Справа № 489/9276/25
Провадження № 2-а/489/14/26
Іменем України
07 січня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Костюченка Г.С.,
розглянувши в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
18 листопада 2025 позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 5973329 від 19.10.2025, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Із оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною та необґрунтованою. В оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази порушення Правил дорожнього руху, а також не повно з'ясовані та не враховано всіх обставин, що мають значення для справи.
Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, посилаючись на наступні обставини.
Підставою для притягнення, згідно постанови, стало те, що 19.10.2025 в 17.43.52 в районі селища Воскресенське на трасі Н-11: 314 км ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 74 км/год в зоні дії знаку 3.29, яким встановлено обмеження 50 км/год, поза населеним пунктом, чим перевищив обмеження швидкості на 24 км/год, чим порушив п. 12.9.6 Правил дорожнього руху - перевищення водіями транспортними засобів встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 29,3.31,30.3.
Дорожній знак 3.29, яким встановлено обмеження «50 км/год» в районі селища Воскресенське на трасі Н-11:314 км цим вимогам не відповідав, оскільки він закритий гілками дерева, що росло перед ним і внаслідок цього його не було видно, коли я здійснював рух на своєму автомобілі.
Зазначене підтверджується фото вказаного знаку та відео розташування знаку та його видимості, які долучені до позову. Про невідповідність знаку 3.29, яким встановлено обмеження руху зі швидкістю 50 км/год в районі селища Воскресенське на трасі Н-11 на км 3134, зазначеним вимогам Правил дорожнього руху також було відомо екіпажу поліції, водночас мої доводи з цього приводу ними було проігноровано та притягнуто мене до відповідальності.
Таким чином, на думку позивача, в його діях діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1. ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок того, що знак був повністю закритий листями дерева та не видимий навіть на відстані 5 метрів, а відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження у справі.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 24.11.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від представника відповідача 10 грудня 2025 надійшов відзив, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача наголошує, що дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Відповідно до п. 14.1.1 Державного стандарту України 4100-2021 (далі - ДСТУ 4100 2021) дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
Дорожні знаки повинні бути видимі за відстані не менше ніж 100 м за напрямком руху. На ділянках доріг, де дорожню розмітку важко побачити в певні сезони року (сніг, винос бруду на проїзну частину тощо) або не можна негайно відновити, повинні бути установлені відповідні за змістом дорожні знаки. Відповідно до п. 14.2.4 ДСТУ 4100-2021 знаки потрібно встановлювати з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (дозволено установлювати на присипній бермі), на тротуарі (за умови, що опори знаків не заважають руху особам на інвалідних візках), розділювальній смузі, газоні тощо та над проїзною частиною (на консольній, рамній опорі, розтяжці тощо) крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом. Спосіб установлення знака визначається з урахуванням 14.2.17. На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги (з урахуванням інформації, що міститься на них), потрібно дублювати. Дублюючі знаки рекомендовано встановлювати на розділювальній смузі, а за її відсутності чи недостатньої ширини - над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.
Представник відповідача вертає увагу, що після оскаржуваного зазначеного дорожнього знаку, знаходиться аналогічний дорожній знак, який повторюється по тій же стороні напрямку дороги (фото надаються). Одночасно зазначаємо, що відповідний дорожній знак дублюється на лівому боці дороги.
Відповідно до рішення начальника УПП в Миколаївській області Човпан О.Ю. від 06.11.2025: «З метою перевірки наявності дорожніх знаків на ділянці контролю за швидкісним режимом транспортних засобів за допомогою приладу TruCam було здійснено виїзд на а/д Н-11 «Дніпро Миколаїв», біля с. Воскресенське та повороту на с. Горохівка, та встановлено, що по ходу руху в напрямку м. Миколаєва, встановлено дорожні знаки 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» з додатковою табличкою «900 метрів» - по одному знаку з обох сторін проїзної частини.
Далі по ходу руху встановлено дорожні знаки (90), (70), (50) «Обмеження максимальної швидкості». За перехрестям (в'їзд до с. Воскресенське/поворот на с. Горохівка) наявні дорожні знаки 3.29 (50) «Обмеження максимальної швидкості» з обох боків проїзної частини. Також, перед перехрестям встановлені дорожні знаки 1.39 «Аварійно небезпечна ділянка» з додатковою табличкою 7.21.1, 7.21.3 «Вид небезпеки».
Під час обстеження встановлено, що дорожній знак 3.29 (50) розташований з правого боку по ходу рух в напрямку м. Миколаєва, частково закритий гілками дерев, при цьому його видимість забезпечена. Дублюючий дорожній знак, розташований з лівої сторони, знаходиться у задовільному стані та забезпечує необхідну видимість. Відтак, адміністративне стягнення застосоване поліцейським у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою гр. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення скарги, в частині винесення постанови, відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, заявником не надано, а під час перевірки таких обставин не встановлено.
При цьому, факт вчинення водієм правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Враховуючи вищезазначене, складання інспектором адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства. Під час опрацювання викладених обставини не встановлено порушень вимог законодавства України при розгляді справи. Постанова від 19.10.2025 серія ЕНА № 5973329, винесена відповідно до ст.ст. 222, 251, 252, 278-280 та 283 КУпАП, є законною». (копія рішення надається).
У зв'язку із вищезазначеним в сукупності, відповідач приходить до висновку, що постанова щодо ОСОБА_1 складена правомірно та підтверджена належними та допустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Так, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Під час несення служби 19.10.2025 інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Миколаївській області ДПП), молодшим лейтенантом поліції Кармазь Дмитром Олександровичем, разом з напарником інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Миколаївській області ДПП, сержантом поліції Краснощоком Володимиром Олександровичем, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam (серійний номер ТС008381) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу BMW 525 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в с-щі Воскресенське, траса Н-11, 314 км, зі швидкістю 74 км/год, в зоні дії знаку 3.29 обмеження швидкості 50 км/год, поза населеним пунктом, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 24 км/год, чим порушив п.п. 12.9.б Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Співробітники поліції підійшли до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представилися, пояснили суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросили пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України.
Водій виконав законну вимогу інспектора, та пред'явив посвідчення водія. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.9.б. ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 5973329 (далі - Постанова) щодо Позивача.
Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інспектор Кармазь Д..О. виніс постанову та наклав стягнення на Позивача в розмірі 340 (триста сорок) гривень, відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови та під підпис вручено копію оскаржуваного документу.
Відповідно до рішення начальника УПП в Миколаївській області Човпан О.Ю. від 06.11.2025: «З метою перевірки наявності дорожніх знаків на ділянці контролю за швидкісним режимом транспортних засобів за допомогою приладу TruCam було здійснено виїзд на а/д Н-11 «Дніпро Миколаїв», біля с. Воскресенське та повороту на с. Горохівка, та встановлено, що по ходу руху в напрямку м. Миколаєва, встановлено дорожні знаки 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» з додатковою табличкою «900 метрів» - по одному знаку з обох сторін проїзної частини.
Далі по ходу руху встановлено дорожні знаки (90), (70), (50) «Обмеження максимальної швидкості». За перехрестям (в?їзд до с. Воскресенське/поворот на с. Горохівка) наявні дорожні знаки 3.29 (50) «Обмеження максимальної швидкості» з обох боків проїзної частини. Також, перед перехрестям встановлені дорожні знаки 1.39 «Аварійно небезпечна ділянка» з додатковою табличкою 7.21.1, 7.21.3 «Вид небезпеки».
Під час обстеження встановлено, що дорожній знак 3.29 (50) розташований з правого боку по ходу рух в напрямку м. Миколаєва, частково закритий гілками дерев, при цьому його видимість забезпечена. Дублюючий дорожній знак, розташований з лівої сторони, знаходиться у задовільному стані та забезпечує необхідну видимість. Відтак, адміністративне стягнення застосоване поліцейським у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою гр. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення скарги, в частині винесення постанови, відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, заявником не надано, а під час перевірки таких обставин не встановлено.
При цьому, факт вчинення водієм правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відеозаписом з приладу LTI 20/20 TruCam II серійний номер ТС008381 «Трукам» та відеозаписами « ОСОБА_1 ( Кармазь Д.О. )» (нагрудні відеореєстратори 471365 та 471346), про що зазначено у фабулі. На відеозаписі «Трукам» з приладу LTI 20/20 TruCam II серійний номер ТС008381 було зафіксовано порушення ПДР, а саме водій транспортного засобу BMW 525 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74 (сімдесят чотири) км/год, в зоні дії знаку 3.29 обмеження швидкості 50 км/год., поза населеним пунктом, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 24 (двадцять чотири) км/год, чим порушив п. 12.9.б ПДР України. Після зупинки транспортного засобу водію було оголошено причину зупинки відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».
На відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів « ОСОБА_1 ( Кармазь Д.О. )» 19.10.2025 о 16 год. 31 хв. зафіксовано як співробітники поліції підходить до транспортного засобу Позивача, представляються та повідомляють про причину зупинки, а саме порушення п.п. 12.9.б ПДР України «Перевищення максимальної швидкості, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29». На відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів « ОСОБА_1 ( Кармазь Д.О. )» о 16 год. 32 хв. зафіксовано факт роз'яснення співробітниками поліції водію обставин дублювання дорожніх знаків 3.29 на протилежному боці проїжджої частини. При цьому, ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо наявності зазначених дорожніх знаків на іншому боці дороги. На відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів « ОСОБА_1 ( Кармазь Д.О. )» о 16 год. 48 хв. зафіксовано як Позивача було ознайомлено з доказами вчинення правопорушення демонструючи відео на приладі LTI 20/20 TruCam II серійний номер ТС008381.
На законну вимогу інспектора надати посвідчення водія та свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу, водій поводив себе агресивно, відмовився надати зазначені документи та здійснив спробу залишити місце події.
На відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів « ОСОБА_1 ( Кармазь Д.О. )» о 17 год. 44 хв. зафіксовано як співробітники поліції підходить до транспортного засобу Позивача, представляються, повідомляють про фото та відеофіксацію відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», та про причину зупинки, пояснили суть правопорушення, вид та міру адміністративного стягнення за таке правопорушення. Водієві було пред'явлено вимогу надати посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу. Водій виконав законну вимогу інспектора. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про бажання написати пояснення по обставинам справи, співробітники поліції надали таку можливість та долучили його до оскаржуваної постанови.
Відповідно до п. 8.2-1 ПДР України Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною.
Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Відповідно до п. 14.1.1 Державного стандарту України 4100-2021 (далі - ДСТУ 4100 2021) дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження.
При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
Дорожні знаки повинні бути видимі за відстані не менше ніж 100 м за напрямком руху. На ділянках доріг, де дорожню розмітку важко побачити в певні сезони року (сніг, винос бруду на проїзну частину тощо) або не можна негайно відновити, повинні бути установлені відповідні за змістом дорожні знаки.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно із приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами частини першої статті 72 КАС України визначено, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до частин першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У даному випадку предметом доказування є факт що 19.10.2025 в 17.43.52 в районі селища Воскресенське на трасі Н-11: 314 км ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 74 км/год в зоні дії знаку 3.29, яким встановлено обмеження 50 км/год, поза населеним пунктом, чим перевищив обмеження швидкості на 24 км/год, чим порушив п. 12.9.6 Правил дорожнього руху - перевищення водіями транспортними засобів встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 29,3.31,30.3.
З матеріалів справи слідує, що факт руху автомобіля, яким керував позивач та порушив вимоги п. 12.9.6 ПДР, що підтверджується наявними у справі письмовими та відеодоказами.
Зазначене відео містить докази наявності скоєного правопорушення позивачем.
Крім того, сам позивач не заперечує факту перевищення швидкості.
В свою чергу, суд вважає на необхідне зазначити наступне.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі), не може вважатися належнимта допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а).
Таким чином вина позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення діяв у спосіб, що встановлений чинним законодавством України.
Таким чином, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19,72,73,241-246 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м.Київ, вул. Федора Єрнеста, 3.ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено 07.01.2026.