06 січня 2026 року
м. Київ
справа №280/11199/24
адміністративне провадження №К/990/55356/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 280/11199/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа: Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.08.2024 №00151310709 форма «С», що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 08.07.2024, що зареєстрований в органі ДПС від 09.07.2024 №84210/26/26/15/07/3474304111;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.08.2024 №00151330709 форма «ПС», що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 08.07.2024, що зареєстрований в органі ДПС від 09.07.2024 №84210/26/26/15/07/3474304111.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 05.05.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025, у задоволенні позову відмовив.
29.12.2025 до суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 280/11199/24.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 17.09.2025, повний текст складено 23.09.2025, відповідно, останнім днем її оскарження було 23.10.2025, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 26.12.2025, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що первинна касаційна скарга подана в межах строку, визначеного КАС України, однак судом касаційної інстанції повернуто скаргу, у зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, адже в ньому відсутнє посилання на причини, які позбавляли можливості своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.
Водночас суд встановив, що касаційну скаргу скаржник подавав через підсистему "Електронний суд", проте, Верховний Суд ухвалою повернув у зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження судових рішень у даній справі.
26.12.2025 скаржник подав касаційну скаргу втретє, що виходить за межі строку на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.
Водночас необхідно зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Необхідно зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Визнати неповажними підстави пропуску строку.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 280/11199/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа: Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду