05 січня 2026 року
м. Київ
справа №440/16667/23
адміністративне провадження № К/990/54347/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі №440/16667/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Юліс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "ЮЛІС", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просило:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2023 № 00073290701 про донарахування податку на додану вартість на суму 641 810 грн. 00 коп. у т. ч. 513 448 грн. 00 коп. за податковими зобов'язаннями та 128362 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2023 № 00073270701 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств на суму 547 085 грн. 46 коп. у т. ч. 462 103 грн. 00 коп. за податковими зобов'язаннями та 84982 грн. 46 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом у 2023 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2023 року становив 2684,00 грн.
Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) визначено, що справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, сума яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі №440/16667/23.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов