05.01.2026 Справа №607/9695/25 Провадження №3/607/4038/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресом: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319585 від 04.05.2025, ОСОБА_1 03.05.2025 о 23 год. 36 хв. в м. Тернопіль, провулок Тарнавського 8 керував транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком на стан сп'яніння номер 181 від 04.05.2025, чим порушив п. 2.9 а ПДР - керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Гордєєв Ю.В., вказав, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Просить закрити провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.
Захисник Гордєєв Ю.В. просить врахувати, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Зазначив, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що після проведення тестування біологічних разків ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп'яніння, проводилось підтвердження наявності наркотичної речовини або психотропної речовини лабораторними дослідженнями, зокрема газовим хроматографом, а тому наявний у справі висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння щодо ОСОБА_1 є неналежним доказом вини останнього у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Також, просить врахувати, що у матеріалах справи відсутня інформація щодо проходження лікарем-наркологом тематичного вдосконалення за відповідною програмою.
Крім цього, вказав, що вказані працівником поліції ознаки наркотичного сп'яніння є надуманими та необґрунтованими.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Гордєєв Ю.В. клопотання про закриття провадження підтримав, просить його задовольнити. Просить взяти до уваги, що в матеріалах справи відсутній експертний висновок, який би доводив факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, чи спростовував такий факт.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд вважає, що його вина доводиться матеріалами адміністративної справи виходячи із наступного.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За результатами розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 Правил, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319585 від 04.05.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП ТОМЦСНЗ ТОР від 03.05.2025, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.05.2025, результатом токсикологічного дослідження №436 від 04.05.2025, рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції В. Розовенко від 04.05.2025, відеоматеріалами, які містяться на оптичному диску.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто - керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, повно та всебічно досліджені під час розгляду справи. З цих підстав його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними у справі записами відеореєстратора із патрульної машини поліції на яких зафіксовано рух автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , а також записами із нагрудних камер працівників поліції на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 виходить із автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , зі сторони водія та не заперечує факту керуванням вказаним транспортним засобом. Інші особи, які б могли керувати транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 на місці його зупинки, за обставин вказаних у протоколі - відсутні.
Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що після проведення тестування біологічних разків ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп'яніння, проводилось підтвердження наявності наркотичної речовини або психотропної речовини лабораторними дослідженнями, зокрема газовим хроматографом, а тому наявний у справі висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння щодо ОСОБА_1 є неналежним доказом вини останнього у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Суд зауважує, що під час проведення огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння лікар-нарколог керується нормами чинного законодавства України, яке є чинним та діє на момент проведення такого огляду.
Станом на 04.05.2025 (дата проведення медичного огляду ОСОБА_1 ) була чинною та діяла Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, в редакції від 09.11.2015, яка не передбачала, у разі позитивного результату тесту, обов'язкове проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Такі вимоги (п. 8 вказаної Інструкції) набули чинності після 04.05.2025, згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025, та не можуть застосовуватись до огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , який проводився 04.05.2025.
Із цих же підстав судом до уваги не беруться до уваги твердження захисника про відсутність інформації щодо проходження лікарем-наркологом тематичного удосконалення за відповідною програмою.
Доказів того, що лікар-нарколог ОСОБА_2 не мав права, чи не був компетентним проводити 04.05.2025 огляд ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп'яніння, стороною захисту не надано.
Посилання адвоката Гордєєва Ю.В. на відсутність в матеріалах справи експертного висновку, який би доводив факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, не заслуговує на увагу, оскільки судом, за клопотанням адвоката Гордєєва Ю.В., у даній справі призначалась судово-медична токсикологічна експертиза на вирішення якої ставились наступні питання:
-Чи придатний для дослідження зразок біологічного середовища (сечі), відібраний 04 травня 2025 року у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
- Чи наявні в наданому на дослідження зразку біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наркотичні речовини, якщо так, то які саме і в якій кількості, та чи може така концентрація викликати стан наркотичного сп'яніння ?
Проведення оплати вартості експертизи суд поклав на ОСОБА_1 , а виконання експертизи доручив експертам Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне буро судово-медичної експертизи».
Однак, адвокатом Гордєєвим Ю.В. подано клопотання із проханням відкликати постанову про призначення у справі судово-медичної експертизи з тих підстав, що постанова про призначення експертизи тривалий час не виконується, оскільки в експертній установі відсутнє затвердження кошторису по спеціальному фонду (надходження коштів за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю), враховуючи, що судом оплату вартості призначеної експертизи покладено на ОСОБА_1 .
На обговорення в судовому засіданні судом було поставлено питання про зміну оплати вартості призначеної у справі експертизи, зокрема пропонувалось оплату за проведення призначеної експертизи здійснити за рахунок державних коштів, на що адвокат Гордєєв Ю.В. у категоричній формі відмовився, в зв'язку із чим судом відкликано виконання постанови про призначення судово-медична токсикологічна експертиза, оскільки така експертизи призначалась за клопотання сторони захисту, яка відмовилась від проведення вказаної експертизи, в той час, як суд не вправі перебирати на себе функцію збирання доказів у справі, дотримуючись принципу безсторонності суду.
За таких обставин суд вважає, що посилання адвоката Гордєєва Ю.В. на відсутність в матеріалах справи експертного висновку щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_1 стану наркотичного сп'яніння є необґрунтованим і таким, що спрямоване на уникнення Ющака Т.А. від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки судом забезпечено право ОСОБА_1 на проведення у справі відповідної експертизи, яким сторона захисту не бажала скористатись.
Крім цього, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 04.05.2025, а також результат токсикологічного дослідження №436 від 04.05.2025, якими встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння, є належними, допустимими доказами перебування ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом, в стані наркотичного сп'яніння, наявність яких є достатнім, згідно вимог чинного законодавства України, яке було чинним та діяло на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (04.05.2025), щоб дійти висновку про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Твердження адвоката Гордєєва Ю.В. про те, що виявлені у ОСОБА_1 працівником поліції ознаки наркотичного сп'яніння є надуманими та необґрунтованими, не заслуговують на увагу, оскільки працівник поліції, в силу обійманої ним посади, за результатами безпосереднього спілкування із водієм, вправі дійти висновку щодо наявності чи відсутності у водія ознак сп'яніння, вказавши про такі водієві, чого було дотримано працівником поліції при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 .
Такі висновки, у випадку встановлення ознак наркотично сп'яніння, повинні бути підтверджені або ж спростовані під час медичного огляду, проведеного у медичному закладі, чого було дотримано у випадку із ОСОБА_1 .
Інші обставини на які посилається захисник в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують вини ОСОБА_1 у порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, ступінь вини, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність та вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (Сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (Один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (Тридцять чотири тисячі) грн. в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (Шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Копію постанови направити ОСОБА_1 .
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. Л. Дзюбич