Справа 688/6473/25
№ 3/688/40/26
Постанова
іменем України
06 січня 2026 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника управління з превентивної діяльності Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Формулювання доведеного обвинувачення, стаття закону про адміністративну відповідальність, за якою кваліфіковано дії особи.
18 грудня 2025року о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 рухаючись по автодорозі Н-25 274 км повторно протягом року керував автомобілем марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, що зафіксовано із застосуванням технічного засобу відеозапису.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії.
Справа надійшла до суду 26.12.2025 року та призначена до розгляду на 06.01.2026 року.
Згідно із ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутностіцієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні ЄСПЛ «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Питання про порушення ст.7 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Суд зазначає, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив, протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відеозаписом. Своїм процесуальним правом не скористався, заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у його відсутності суду не надав, своєї позиції щодо обставин вчинення інкримінованого йому правопорушення, суду не висловив, а тому наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин суд дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та перешкод для такого розгляду, визначених ч.3 ст.268 КУпАП, немає.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом та у порушенні п.2.1 (а) Правил дорожнього руху підтверджується зібраними та дослідженими у суді доказами та процесуальними документами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544243 від 18.12.2025 року, який складено уповноваженою особою з дотриманням вимог щодо складання протоколу та відомостей, які мають міститися у протоколі, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права на керування даним транспортним засобом, 18.12.2025 року о 12 год. 10 хв.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5083297 від 27.06.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме: 27.06.2025 року о 15 год. 02 хв. керував автомобілем марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Прибузькій, 32 в м. Хмельницькому, не маючи права керування транспортним засобом категорії В та не пред'явив на вимогу працівника поліції свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та чинний страховий поліс на транспортний засіб. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Згідно даних Єдиного державного реєстру МВС ОСОБА_1 27.02.2021 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 на право керування транспортними засобами категорії В, С1, С, яке здане на збереження. Автомобіль марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_1 значиться зареєстрованим за ОСОБА_2 . Вказане слідує з інформації Територіального сервісного центру №6845 за вих. №31/34-4764-2025 від 19.12.2025 року та вих. №31/34-4769-2025 від 19.12.2025 року.
Відеозаписом подій 18.12.2025 року за участю водія ОСОБА_1 зафіксовано факт керування ним автомобілем марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом.
Мотиви суду щодо доведення обвинувачення.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів визначені розділом 2 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.2.1 (а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за невиконання п.2.1(а) Правил дорожнього руху України передбачена ст.126 КУпАП.
Зокрема, диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 5 статі 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 18 грудня 2025 року о 12 год. 10 хв. повторно протягом року керував автомобілем марки «Audi 80», державний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Н-25 274 км, не маючи права керування даним транспортним засобом, що зафіксовано із застосуванням технічного засобу відеозапису.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом за ч.5 ст.126 КУпАП, за що він повинен нести адміністративну відповідальність.
Мотиви призначення стягнення.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
За вказаних обставин, на порушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він належить іншій особі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи всі обставини справи, керуючись ст.ст. 33, 126, 283-285 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень які слід стягнути на користь держави (отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій обл./Шепетів.мтг/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунокотримувача UA578999980313010106000022777, код класифікації доходів бюджету 21081100) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовийзбір, п.5.).
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
У разі несплати правопорушником штрафу у строки передбачені статтею 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК