Провадження № 11-кп/803/2823/25 Справа № 211/5092/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 29.07.2025 року, якою кримінальне провадження № 12020055260000124 від 28.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, закрито на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, -
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
Прокурор звернувся до суду з клопотанням в порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України в рамках кримінального провадження № 12020055260000124 від 28.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 29.07.2025 року задоволено клопотання прокурора та закрито кримінальне провадження № 12020055260000124 від 28.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 вказує, що ухвала суду незаконна та підлягає скасуванню Зауважує, що дізнавачем не проведено необхідних слідчих дій, не допитано всіх свідків, не встановлено обставини винесення наказу про скорочення штату підприємства. Просить ухвалу суду скасувати та у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Від потерпілого ОСОБА_7 надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній вказує, що під час судового розгляду судом першої інстанції не досліджувалися матеріали кримінального провадження. Зазначає, що не мав можливості реалізувати свої права як потерпілого. Просить ухвалу скасувати та повернути до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суддів.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потерпілого слід залишити без задоволення за таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Під час досудового розслідування було встановлено, що 27.01.2014 р. ПАТ «Дружківський завод металевих виробів» було видано наказ «Про скорочення штатних працівників» у зв'язку із змінами в організації праці. В свою чергу потерпілий ОСОБА_7 не згоден зі скороченням та дії керівників заводу вважає незаконними.
На теперішній час по даному кримінальному провадженню про підозру жодній особі не повідомлялось.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Санкція ч. 1 ст. 172 КК України передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправних робіт на строк до двох років, або апробаційного нагляду на той самий строк.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Як вбачається з матеріалів провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172 КК, вчинене у 2014 році. Загальні строки давності притягнення до кримінальної відповідальності на момент звернення прокурора до суду з клопотанням закінчились. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не встановлена.
Відповідно до ч 1, 2 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до правового висновку, сформованого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року, справа № 735/1121/20, провадження № 13-26кс22, у тексті частини другої статті 49 КК України всі три речення нерозривно пов'язані між собою. Зв'язуючою ланкою є зміст першого: факт ухилення особи від розслідування та суду і його правовий наслідок у виді зупинення строку давності. У другому реченні передбачено загальне правило, відповідно до якого після з'явлення з зізнанням або затримання особи диференційований строк давності відновлюється. У третьому реченні, що встановлює присічні строки, словосполучення «у цьому разі» перебуває у змістовому зв'язку як з першим, так і з другим реченнями, і стосується двох альтернативних ситуацій. У поєднанні з першим реченням це словосполучення означає: якщо особа не буде затримана і не з'явиться взагалі, то перебіг давності буде зупинений до спливу загальних строків, а після їх закінчення винний підлягатиме звільненню від кримінальної відповідальності. У взаємозв'язку третього речення з другим словосполучення «у цьому разі» ілюструє ситуацію, коли особа з'явиться або буде затримана, проте кримінальне провадження не завершиться до спливу загальних строків, що також зумовлює звільнення від кримінальної відповідальності за давністю (п. 48 постанови).
Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення (п. 60 постанови).
Відповідно до матеріалів, долучених до клопотання прокурора, під час досудового розслідування проводилось ряд оперативно-розшукових заходів, слідчі та процесуальні дії, спрямовані на становлення обставин, що підлягають доказуванню.
Втім проведеними слідчими, процесуальними та оперативними діями особу, що вчинила кримінальне правопорушення не встановлено.
Отже, у цьому провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, тому у даному випадку застосовуються загальні строки давності, передбачені частиною другою, які також закінчились станом на час розгляду клопотання, а не диференційовані строки давності, визначені в частині першій статті 49 КК України.
Доводи апеляційної скарги потерпілого про неповноту досудового розслідування та зволікання з проведенням слідчих (розшукових) та процесуальних дій, колегія суддів не може розцінити, як підставу для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки такі доводи не впливають на порядок обчислення строків давності та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, в яких відсутні відомості про результати розгляду в межах службового розслідування та дисциплінарного провадження стосовно відповідних службових осіб, відповідальних за повне та своєчасне вжиття заходів для розкриття кримінальних правопорушень, тощо.
Колегія суддів зважає на усталену судову практику суду касаційної інстанції, який неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Водночас, на відміну від обставин, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, у даному кримінальному провадженні кримінальне правопорушення вчинене таємно, в умовах неочевидності, потерпілий не вказував на конкретних осіб, які могли вчинити злочин, а вжиті органом досудового розслідування заходи були безрезультатними та особу/осіб, які вчинили вказаний проступок не було встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не знайшла, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 29.07.2025 року, якою кримінальне провадження № 12020055260000124 від 28.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, закрито на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України залишити без змін.
Судді: