Провадження № 22-ц/803/555/26 Справа № 213/1697/25 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О.В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
06 січня 2026 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» звернулось до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що 14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» з Анкетою-заявою на оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту, на підставі якої йому було здійснено відкриття рахунку та встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 52% річних строком до 14 червня 2020 року. Між відповідачем та АТ «ЮНЕКС БАНК» укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № НОМЕР_1.UAH, який складається з публічної пропозиції банку на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, правил користування платіжною карткою, тарифів, анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції, що надана клієнтом банку, виписки-повідомлення. Станом на 15 червня 2020 року відповідач кредитні кошти не повернув, а тому по рахунку № НОМЕР_1 .UAH від 14 червня 2019 року виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) рахунок № НОМЕР_1 .UAH-NO PRO від 15 червня 2020 року, внаслідок чого нарахування процентів відбулося у розмірі 60% річних.
31 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу №31/03-2021, на підставі якого позивач набув статус нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників АТ «ЮНЕКС БАНК», зокрема відповідача за договором про комплексне банківське обслуговування № НОМЕР_1.UAH від 14 червня 2019 року та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) по рахунку № НОМЕР_1 .UAH-NO PRO від 15 червня 2020 року. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 217,96 грн, а також понесені ним судові витрати.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість станом на 31.03.2021 року у розмірі - 8 217, 96 грн., у тому числі: 5 014, 56 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредитом; 517,38 грн. - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52 % річних за період з 14.06.2019 року по 14.06.2020 року; 300 грн. - штрафи, пені за період з 14.06.2019 року по 14.06.2020 року; 2 386,02 грн. - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 14.06.2020 року (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021 рік; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі - 2 422, 40 грн.
Заочним рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі - 3 633,60 грн. Прийняти, як доказ обґрунтованості позовних вимог деталізований розрахунок заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування № НОМЕР_1.UAH від 14.06.2019 року та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) по рахунку № НОМЕР_1 .UAH-NO PRO від 15.06.2020 року та долучити його до матеріалів справи для розгляду в апеляційній інстанції.
ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» вважає, що рішення суду першої інстанції від 20.06.2025 року є незаконним, не обґрунтованим та таким, що ухвалене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зазначає, що відповідачу було відкрито поточний рахунок у Банку з використанням платіжної картки, яку оформлено і видано останньому та на даному рахунку було встановлено кредитний ліміт у розмірі - 5 000 грн. Грошові кошти (кредитний ліміт) у розмірі 5 000 грн. було зараховано на поточний рахунок позичальника та в подальшому відповідач користувався ними за допомогою платіжної картки № НОМЕР_4, як фізично, тобто знімаючи готівку через банкомати, так і безготівково під час здійснення розрахунків через термінали.
Надання кредитних коштів підтверджено також випискою по особовому рахунку за період з 18.06.2019 року по 31.03.2021 року. З виписки по особовому рахунку вбачається, що станом на 21.06.2019 року відповідачем було здійснено платіжні операції тобто використано кредитних коштів на суму - 4 991,84 грн.(арк. 2 виписко по особовому рахунку), що свідчить про використання кредитного ліміту.
Вважає, що суд першої інстанції невірно розтлумачив поняття «несанкціонований овердрафт». Як вбачається з Виписки по особовому рахунку днем виникнення негативного залишку по КР, який перевищував розмір витратного ліміту є - 15.06.2020 року. 15.06.2020 року на поточному рахунку № НОМЕР_1 .UAH був мінусовий залишок за заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 5 014,56 грн., який перенісся на сформований рахунок несанкціонованого овердрафту № НОМЕР_1.UAHNO.PRO. Тобто, сформувався новий рахунок несанкціонованого овердрафту, адже позичальником було порушено умови договору про комплексне банківське обслуговування і до встановлено кінцевого строку повернення кредитних коштів, а саме 15.06.2020 року ОСОБА_1 не було повернуто тіло кредиту. Через це негативний залишок по тілу кредиту на 15.06.2020 року утворив несанкціонований овердрафт, який було перенесено на новий рахунок № НОМЕР_1 .UAH-NO.PRO та процентною ставкою за користування кредитними коштами становить - 60 % річних. Прострочена заборгованість по тілу кредиту у розмірі - 5 014,56 грн. залишилася на балансовому рахунку № НОМЕР_1 .UAH-NO.PRO, адже позичальником було порушено умови договору про комплексне банківське обслуговування та не повернуто в строки визначені умовами договору використані кошти.
Також зазначає, що шляхом підписання Анкети - Заяви, відповідач акцептував та приєднався до Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена АТ «ЮНЕКС БАНК» на офіційній Інтернет сторінці Банку за адресою: www.unexbank.com.ua та погодився, що Анкета - Заява разом з Публічною пропозицією та додатками до неї становить між Банком та ним Договір про комплексне банківське обслуговування.
Звертає увагу на те, що виписка по особовому рахунку відображає структуру внутрішніх балансових рахунків Банку, які регулюються внутрішніми правилами обліку банку, відповідно до вимог Національного банку України, а саме Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами), а також, жодних додаткових рахунків без згоди клієнта не відкривалося, а використання балансових рахунків - це технічний аспект діяльності Банку.
Також, представник позивача звертає увагу на те, що суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог та досліджував обставини справи, які не заперечувались відповідачем. Відповідач не подавав відзиву, не заперечував факт укладення договору, отримання коштів, розміру процентів.
В апеляційній скарзі представник позивача заявив клопотання про долучення додаткового доказу. Зазначає, що у зв'язку з прийнятим рішенням суду першої інстанції на підставі твердження, що в матеріалах справи відсутній деталізований розрахунок заборгованості, хоча в матеріалах справи містилася Виписка по особовому рахунку Банку, яка підтверджує суму заборгованості, апелянт вважає за необхідне надати деталізований розрахунок заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування № НОМЕР_1.UAH від 14.06.2019 року та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) по рахунку № НОМЕР_1 .UAHNO PRO від 15.06.2020 року. Наданий деталізований розрахунок заборгованості є важливим для правильного вирішення справи, оскільки він підтверджує обґрунтованість вимог у частині суми заборгованості та відповідає первісно заявленим вимогам позову.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 8 217,96 грн., тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 14 червня 2019 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви на оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту укладено договір про надання комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якого відповідачу здійснено відкриття рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № НОМЕР_5 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою процентів у розмірі 52% річних.
Згідно з розділом 7 анкети-заяви до договору про надання комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 14 червня 2019 року відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із публічною пропозицією АТ "ЮНЕКС БАНК" та додатками до неї (правилами, умовами, тарифами) становить між клієнтом та банком договір про надання комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Розмір відновлювальної відкличної лінії, встановлений на підставі розгляду анкети-заяви, зазначається у виписці-повідомленні до договору. Відповідно до виписки-повідомлення № НОМЕР_1.UAH відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн. з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами - 52% річних строком до 14 червня 2020 року, реальна річна відсоткова ставка - 102,0446% річних, загальна вартість кредиту - 8 240,31 грн. Банківський продукт - кредитна картка. Міститься примітка, що виписка є невід?ємною частиною анкети-заяви, договору.
Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, містить аналогічні умови договору. Крім того, містить інформацію про нарахування штрафу за прострочення оплати обов?язкового мінімального платежу у розмірі 100 грн. та відсутність процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов?язання щодо повернення кредиту, пені та інших платежів як наслідків прострочення виконання та/або невиконання зобов?язань за договором про споживчий кредит.
Згідно із протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-03-19-001106-1 28 березня 2021 року відбувся електронний аукціон лоту №l, складом якого є права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, укладеними з АТ «ЮНЕКС БАНК», переможцем якого стало ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС».
31 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу №31/03-2021, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників. За умовами договору права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання акту прийому-передачі прав вимоги.
31 березня 2021 року клієнтом та фактором за договором факторингу підписано акт прийому-передачі прав вимоги. Детальний опис складових прав вимоги наведено в реєстрі прав вимоги (п.1 акту прийому-передачі).
Відповідно до реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № НОМЕР_1.UAH від 14 червня 2019
року на суму 817,38 грн, що складається з: 517,38 грн - прострочена заборгованість за процентами; 300,00 грн - штрафи (номер запису в реєстрі - 2425) та за кредитним договором
№ НОМЕР_1.UAH-NO PRO від 15 червня 2020 року на суму 7 400,58 грн, що складається з: 5 014,56 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 2 386,02 грн - прострочені проценти (номер запису в реєстрі - 3274).
ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» 08 червня 2021 року та 04 грудня 2024 року надіслало на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором
№ НОМЕР_1.UAH-NO PRO від 15 червня 2020 року із вимогою сплатити заборгованість на користь нового кредитора у розмірі 7 400,58 грн.
04 грудня 2024 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» надіслало на адресу відповідача повідомлення про право відступлення права вимоги за кредитним договором
№ НОМЕР_1.UAH від 14 червня 2019 року із вимогою сплатити заборгованість на користь нового кредитора у розмірі 817,38 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження зазначених ним обставин, а саме розміру заборгованості, що заявлена ним до стягнення, а тому підстави для стягнення заборгованості відсутні.
Із вказаним судовим рішенням не можливо погодитись з огляду на наступне.
За змістом статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна
торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 1 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до
дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як зазначалось вище та встановлено із матеріалів електронної справи 14.06.2019 року між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2620508357 UAH, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку у розмірі 5 000 грн строком дії 12 місяців під проценти у розмірі 52 % річних. Отримання кредитних коштів та користування ними підтверджено доданою до позовної заяви випискою по картковому рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом.
Враховуючи викладене, оскільки при укладанні спірного кредитного договору сторони досягли згоди щодо всіх їх істотних умов, за відсутності належних доказів виконання зобов'язань за спірними договорами, судова колегія вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ..
Однак щодо розміру такої заборгованості, слід звернути увагу на наступне.
У позові позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 217,96 грн, з яких: 5 014,56 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 517,38 грн - прострочена заборгованість за процентами за ставкою 52% річних за період з 14.06.2019 року по 14.06.2020 року; 300,00 грн - штрафи, пені за період з 14 червня 2019 року по 14 червня 2020 року; 2 386,02 грн - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період з 14.06.2019 р. по 14.06.2020 р.(несанкціонований овердрафт).
Як зазначалось вище кредитний ліміт ОСОБА_1 за договором № 2620508357 UAH було встановлено у розмірі 5 000 грн. Таким чином заявлена позивачем сума простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 014,56 грн. перевищує її. При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що ця заборгованість утворилась за рахунок овердрафту, порядок нарахування кого погоджено в умовах та правилах, оскільки останні не мають підпису клієнта, а тому не можна стверджувати що саме ці умови та правила були погоджені сторонами.
Що ж стосується інших складників кредитної заборгованості, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до неї включено відсотки, які нараховувались поза межами строку дії кредитного договору (12 місяців від укладення 14.06.2019 року), а саме за період з 14.06.2019 року по 14.06.2020 року у розмірі 2 386,02 грн.. При цьому матеріали електронної справи не містять відомостей про пролонгацію кредитного договору, а положення наданих позивачем умов та правил не беруться до уваги у зв'язку із відсутністю у них підпису відповідача.
З приводу заявлених штрафів та пені у розмірі 300 грн., то в документах, які підписані ОСОБА_1 вбачається можливість нарахування тільки штрафів у розмірі 100 грн. за прострочення оплати мінімального обов'язкового платежу, при цьому пеня значиться такою як відсутня. Враховуючи те, що в суді першої інстанції позивачем не було надано детального розрахунку заборгованості, в якому можливо було виокремити суми цих штрафних санкцій у двох показниках, то суд апеляційної інстанції з огляду на непогодження сторонами розміру пені вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог у зв'язку із недоведеністю належними та допустимими доказами.
При цьому суд апеляційної інстанції посилання на розрахунок заборгованості, що долучено до апеляційної скарги судова колегія не приймає з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За пунктом 6 частини 2 статті 356, частин 1-3 статті367 ЦПК України апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, які вона довела. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цихдоказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і на засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд має врахувати як вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України щодо обов'язку особи, яка бере участь у справі, добросовісно реалізовувати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і про відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати висновок в ухвалі за наслідками обговорення заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 704/192/18).
Дослідження нових доказів відбувається, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала та не могла знати про їхнє існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їхнє подання до суду становило для цього учасника певні труднощі тощо); є інші поважні причини для їхнього неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не були досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень (постанова Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17).
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року в справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19) зазначено, що Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18))».
ТОВ «ФК «Омега Фінанс» не обґрунтовано та не доведено неможливість подання вказаних доказів, що перебували у позивача та до яких Банк мав безперешкодний доступ впродовж всього розгляду справи в суді першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не приймає надані позивачем невчасно з власної вини вищевказані докази.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що відповідачем отримано кредитні кошти та він користувався ними, що не спростовано самим позичальником, то колегія суддів вважає доведеною суму кредитної заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 5 517,38 грн., з яких 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 517,38 грн.- заборгованість за погодженими відсотками.
Щодо переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Омега фінанс» від АТ «Юнекс банк» слід зазначити наступне.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Омега фінанс» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитом, а саме Договір факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року, акт прийому передачі від 3333331.03.2021 року та реєстр прав вимоги у вигляді додатку №1 до договору факторингу.
Отже, ТОВ «ФК «Омега фінанс», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеними 14.06.2019 року кредитними договорами у підтверджених сумах у розмірі 5 517,38 грн..
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимогу зв'язку із недоведеністю, а тому апеляційна скарга позивач підлягає частковому задоволенню.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 376 ЦПК України є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнені з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 517,38 грн.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2, ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовна заява ТОВ «ФК «Омега фінанс» підлягає частковому задоволенню, витрати понесені позивачем під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції у вигляді судового збору підлягають стягненню в пропорційному співвідношенні (67%) з відповідача на користь позивача у розмірі 4 057,50 грн..
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 8 217,96 грн. що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» задовольнити частково.
Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2025 року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42436323) заборгованість за кредитним договором від 14.06.2019 року у загальному розмірі 5 517,38 грн., з яких 5 000 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту 517,38 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42436323) судовий збір у розмірі 4 057,50 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: