Справа № 357/20468/25
3/357/430/26
07 січня 2026 року року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 532855 від 05 грудня 2025 року та ВАБ № 245504 від 05 грудня 2025 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РКНОПП: в матеріалах справи відсутній, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП (далі - протокол),
згідно з протоколом, 05 грудня 2025 року о 21:12 год. за адресою: вул. Андрія Мельника, 31, м. Біла Церква, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Dodge Journey», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці - від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, 05 грудня 2025 року близько 21:20 год., за адресою: вул. Андрія Мельника, 31, м. Біла Церква, ОСОБА_1 чинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції, а саме: продовжував вчиняти правопорушення, поводив себе зухвало, не виконував законну вимогу на місці події, за що відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона повідомлялася про дату, час та місце судового засідання належним чином, будь-яких клопотань від неї не надходило.
Суддя дослідивши протоколи, додані до них докази, дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 130 КУпАП).
Суддя зазначає, що об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення може виражатися у формі дії, яка полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини.
Своєю чергою, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб (стаття 185 КУпАП).
Суддя зазначає, що об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення виражається у формі дії, яка полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків. Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Злісна непокора - це відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчила про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до вимог ст. 251, 252, 280 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суддя встановлює протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Суддя оцінює вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя дослідивши протоколи стосовно ОСОБА_1 , додані до них докази, дійшла висновку, що їх сукупність підтверджує, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У цій частині, вина ОСОБА_1 підтверджена:
- протоколом, де вказано, що «05 грудня 2025 року близько 21:20 год., за адресою: вул. Андрія Мельника, 31, м. Біла Церква, ОСОБА_1 чинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції, а саме: продовжував вчиняти правопорушення, поводив себе зухвало, не виконував законну вимогу на місці події»;
- протоколом АЗ № 119145 за статтею 261 КУпАП від 05 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 затриманий для встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 2 Батальйону № 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції Несвідоміна О.П. від 05 грудня 2025 року;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, який є додатком до протоколу ВАБ № 245504 від 05 грудня 2025 року.
Вказані докази свідчать, що 05 грудня 2025 року близько 21:20 год., за адресою: вул. Андрія Мельника, 31, м. Біла Церква, ОСОБА_1 чинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції, а саме: поводив себе зухвало, не виконував законну вимогу на місці події, за що відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.
Суддя виключає з формулювання суті адміністративного правопорушення той факт, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору у формі невиконання законної вимоги поліцейського припинити адміністративне правопорушення, оскільки вказане не підтверджене доказами. Як свідчить протокол про затримання ОСОБА_1 , вказана обставина не зазначена у ньому, як підстава для його затримання, а інші докази не підтверджують, що ОСОБА_1 вчиняв адміністративне правопорушення.
Своєю чергою, дослідивши протоколи стосовно ОСОБА_1 , додані до них докази, дійшла висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя зазначає, що порядок у якому поліцейський пропонує особі, яка керує транспортним засобом пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння має відповідати положенням статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Недотримання вказаної вимоги виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до п. 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, аналіз викладених норм свідчить, що працівник поліції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, зобов'язаний доставити таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я якому надано право проводити такий огляд.
Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 04 лютого 2025 року № 99-Адм, закладами, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів, зупинених в м. Біла Церква, з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» та Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2».
Отже, оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 зупинений в м. Біла Церква, його слід було направити на огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» або Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2».
Однак, всупереч зазначеному ОСОБА_1 направлявся на огляд до Сквирської ЦРЛ, що стверджується доданим до протоколу направленням та відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
За таких обставин, суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 направлявся на огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння до лікарні, яка не є найближчою до місця зупинки його транспортного засобу.
Отож, суддя констатує, що таке направлення не відповідає установленому законом порядку.
Отже, відмова ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння є правомірною та не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд критично оцінює довідку від 25 липня 2025 року № 375, яка видана Комунальним некомерційним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4», про те, що в час коли зупинений транспортний засіб ОСОБА_1 вказаний заклад огляди не проводив, оскільки вона складена раніше за події описані в протоколі.
Суд критично оцінює довідку від 07 серпня 2025 року № 03-05/2898, яка видана Комунальним некомерційним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», про те, що в час коли зупинений транспортний засіб ОСОБА_1 вказаний заклад огляди не проводив, оскільки вона складена раніше за події описані в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на викладене, суддя вважає, що провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Своєю чергою, оскільки суддю установлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, його слід піддати стягненню за вказаною нормою.
Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на обставини та характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 185 КУпАП у виді штрафу у розмірі 8 (вісім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отже, розмір штрафу становить 8 х 17 = 136 (сто тридцять шість) гривень 00 (нуль) копійок.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отож, суддя вирішує стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Згідно з ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Отож, оскільки справа стосовно ОСОБА_1 розглянута, застосоване до нього стягнення не передбачає позбавлення його права керування транспортними засобами, йому слід повернути вилучене в нього посвідчення водія.
Згідно із п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Керуючись ст. 23, 32, 33, 40-1, 185, 247, 283 КУпАП, суддя
об'єднати матеріали справ про адміністративне правопорушення ЄУН 357/20468/25, 3/357/430/26 та ЄУН 357/20472/25, 3/357/433/26, в одне, присвоївши йому номер ЄУН 357/20468/25, 3/357/430/26.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (вісім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень 00 (нуль) копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучене посвідчення водія НОМЕР_2 від 03 листопада 2007 року.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА