, а саме вимоги:
- ОСОБА_3 до боржника в розмірі 401052,19 грн основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалено, що вимоги кредиторів, заявлені після спливу строку, встановлено ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються судом у порядку черговості їх отримання та задовольняються в порядку черговості, встановленої ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією включити визнані вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією включити витрати кредитора зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією повідомити кредитора про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення відповідно до вимог ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати рішення зборів кредиторів, прийняте відповідно до вимог ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства та оформлене протоколом.
Призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
ОСОБА_1 , вказуючи, що вона є заінтересованою особою стосовно боржника з вищевказаними ухвалами суду першої інстанції не погодилась та звернулась до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвал норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- скасувати ухвалу від 21.08.2025 року (попереднє засідання) про визнання грошових вимог до ОСОБА_2 в розмірі 401052,19 грн основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору;
- скасувати ухвалу від 21.08.2025 року про включення до реєстру вимог кредиторів вимог в розмірі 401052,19 грн основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Апелянт зазначає, що при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність судом не було її залучено в якості заінтересованої особи, хоча суду про існування заінтересованої особи було відомо. Так, наразі наявне відкрите провадження №922/2069/25 (922/2957/25) по справі щодо визнання договору дарування фраудаторним, стороною якого є ОСОБА_1 . Таким чином, визнання вимог та включення їх у реєстр боржника впливають на права та обов'язки скаржниці. Не враховано, що за приписами п.1 ст 1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересованами особами стосовно боржника є сторона фраудаторного правочину.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2069/25. Встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2069/25.
Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд і доставлена їм до кабінету користувача 15.12.2025 року.
18.12.2025 року матеріали справи №922/2069/25 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
29.12.2025 року до суду надійшло клопотання (вх.№14910), в якому визначено, що це клопотання від боржника, у той час підписант за клопотанням ОСОБА_4 , який є арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією). Згідно вказаного клопотання заявник просить суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року (попереднє засідання) про визнання грошових вимог та ухвалу від 21.08.2025 року про включення вимог до реєстру боржника у справі №922/2069/25.
Клопотання мотивовано тим, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права на апеляційне оскарження відповідних ухвал; оскарженні ухвали не вирішують питання про права, свободи чи обов'язки ОСОБА_1 (апелянта).
31.12.2025 року від боржника за підписом його представника надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№15020), в якому зазначає, що згоден з ухвалами господарського суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та законними, прийнятими при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим просить оскаржувані ухвали залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні 05.01.2026 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.
Представник боржника проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2069/25 підлягає закриттю з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відтак реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За приписами ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 ст. 254 ГПК України закріплено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
Слід враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 03.06.2019 року у справі №910/6767/17, від 25.10.2019 року у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 року у справі №910/9254/18.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 року у справі №911/2635/17.
Таким чином, у даному випадку, першочергово необхідно з'ясувати, чи зачіпає оскаржувана ухвала безпосередньо права та обов'язки скаржниці - ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року, якою визнано кредиторські вимоги ОСОБА_3 та ухвала Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року, винесена за результатом попереднього засідання, якою, зокрема, визначено, що до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_2 підлягають включенню визнані судом вимоги, а саме вимоги ОСОБА_3 до боржника в розмірі 401052,19 грн основного боргу (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Апелянт зазначає, що наявне провадження №922/2069/25 (922/2957/25) щодо визнання договору дарування фраудаторним, стороною якого є ОСОБА_1 (апелянт), а визнання вимог та включення їх у реєстр боржника впливає на її права та обов'язки.
Так, ухвалою Господарського суду Харківської області суду 28.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2069/25 (922/2957/25) в межах справи про неплатоспросожність ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Предметом позовних вимог за вказаною позовною заявою є визнання недійсним правочину - договору дарування квартири (серія, номер: НРТ 271150) від 15.07.2022 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Афанасьєвою С.Є. за реєстровим №2-401; застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення квартири загальною площею 64,5 кв.м, до складу майнових активів (ліквідаційної маси) боржника у справі про банкрутство №922/2069/25. Станом на цей час розгляд позовної заяви ще не завершено.
Проаналізувавши наведені обставин справи, колегія суддів зазначає, що ГПК України містить імперативні норми про осіб, які мають право апеляційного оскарження судових рішень.
Апеляційний господарський суд враховує, що суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства.
Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства (див. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 року у справі №910/11946/18, від 16.07.2020 року у справі №910/4475/19).
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 року у справі №918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.
Враховуючи наведені правові висновки, особи, віднесені до І та ІІ груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст.6 КУзПБ), відтак вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема, й правом на оскарження ухвалених у ній судових рішень.
Натомість, особи, які віднесені до ІІІ групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв'язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб.
Заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
За своїм змістом заінтересовані особи стосовно боржника також належать до ІІІ групи.
Віднесення за ст. 1 КУзПБ певних осіб, щодо прав або обов'язків яких вирішується спір у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство, до категорії «інших учасників справи про банкрутство» не свідчить про наділення таких осіб статусом учасника самої справи про банкрутство в силу закону.
Отже, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та ІІ груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як «учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство».
При цьому, сам факт залучення ухвалою суду певного суб'єкта як учасника до відокремленого провадження ще не означає автоматичне наділення такого суб'єкта статусом учасника справи про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 ст.7 КУзПБ, серед іншого, унормовано, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 42 КУзПБ визначає, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів.
Суб'єкт (апелянт) оскаржуваного правочину у такому спорі має статус відповідача, належить до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство та не наділений повним обсягом процесуальних прав учасників справи про банкрутство (непозовного провадження).
За таких обставин, суб'єкт позовного провадження в межах справи про банкрутство не наділений правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як учасники такої справи, зокрема, й щодо оскарження в апеляційному порядку ухвал про визнання грошових вимог кредиторів до боржника.
Враховуючи наведені правові висновки, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що за відсутності в мотивувальній чи резолютивній частині оскаржуваних ухвал від 21.08.2025 року висновків суду про права та обов'язки апелянта - ОСОБА_1 , вказаний суб'єкт позбавлений права на апеляційне оскарження цих ухвал в статусі особи, про питання чиїх прав та обов'язків вирішив суд таким судовим рішенням (ухвалами).
Судова колегія враховує, що скаржниця не була та не є учасником провадження у справі про банкрутство №922/2069/25, до участі в основній справі у будь-якому процесуальному статусі залучена також не була.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є учасником справи про банкрутство №922/2069/25, у зв'язку з чим вона позбавлена права на апеляційне оскарження ухвал про визнання кредиторських вимог та за результатами попереднього засідання саме в статусі її учасника. А відтак, у оскаржуваних ухвалах від 21.08.2025 року немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів апелянта.
При цьому, апеляційний суд вважає, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Натомість, оскаржувані ухвали суду від 21.08.2025 року не містять жодного посилання на права, інтереси чи обов'язки ОСОБА_1 , будь-якого рішення з цього приводу судом також не приймалося. В описовій, мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваних ухвал відсутні висновки та судження стосовно ОСОБА_1 , прав, обов'язків чи інтересів апелянта.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувались.
Отже, доводи заявниці апеляційної скарги відносно того, що оскаржуваними ухвалами суд вирішив питання про її права та законні інтереси, не відповідають матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.08.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2069/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки скаржниця не є учасником справи, і оскаржуваними ухвалами суду першої інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалися.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Східний апеляційний господарський суд,-
Клопотання боржника про закриття апеляційного провадження задовольнити.
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2069/25.
Дана ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 06 січня 2026 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук