Справа № 297/1491/25
07 січня 2026 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.05.2025 року, у кримінальному провадженні № 12024071060000890 від 31.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
встановив:
31 грудня 2025 року представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.05.2025 року, у кримінальному провадженні № 12024071060000890 від 31.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме просить частково скасувати арешт, повернувши ОСОБА_5 на: 1) посвідчення дійсне до 31.01.2026 року та два посвідчення № 20, № 60, які упаковано в спецпакет НПУ №WAR0005277, та які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВП; 2) транспортний засіб квадроцикл, синього кольору марки BRP моделі GI, з номером кузова НОМЕР_1 , 2010 року випуску, моделі 2МВА, який поміщено на спецмайданчик Берегівського РВП за адресою: м. Берегове, вул. Сільвая, 4.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді від 07.05.2025 року слідчим суддею на підставі поданого клопотання в рамках кримінального провадження № 12024071060000890 від 31.12.2024 року надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .
20 травня 2025 року на підставі вищенаведеної ухвали було проведено обшук, вилучено мобільні телефони, ноутбуки, посвідчення, грошові кошти, квадроцикл.
В обгрунтування клопотання зазначається, серед іншого, що ОСОБА_5 нібито налагодив діяльність колл-центру за адресою АДРЕСА_1. Однак у клопотанні відсутнє посилання на будь-яку доказову базу, яка це підтверджує. Рапорт оперативного працівника таким доказом не може бути. Крім того, в ході обшуку також не здобуто будь-якого підтвердження причетності ОСОБА_5 до вказаного кримінального правопорушення.
З часу проведення обшуку дотепер ОСОБА_5 не вручено підозри в рамках даного кримінального провадження, відтак, відповідні аргументи слідчого стосовно накладення арешту на майно слід вважати надуманими.
Крім того, мобільні телефони та ноутбуки можуть містити певну інформацію, що має значення у рамках кримінального провадження за ст. 190 КК України. Однак що стосується квадроцикла та посвідчення про членство у громадській організації - міжнародній поліцейській асоціації - такі речі взагалі не повинні були вилучатись, так як такі апріорі не можуть бути засобами вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України.
За таких обставин, просить на даний момент зняти арешт хоча б з вищенаведеного майна.
Представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснивши, що більше 7 місяців вказане у клопотанні майно вилучене та ніякого значення до кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України не має, підозру ОСОБА_5 не пред'явлено. Щодо трьох посвідчень зазначив, що одне з них про членство у громадській організації журналіста, друге посвідчення, яке дійсне до 2026 року, про членство в поліцейській асоціації та третє аналогічне останньому, строк дії якого сплив.
Прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що разом з угорськими правоохоронними органами встановлюють потерпілого від шахрайських дій по даному кримінальному провадженні, встановлено вже 5 осіб. З угорською стороною проводяться спільні слідчі-розшукові дії. Щодо скасування арешту на квадроцикл зазначив, що з метою майбутнього відшкодування завданої потерпілим шкоди підстав для його повернення ОСОБА_5 на даний час немає. Щодо документів зазначив, що у зв'язку з тим, що розслідується злочин, пов'язаний з шахрайськими діями, також нема підстав для скасування арешту на вказані посвідчення.
Володілець майна ОСОБА_5 на розгляд клопотання не з'явився.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.05.2025 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку 20.05.2025 року в період часу 13:23 год. по 15:40 год. домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_6 , але користувачем є ОСОБА_5 , в тому числі на: 1) посвідчення № НОМЕР_2 -НАЦ на ім'я ОСОБА_5 дійсне до 31.01.2026 року та два посвідчення № 20, № 60 на ім'я ОСОБА_5 , які упаковано в спецпакет НПУ №WAR0005277, та які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВП, володільцем яких є ОСОБА_5 ; 2) транспортний засіб - квадроцикл, синього кольору марки BRP моделі GI з номером кузова НОМЕР_1 , 2010 року випуску, моделі 2МВА, який поміщено на спецмайданчик Берегівського РВП за адресою м. Берегове, вул. Сільвая, 4, володільцем якого є ОСОБА_5 (а. с. 5-12).
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Із системного аналізу наведених норм КПК України можливо зробити висновок, що слідчому судді при вирішення питання накладення арешту майна, та при розгляді його скасування, при обґрунтованості такого клопотання, слід обирати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження прав володільця майна, яке суттєво позначиться на його інтересах.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайства, вчиненого у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, що є корисливим злочином, пов'язаним з незаконним заволодінням чужим майном та завданням значної майнової шкоди потерпілим.
Крім того, відсутність повідомлення про підозру сама по собі не є безумовною підставою для скасування арешту майна, якщо зберігаються ризики, для усунення яких такий арешт було накладено.
Також на даний час, як ствердив прокурор, органом досудового розслідування спільно з правоохоронними органами Угорщини встановлюються потерпілі особи від шахрайських дій, кількість яких вже становить 5 осіб, а також проводяться активні слідчі розшукові дії.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що у майбутньому потерпілими може бути заявлено цивільні позови про відшкодування завданої майнової шкоди.
Щодо вимоги про скасування арешту з транспортного засобу - квадроцикла, слідчий суддя зазначає, що з огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, такий транспортний засіб може розглядатися як майно, за рахунок якого в подальшому може бути забезпечене відшкодування шкоди потерпілим, а отже, підстав для його повернення володільцю, на даному етапі досудового розслідування, не вбачається.
Крім того, не надано належних доказів, які б беззаперечно підтверджували право власності або право законного володіння ОСОБА_5 на квадроцикл.
Щодо посвідчень слідчий суддя приходить до висновку, що вони також не можуть бути повернуті володільцю, оскільки, враховуючи специфіку шахрайських дій, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, такі посвідчення могли використовуватися або призначалися для використання з метою введення потерпілих в оману.
Таким чином, на даний час потреба у подальшому застосуванні арешту на вказане майно не відпала, а доводи представника володільця майна не спростовують обґрунтованість накладеного арешту та не підтверджують відсутність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про часткове скасування арешту майна є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 372 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.05.2025 року, у кримінальному провадженні № 12024071060000890 від 31.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_7