Справа № 375/3006/25
Провадження № 3/375/27/26
07 січня 2026 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 листопада 2025 року близько 23 год 40 хв ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , що виражалося в словесних образах, висловлюванні нецензурною лайкою та не пускав до квартири.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за частиною 1 статті 173- 2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Враховуючи, що згідно частиною 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 зазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з аналізу змісту чинного законодавства, ознакою домашнього насильства є залежність потерпілого від кривдника чи значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330416 від 30.11.2025який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року №1376;
- копія термінового заборонного припису стосово кривдника серії АА№536383 від 30.11.2025;
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30.11.2025;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №217648 від 30.11.2025;
- рапорт працівника поліції від 30.11.2025;
- відеозаписи з нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції, де зафільмовано правопорушення, що мало місце при встановленні події адміністративного правопорушення, момент оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області. Від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився.
На підставі викладеного, суд (суддя) доходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому з метою виховання останнього і запобіганню вчинення нових правопорушень йому слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у вигляді штрафу.
Згідно із частиною 5 статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Щодо застосування заходів, передбачених статтею 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов'язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи вищевикладене, суд (суддя) вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 лише адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою частиною 1 статті 173-2 КУпАП без застосування статті 39-1 КУпАП. Саме таке стягнення враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинені правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з винної особи на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).
Керуючись статтями 9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 285 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173- 2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Частиною 1 статті 307 КУпАП, встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС
Постанова суду набирає законної сили ____________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до _________________