Справа № 686/6094/24
Провадження № 2-р/686/2/26
07 січня 2026 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
секретаря судового засідання Кучерук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 13.11.2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про визнання недійсною нарахованої заборгованості, зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила роз'яснити рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.11.2025 року, яке було ухвалено у справі за позовом ТОВ «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Хмельницькенергозбут» про визнання недійсною нарахованої заборгованості, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначила, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.11.2024 року у справі №686/6094/24 позов ТОВ «Хмельницькененргозбут» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості був задоволений, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Хмельницькенергозбут» про визнання недійсною нарахованої заборгованості, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
Ознайомившись з матеріалами справи нею було встановлено відсутність в них документів, що підтверджують встановлення правовідносин між ТОВ «Хмельницькнергозбут» і нею, ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 . У рішенні суду відсутнє правове обґрунтування який саме закон, а саме Закон України «Про ринок електричної енергії» чи Закон України «Про житлово-комунальні послуги», був пріоритетним при ухваленні рішення. Також у рішенні відсутнє чітке роз'яснення на підставі якого саме правового акта чи документа, суд дійшов висновку про наявність договірних відносин між сторонами; відсутнє роз'яснення чому суд визнав представлені ТОВ «Хмельницькенергозбут» розрахунки належними доказами, якщо вони не є первинними бухгалтерськими документами і не підтверджують факт надання та отримання послуг у повному обсязі відповідної якості. За таких обставин їй не ясно на якій правовій та доказовій підставі суд ухвалив рішення про задоволення поданого ТОВ «Хмельницькенергозбут» позову.
З огляду на викладене просила суд роз'яснити ухвалене у цій справі рішення виклавши його у формі, яка не допускає неясностей та містить чіткі висновки суду з усіх питань з посиланням на застосовані норми ЦПК України, а саме:
- якими саме належними, допустимими та достовірними доказами, що містяться в матеріалах справи, встановлені всі факти на підставі яких рішення ухвалено? Надати посилання на конкретні сторінки матеріалів справи, а також роз'яснити, де саме позивач зазначав про наявність у нього оригіналів письмових доказів та чому у рішенні суду відсутнє посилання на місцезнаходження оригіналів цих документів?
- якими саме належними, допустимими та достовірними доказами з посилання на конкретні сторінки матеріалів справи, суд встановив статус ТОВ «Хмельницькенергозбут», як постачальника універсальних послуг і де саме в матеріалах справи міститься інформація про місцезнаходження оригіналу цього документа, і чи є цей документ беззаперечним доказом, на підставі якого суд дійшов висновку про задоволення позову?
- яким чином суд дійшов висновку про належне укладення договору про постачання електричної енергії між відповідачем та позивачем, якщо позивач надав лише фрагменти чи сторінки договору, уколеного відповідачем із попереднім постачальником, а оригінал договору підписаний сторонами у справі та Заява про приєднання (що є його невід'ємною частиною) відсутній в матеріалах справи? Чи узгоджується це з принципом належності доказів?
- яке конкретне порушене цивільне право чи охоронюваний законом інтерес позивача ТОВ «Хмельницькенергозбут» було порушено відповідачами, та якими належними, допустимими та достовірними документами (доказами), що містяться у матеріалах справи, це порушення повністю підтверджується. Надати посилання на конкретні сторінки матеріалів справи, де містяться ці докази, що підтверджують порушення права, а також роз'яснити, як це узгоджується з вимогами пункту 4 частини 1 статті 265 ЦПК України щодо обґрунтування висновків суду та застосування норм права?
- роз'яснити на підставі яких саме первинних бухгалтерських документів, підписаних відповідачем, суд дійшов висновку про суму заборгованості; яким чином суд визнав розрахунки достовірними доказами, незважаючи на відсутність в матеріалах справи підписаних відповідачем актів звірки, і як це узгоджується з нормами матеріального права?
- який саме принцип верховенства права та змагальності сторін були реалізовані, якщо судом у повній мірі проігноровано ключові заперечення відповідача (правова підстава правовідносин, відсутність документів, які визначають статус позивача як постачальника універсальних послуг для об'єкта, зазначеного у рішенні, відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та достовірних доказів про фактичне надання послуг)?
- яку саме послугу (із деталізацією суті та функціонального призначення - комерційну чи комунальну) позивач ТОВ «Хмельницькенергозубт» надало відповідачам та з якого періоду (конкретної дати) ця послуга надавалася? Якими належними, допустимими та достовірними доказами, що містяться в матеріалах справи, це підтверджується із посилання на конкретні сторінки матеріалів справи?
- який саме закон (Закон України «Про ринок електричної енергії» чи Закон України «Про житлово-комунальні послуги») був пріоритетним при ухваленні рішення суду?
- чи вважав суд, що відповідачі є побутовими споживачами чи застосував статус індивідуального споживача? Роз'яснити правові наслідки невжиття в рішенні необхідної термінології.
- яким саме документом, що міститься в матеріалах справи, та на якій правовій підставі було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , враховуючи відсутність підписаного договору про постачання електричної енергії між сторонами, а також заяви про приєднання? Де саме (на яких аркушах справи) містяться копії цих доказів, де знаходяться (місце зберігання або подання) оригінали цих документів, де відображено в рішенні суду (сторінка, абзац) висновки суду про правомірність відкриття особового рахунку?
- яким чином було обґрунтовано відмову у задоволенні зустрічного позову відповідачів про визнання недійсною та скасування нарахованої заборгованості, враховуючи, що зустрічний позов був мотивований відсутністю укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії; які саме докази, надані відповідачами, на підтвердження своїх вимог, були відхилені судом та на яких правових підставах?
- яким саме належним та допустимим документом суд встановив статус позивача ТОВ «Хмельницькенергозубут» як постачальника послуг, і на підставі якої норми ЦПК України чи матеріального права обов'язок доведення законності обробки персональних даних не покладається на позивача (як оператора), а обов'язок доведення незаконності зберігання покладається на відповідача?
В судове засідання представник ТОВ «Хмельницькенергозбут» не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути подану заяву про роз'яснення рішення суду за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.11.2024 року був задоволений позов ТОВ «Хмельницькенергозбут» та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь вказаного товариства заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 19 358,40 гривень, а також судовий збір по 1514,00 гривень відповідно з кожного. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Хмельницькенергозбут» відмовлено у повному обсязі.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Рішення суду, про роз'яснення якого подано заяву, є чітким і зрозумілим, не допускає кількох варіантів його тлумачення тому відсутні підстави для його роз'яснення. Жодних доказів утруднення чи неможливості виконання рішення суду заявником не представлено і матеріали справи не містять.
По суті, у своїй заяві заявником висловлена незгода з ухваленим у справі рішенням суду (мотивами та наданою судом оцінкою доказів у справі) та ставиться питання про надання роз'яснень мотивів ухвалення рішення у справі. При цьому незгода з ухваленим рішенням у справі (мотивами, наданою судом оцінкою доказів, тощо) є підставою для апеляційного оскарження рішення суду, і не може бути усунута шляхом роз'яснення рішення суду.
За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, суд, - ,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 13.11.2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про визнання недійсною нарахованої заборгованості, зобов'язання вчинити певні дії.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 07 січня 2026 року.
Суддя: