06 січня 2026 року
м. Київ
справа №240/15548/24
адміністративне провадження № К/990/53702/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні йому в період з 05 грудня 2021 року по 23 листопада 2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та подати до військової частини НОМЕР_2 відомість доплати йому за період з 05 грудня 2021 року по 23 листопада 2022 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 на підставі наданої відомості доплатити нараховані суми.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року, задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі за період з 05 грудня 2021 року по 23 листопада 2022 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та подати до військової частини НОМЕР_2 відомість доплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 05 грудня 2021 року по 23 листопада 2022 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У жовтні 2025 року до Житомирського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України задоволено частково та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі №240/15548/24. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
У листопаді 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла ще одна заява в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року в задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - без змін.
20 грудня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного розгляду є ухвала суду першої інстанції після її перегляду судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Водночас вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, визначено у частині другій статті 328 КАС України, до якого, з урахуванням положень пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, віднесено ухвали про забезпечення позову, про заміну заходу забезпечення позову, а також ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
До зазначеного переліку оскаржувана ухвала про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю не віднесена.
Також Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини п'ятої статті 382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, ухвала про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю після її перегляду в апеляційному порядку касаційному оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур
В.М. Соколов