06 січня 2026 року м. Кропивницький
справа № 383/686/25
провадження № 22-ц/4809/566/26
Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2025 року у складі головуючого судді Бондаренка В. В.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення договору оренди землі шляхом визнання додаткової угоди укладеною, визнання припиненим права оренди.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Козій Дар'я Олександрівна, оскаржило його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До апеляційної скарги долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що між позивачем та АО «Козій Дар'ї» було укладено Договір про надання правничої допомоги, на підставі якого подається позовна заява в інтересах позивача, яким ще не перераховано судовий збір.
Ознайомившись із доводами клопотання, а також дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18).
У цьому випадку, заявник є юридичною особою, а предметом спору, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_3 не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір».
За наведених обставин, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яка була чинною на момент подання позовної заяви, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становив 3 028 грн.
Відповідно до п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Апеляційним судом з'ясовано, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в задоволенні двох позовних вимог юридичної особи немайнового характеру.
Отже за подання апеляційної скарги позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 084 грн (3 028 х 2 х 150 %) судового збору.
Судовий збір у розмірі 9 084 грн має бути сплачено за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО:899998, Ідентифікаційний код: 37918230, Рахунок:UA878999980313151206080011567, КБКД:22030101, Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення __від __, Кропивницький апеляційний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2025 року підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків, апелянту необхідно протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду докази сплати судового збору.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Відмовити у задоволенні клопотання Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_3 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2025 року залишити без руху.
Запропонувати заявнику протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. М. Єгорова