Провадження № 33/803/2075/25 Справа № 211/2634/25 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
29 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко В.В., адвоката Цепелєва Ю.М., представника потерпілого Гаркавого М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг, апеляційну скаргу адвоката Цепелєва Ю.М. на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП
Обставини встановлені судом першої інстанції:
Судом першої інстанції встановлено, що 14 лютого 2025 року, о 11-10 годині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки CHERY AMULET номерний знак НОМЕР_1 в м. Кривому Розі у Довгинцівському районі, вул. Футбольна, 117, рухаючись другорядною дорогою , виїзджаючи на головну дорогу вул. Високовольтна, яка позначена дорожнім знаком 2.3 «Головна Дорога », своєчасно не вжила заходів до зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, не дала дорогу та здійснила зіткнення з автомобілем Chevrolet номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі прямо. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. п. 16.11, 12.3 Правил дорожнього руху України.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП, провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст.38 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги:
Не погодився з таким рішенням адвокат Цепелєв Ю.М. та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційні скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що розгляд справи проведено судом поверхнево без глибокого аналізу та юридичної оцінки усіх доказів по справі у сукупності, а саме без визначення виду перехрестя, місць установки та зони дій знаків пріорітету, вимог 16.11,12.3 Правил їх переїзду за порушення яких ОСОБА_1 визнано винною.
Вказує, що в даному випадку на перехресті, обидві дороги мають асфальтне покриття та відсутність знаків пріоритету безпосередньо перед самим перехрестям, що свідчить про рівнозначність даних доріг тому дії ОСОБА_1 були вірними та законними, оскільки остання керувалась правилами переїзду перехрестя рівнозначних доріг.
Крім того судом не встановлено дію знаку “Головна дорога» по вул. Високовольтній, до перехрестя де сталося ДТП.
Позиції сторін в суді:
Адвокат Цепелєв Ю.М. в судовому засіданні, підтримав апеляційну скаргу просив їх задовольнити з підстав зазначених в ній.
Представник потерпілого Гаркавий М.С. в судовому засіданні, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, однак до зали судового засідання не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, адвокати не заперечувала проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено за їх відсутність, відповідно до ст. 268 КУпАП.
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду 1-ї інстанції слід залишити без змін.
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
З матеріалів про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 вбачається, що їй у вину ставиться порушення вимог п. п. 16.11, 12.3 ПДР України.
Відповідно до п. 16.11. ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Вимогами п. 12.3 ПДР України передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом було досліджено письмові матеріали справи та надано їм належну оцінку, а саме:
?протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 270840 від 14.03.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
?схему місця ДТП на якій зафіксовані елементи дороги по якій рухалися учасники ДТП, зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, розташування транспортних засобів після ДТП та механічні пошкодження транспортних засобів;
?фототаблиці, що також фіксують розташування транспортних засобів та дорозі та отримані механічні пошкодження.;
?довідку інспектором ВБДР ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітаном поліції Шевченко С. згідно якої було здійснено виїзне обстеження ділянки дороги, а саме перехрестя вул. Футбольна з вул. Високовольтна Довгинцівського району м. Кривого Рогу, в ході якого було встановлено, що по вул. Високовольтна в наявності дорожній знак 2.3 «Головна дорога» 1 одиниця перед перехрестям з вул. Футбольна, якщо рухатись зі сторони вул. Софіївська в напрямку вул. Ігоря Сікорського, відсутній дорожній знак 2.3 «Головна дорога» в кількості 1 одиниця перед перехрестям з вул. Футбольна, якщо рухатись зі сторони вул. Ігоря Сікорського в напрямку вул. Софіївська, та по вул. Футбольна перед перехрестям з вул. Високовольтна відсутні дорожні знаки 2.1 «Дати дорогу» в кількості 2 одиниці, про що інспектором було складено відповідний акт та видано вимогу (припис) № 19 від 11.03.2025 року про вжиття заходів по виправленню виявлених недоліків, що полягає у встановленні дорожніх знаків: на перехресті вул. Футбольна з вул. Високовольтна - дорожніх знаків 2.1 «Дати дорогу » 2 од, та 2.3 «Головна дорога» 1 од.
Крім того під час судового розгляду в суді першої інстанції, адвокат Цепелєв Ю.М. зазначав, що ОСОБА_1 рухалася по дорозі яка має асфальтне покриття, знаки пріоритету відсутні, і тому вона не мала ніякої інформації, що дорога на яку вона буде виїжджати є головною дорогою. Те що дорога по якій рухався ОСОБА_2 позначена дорожнім знаком 2.3 «Головна дорога» не відповідає обставинам дорожньо-транспортної пригоди, оскільки дія даного дорожнього знаку не розповсюджувалася на дане перехрестя. Згідно ПДР України знаки пріоритету, в тому числі 2.3 «Головна дорога» встановлюються безпосередньо перед перехрестям.
Допитаний в судовому засідання ОСОБА_2 пояснив, що рухався на своєму автомобілі «Шевроле» по дорозі по вул. Високовольтна м. Кривого Рогу, яка йде прямо, де був наявний дорожній знак «Головна дорога». Доїжджаючи до перехрестя з вул. Футбольна, з'явився автомобіль «Чері Амулет», який рухався зі швидкістю приблизно 70 км./год та в'їхав у праву передню частину його автомобіля.
Також допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 , пояснив, що в ході спілкування з ОСОБА_1 , остання зазначила «Як я його не побачила та полізла на це перехрестя», тобто вона не розуміла яке було те перехрестя та чим воно позначено. Тому з огляду на такі пояснення ОСОБА_1 , він зрозумів, що ОСОБА_1 перед перехрестям не гальмувала та не зменшувала швидкість, а навпаки її додавала, тому що слідів гальмування не було, а сила удару була такою, що автомобіль було переміщено на смугу зустрічного руху, тобто перед перехрестям не було здійснено зупинки. Зазначив, що вул. Високовольтна має перевагу оскільки є головною дорогою, а всі інші які до неї примикають є вже другорядними.
Суд першої інстанції законно та об'єктивно, оцінивши наведені докази в їх сукупності, та дійшов вмотивованого висновку, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом автомобіля CHERY AMULET номерний знак НОМЕР_1 , рухалася по другорядній дорозі по відношенню до водія автомобіля Chevrolet номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який мав переважне право на проїзд вказаного перехрестя. А тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та доведеність її вини.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що водій ОСОБА_2 у даній дорожній ситуації міг розраховувати на те, що він рухається по «Головній дорозі», виїжджає на перехрестя нерівнозначних доріг і що водій автомобіля CHERY AMULET повинна виконати вимогу п. 16.11 Правил, згідно з якою на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Суд вважає, що ОСОБА_2 не міг спрогнозувати настання події, його дії відповідали дорожній обстановці, а згідно з приписами п. 1.4. Правил він мав право розраховувати на те, що й інший учасник дорожнього руху виконає ці Правила.
Однак водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом автомобіля CHERY AMULET номерний знак НОМЕР_1 виявивши небезпеку для руху повинна була негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного, однак не виконала передбаченого обов'язку, чим спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
Апеляційний суд не погоджується з твердженням захисника, що судом не встановлено дію знаку “Головна дорога» по вул. Високовольтній, до перехрестя де сталося ДТП. Оскільки в матеріалах справи містяться довідка виїздного обстеження ділянки дороги, а саме перехрестя вул. Футбольна з вул. Високовольтна Довгинцівського району м. Кривого Рогу, в ході якого було встановлено, що по вул. Високовольтна в наявності дорожній знак 2.3 «Головна дорога» 1 одиниця перед перехрестям з вул. Футбольна, якщо рухатись зі сторони вул. Софіївська в напрямку вул. Ігоря Сікорського, що говорить про те що вул. що вул. Високовольтна по відношенню до вул. Футбольна є головною дорогою у зв'язку з чим водій ОСОБА_2 мав право першочергового проїзду даного нерегульованого перехрестя яке є нерівнозначним, тому доводи апеляційної скарги в цій чатині суд апеляційної інстанції вважає недоречними.
Суд апеляційної інстанції вважає, що докази наявні в матеріалах справи є належними та допустимими, які узгоджуються між собою та іншими доказами у справі, тому не викликають сумніву у суду апеляційної інстанції.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції вірно визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП та враховано, що на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП, вже минули, зважаючи на те, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 , 14.02.2025 року, суд прийшов вірного висновку та не наклав на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, визначеного санкцією ст. 124 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушення правил складання протоколу або неправильного застосування суддею норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги захисника на оспорювання висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, внаслідок порушення ним пунктів п.п. 16.11, 12.3 ПДР України не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді, тому підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Цепелєва Юрія Миколайовича - залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: