№ провадження 11-сс/4809/575/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 398/5211/24 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 170 КПК України
23.12.2025 року м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5 ,
при участі:
представника власника майна адвоката - ОСОБА_6 ,
власника майна - ОСОБА_7 ,
переглянув відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 , ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна,
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2025 року, задоволено клопотання слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 погодженого з прокурором та накладено арешт на мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі до спецпакету НПУ NPU 5750542; мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі синього кольору до спецпакету НПУ NPU 5750541:
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що матеріалами клопотання доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, крім того, наявний ризик, у випадку не застосування арешту, можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного речового доказу.
Санкціонований обшук проведений у будинку, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_9 , із наданням безпосереднього дозволу на вилучення предметів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, мобільних терміналів із сім картками, електронні ваги, банківських карток та грошових коштів тощо.
Також зазначено, що йому не надано доказів того, що вилучене майно належить ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі представник власника майна адвокат ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу слідчого судді від 10.11.2024, вважає, що у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що квартира в якій проведено обшук 06.11.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , не перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_10 , оскільки під час проведення обшуку вищезазначеної квартири в її приміщенні знаходилась ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її син - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , копія свідоцтва про народження останнього додається до вказаного клопотання, ОСОБА_10 , у вказаній квартирі не знаходився, оскільки не мешкає у ній. Вказаний факт підтверджується тим, що 08.10.2025 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було розірвано. Таким чином, обґрунтування слідчого судді про те, що вказана квартира перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_10 не відповідає фактичним обставинам.
Також вказав, що слідчим суддею не вірно вказано в ухвалі про не доведення факту, що мобільні телефони знаходяться у власності ОСОБА_7 , оскільки вказані телефони були фактично вилучені з рук ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в квартирі, де останні мешкають, під час проведення обшуку, що підтверджується відповідним протоколом.
Також ОСОБА_7 та ОСОБА_11 не мають жодного відношення до вчинення злочину, що розслідується в рамках кримінального правопорушення. Про них не має жодних відомостей в ухвалі суду про проведення обшуку, а саме клопотання про арешт майна також не має жодних доказів про причетність до вчинення кримінального правопорушення як ОСОБА_7 і ОСОБА_11 , так і ОСОБА_10 .
Прокурор будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився При цьому від прокурора ОСОБА_12 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про здійснення апеляційного розгляду без її участі та відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку ОСОБА_7 та її представника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити їх, дослідивши матеріали клопотання слідчого про накладення арешту на майно, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарги задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Положеннями ст. 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні данні, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із матеріалів клопотання убачається, що у проваджені СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 120241210600001456 від 22.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В ході проведення слідчих (розшукових) дій по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які за попередньою змовою налагодили діяльність із збуту наркотичних засобів, психотропних речовин на території м. Олександрія, Кіровоградської області та Дніпропетровської області, яка полягає у приховуванні, розкладанні у формі «закладок» наркотичної речовини на території міста із подальшим висвітленням фотозображень із координатами, де знаходиться наркотичний засіб (психотропна речовина) в мережі Інтернет, через платформу телеграм, в акаунті ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримуючи за дані дії грошові кошти від наркозалежних осіб.
На підставі ухвали слідчого судді проведено 06.11.2025 обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено і вилучено мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі та мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі синього кольору.
Постановою слідчого від 06.11.2025 вилучені речі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене слідчий просив накласти арешт на вилучене 06 листопада 2025 року майно: мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі, який знаходиться у спецпакеті НПУ NPU 5750542 та мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі синього кольору, який знаходиться у спецпакеті НПУ NPU 5750541.
Обставини кримінального провадження вказують на наявність підстав вважати, що мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі та мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі синього кольору, є речовими доказами за даним кримінальним провадженням та можуть бути використані при дослідженні експертом в ході проведення експертиз та як доказ обставин під час судового розгляду, тому зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, є необхідність його арешту з метою його збереження для проведення відповідних експертиз.
Крім того, як в суді першої так і апеляційної інстанції стороною захисту не надано доказів того, що вилучене майно, а саме мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі та мобільний телефон марки «Айфон» у чохлі синього кольору належить ОСОБА_7 .
Також відповідно до клопотання прокурора від 22.12.2025 убачається, що 03.12.2025 за вилученими мобільним телефоном марки «Айфон» у чохлі та мобільним телефоном марки «Айфон» у чохлі синього кольору, призначено комп'ютерно - технічну експертизу, яка на даний час триває, та після проведення якої можливо буде визначити подальшу долю вказаних речових доказів.
Згідно ч.10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стандарт доказування під час розгляду слідчим суддею питання про арешт майна з метою збереження речових доказів є меншими ніж для повідомлення особі про підозру, висунення обвинувачення і тим більше доведеності обвинувачення в суді. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.
На даному етапі досудового розслідування дізнавач, слідчий або прокурор не зобов'язані мати докази, достатні для повідомлення про підозру або пред'явлення обвинувачення, оскільки це завдання наступних етапів досудового розслідування.
Водночас, у випадку, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу чи події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин і прийняття рішення відповідно до ст. 283 КПК, власники або законні володільці цього майна наділені правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК, питання про скасування накладеного арешту.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказане в клопотанні майно може містити інформацію щодо розслідуваного злочину, існує необхідність проведення низки слідчих та інших процесуальних дій, зокрема закінчити проведення призначеної комп'ютерно - технічної експертизи, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та таким, що ґрунтується на матеріалах провадження, у зв'язку з чим апеляційна скарга адвоката задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4