Справа № 595/1692/25
Провадження № 2/595/70/2026
05.01.2026
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7420464 від 17.09.2022 в розмірі 20200 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7420464, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 5000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму. 27.12.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №87-МЛ від 27.12.2022. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним договором №7420464 від 17.09.2022 року. Відповідно до виписки з особового рахунка, сума заборгованості відповідача становить 20200 грн, з них: 5000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 14250 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 950 грн - прострочена заборгованість за комісією. Зазначає, що відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №22204693/131 від 12.08.2025 року. На підставі наведеного просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у сумі 20200 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання.
Відзиву на позов від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не з'явився, згідно позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч належним чином повідомлявся про час та дату розгляду справи, шляхом направлення судової повістки в його електронний кабінет.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання без поважних причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини.
17.09.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором J83002 укладено договір про споживчий кредит № 7420464, відповідно до п. 1.1 якого товариство зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах, в строк та у сумі визначеній цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Сума кредиту становить 5000 грн, кредит надається строком на 105 днів (п.1.2, п.1.3).
Додатками до договору про споживчий кредит №7420464 від 17.09.2022 року є Графік платежів за договором та Паспорт споживчого кредиту.
На підтвердження укладення вищевказаного кредитного договору та надання кредитних коштів до позовної заяви долучено платіжне доручення 82819853 від 17.09.2022 року, згідно якого ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти у сумі 5000 грн ОСОБА_1 на кредит рах. № НОМЕР_1 , згідно договору 7420464.
Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення та виписки з особового рахунка за Кредитним договором №7420464 від 17.09.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за цим договором станом на 20.08.2025 року не погашена та складає 20200 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14250 грн - прострочені відсотки, 950 грн - заборгованість за комісіями.
27.12.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги №87-МЛ, за умовами п. 1.1 на умовах, встановлених цим договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (портфель заборгованості).
Згідно п.3.1 договору підписанням цього договору Кредитор гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Згідно п. 6.2.3 Права Вимоги переходять до Нового Кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь Кредитора у повному обсязі, в сумі вказаній в п.7.1. цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.
На підтвердження переходу права вимоги до фактора ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до позовної заяви надано акт приймання-передачі реєстру боржників від 27.12.2022 року до Договору відступлення прав вимоги №87-МЛ від 27.12.2022 року, платіжну інструкцію №69505 від 27.12.2022 року, згідно з якою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 604 417,89 грн за відступлення права вимоги згідно договору №87-МЛ від 27/12/2022 року без ПДВ.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимог №87-МЛ від 10.07.2025, загальна сума заборгованості по кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором №7420464 від 17.09.2022 року становить 20200 грн.
12.08.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 письмову претензію, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Частини 1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.
Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду.
Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Так, ст.525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.527, ч. 1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
При цьому відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини 1, 5ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачу був наданий кредит у сумі 5000 грн. При цьому унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань виникла прострочена заборгованість.
Із долученого платіжного доручення 82819853 від 17.09.2022 року, вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти у сумі 5000 грн ОСОБА_1 на кредит рах. № НОМЕР_1 , згідно договору 7420464.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка становить 20200 грн.
Відтак, суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за договором що становить 20200 грн, яка складається з 5000 грн - заборгованості за тілом кредиту; 14250 грн - заборгованості за простроченими відсотками; 950 грн - заборгованості за комісіями.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх, як кожен зокрема так і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач також просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
Позивачем до позовної заяви в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано наступні документи: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; акт №Д/3363 від 20.08.2025 року, згідно якого витрати на правничу допомогу становлять 8000 грн; детальний опис наданих послуг до Акту №Д/3363 від 20.08.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від 02.07.2025; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2093.
Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги поза судовим засіданням, враховуючи принцип співмірності, суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу в розмірі 8000 гривень.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 17, 76-81,141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором №7420464 від 17.09.2022 року у сумі 20200 (двадцять тисяч двісті) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп сплаченого судового збору та 8000 (вісім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р. О. Содомора