Справа № 375/3012/25
Провадження № 2-о/375/6/26
06 січня 2026 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В. перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Рокитнянська селищна рада Київської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
До Рокитнянського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Рокитнянська селищна рада Київської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_2 є троюрідною сестрою, через спільного прадіда ОСОБА_3 та прабабусі ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 є інвалідом дитинства другої групи по психічному захворюванню і потребує постійного стороннього догляду і нагляду. Внаслідок стійкого психічного розладу ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати своїх дій та керувати ними і потребує постійного стороннього догляду та нагляду, як побутових так і повсякденних питаннях.
У зв'язку із чим заявник звертається з даною заявою до суду та просить визнати ОСОБА_2 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу визначено за суддею Банах-Кокус О.В.
Суддя, перевіривши матеріали заяви, приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 293 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно пунктом 1 частини 2 статті293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною 3 статті 296 ЦПК України встановлено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (частина 4 статті 60 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
За приписами частини 1 статті 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Згідно статті 55 ЦК України, пункту 1.2 Правил опіки та піклування (далі по тексту - Правил), опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
У пункті 3.1 Правил зазначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки. Опікун або піклувальник призначаються лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному. Правилами опіки та піклування не встановлено обмежень щодо кількості опікунів повнолітньої особи.
Відповідно до частини 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За приписами частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. А згідно частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у змісті заяви ОСОБА_1 зазначає, що він є троюріднім братом ОСОБА_2 , через спільного прадіда ОСОБА_3 та прабабусі ОСОБА_4 .
На підтвердження родинних відносин заявник надає свідоцтво про народження своєї бабусі по лінії батька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ) серії НОМЕР_1 виданого 16.05.1958, де її батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00053651282 сформованого 17.09.2025 прабабусі ОСОБА_2 (по лінії батька ОСОБА_8 ) - ОСОБА_9 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), де її батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Водночас, суд зазначає, що з доданих до заяви документів не вбачається факту підтвердження родинних відносин між заявником та особою, яка потребує опікуна ОСОБА_2 , через розбіжності у написанні по батькові діда ОСОБА_1 та прадіда ОСОБА_2 , а саме у свідоцтві - ОСОБА_3 , а у витязі - ОСОБА_10 без зазначення по батькові, та через розбіжності у написанні імені по батькові баби ОСОБА_1 та прабаби ОСОБА_2 , а саме у свідоцтві вказано - ОСОБА_4 , а у витязі - ОСОБА_4 .
Крім того, матеріали справи містять розбіжності у написанні імені батька особи, яка потребує опікуна ОСОБА_2 , зокрема з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 13 березня 1987 року вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками вказано ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . В той же час, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 виданого 20 червня 1972 року вказано, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частинами 1, 2 статті 85 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд залишає заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Рокитнянська селищна рада Київської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки без руху, та роз'яснює, що останньому слід надати: документи, які підтверджують факт родинних відносин з ОСОБА_2 .
Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Рокитнянська селищна рада Київської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, залишити без руху, надавши заявнику строк в п'ять днів з дня отримання нею копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС