Ухвала від 06.01.2026 по справі 638/26099/25

Справа № 638/26099/25

Провадження № 2/638/150/26

УХВАЛА

про залишення позову без руху

06 січня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шамраєв М.Є., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо прийняття позовної заяви позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині,-

УСТАНОВИВ:

До суду в електронній формі через електронний кабінет надійшла вказана позовна заява.

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 175 - 177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Однак позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Водночас, як визначено п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У поданій позовній заяві позивач обґрунтовує заявлені вимоги, зокрема наступними обставинами: входженням до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; складенням спадкодавцем заповіту на користь відповідача; встановленням позивачеві на момент відкриття спадщини інвалідності, натомість не зазначає доказів, що підтверджують указані обставини, не надає таких доказів або не зазначає про неможливість подання таких доказів разом із позовною заявою.

Також згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем зазначено у позовній заяві про звільнення від сплати судового збору, натомість не додано документи, що підтверджують підстави такого звільнення.

Позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 та включення його до кола спадкоємців, а також про визнання за ним права власності на 1/4 частину однокімнатної квартири, що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 , які за своєю правовою природою є майновими.

Так відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Натомість при поданні позовної заяви позивачем не сплачений судовий збір.

За змістом ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Тож суд доходить висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України є підставою для залишення її без руху із наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків шляхом направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів та подання до суду доказів такого направлення; зазначення доказів на підтвердження викладених у позові обставин щодо: входження до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; складення спадкодавцем заповіту на користь відповідача; встановлення позивачеві на момент відкриття спадщини інвалідності, подання доказів на підтвердження вказаних обставин або зазначення про неможливість подання таких доказів разом із позовною заявою із вказанням причин, з яких доказ не може бути подано разом із позовною заявою та доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, із одночасним заявленням клопотання про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів або про їх витребування; подання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або доказів сплати судового збору в попередньо визначеному судом розмірі в сумі 3 028,00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Тож залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині.

Установити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.Є. Шамраєв

Попередній документ
133126856
Наступний документ
133126858
Інформація про рішення:
№ рішення: 133126857
№ справи: 638/26099/25
Дата рішення: 06.01.2026
Дата публікації: 08.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (19.02.2026)
Дата надходження: 24.12.2025
Предмет позову: про визнання права на обов'язкову частку у спадщині та поновлення строку прийняття спадщини