05 січня 2026 року
м. Київ
справа №520/28737/24
адміністративне провадження № К/990/45648/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі № 520/28737/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДКОМ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області.
Верховний Суд ухвалою від 01.12.2025 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, а наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку суд визнав неповажними.
На виконання вимог ухвали суду від ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надійшла, заява про усунення недоліків, у якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. ГУ ДПС зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано в межах визначено законом строку, а повторне звернення відбулось після усунення недоліків скарги, в межах присічного строку, без суттєвих затримок та зайвих зволікань. При поданні касаційної скарги повторно було враховано зауваження викладені в ухвалі Верховного Суду. Отже скаржник не зловживав своїм процесуальними правами, що узгоджується з позицією Верховного Суду. ГУ ДПС просить поновити строк на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Доводи скаржника про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.
Верховний Суд у цій справі неодноразово роз'яснював скаржникові вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Однак, скаржник, фактично, таких роз'яснень не врахував, що і стало підставою для постановлення Верховним Судом ухвал про повернення касаційної скарги.
За таких обставин, посилання скаржника на те, що він вперше подав касаційну скаргу у встановлений строк, не зволікав з повторним поданням касаційної скарги, не мають вирішального значення для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки не доводять наявність поважних причин його пропуску. Більш того, загальний строк, що сплинув після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і до дня подання цієї касаційної скарги становить більше трьох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені - не можуть оцінюватися як поважні.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 у справі № 520/28737/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДКОМ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк