Справа № 525/1347/25 Номер провадження 33/814/321/26Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.
05 січня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, непрацююча, несудима,
визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, з конфіскацією тварини.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що вона 21 листопада 2025 року о 13 год. 15 хв., перебуваючи у АДРЕСА_1 , порушила Правила утримання домашніх тварин на території Гоголівської селищної ради, затверджені рішенням виконавчого комітету Гоголівської селищної ради №45 від 06 травня 2025 року та допустила вільний вигул собаки на територію загального користування, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 у виді обширних укушених собакою рваних ран передпліччя.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а матеріали справи повернути до підрозділу поліції для усунення недоліків та належного виконання вимог ч.1 ст.257 КпАП України.
При цьому зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.154 КпАП України не належить до повноважень суду.
Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на конкретний пункт Правил утримання домашніх тварин на території Гоголівської селищної ради, а також даних, які б дозволяли ідентифікувати та здійснити конфіскацію конкретної тварини.
Стверджує, що суддею місцевого суду не встановлено факт належності собаки до переліку небезпечних порід, а сама тварина перебуває у власності її сина - ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю внаслідок війни та проходить лікування у іншому місті.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доказита доводи апеляційної скарги, приходжу до такого.
Фактичні обставини заподіяння потерпілій ОСОБА_2 шкоди здоров'ю у виді обширних укушених собакою рваних ран передпліччя внаслідок допуску ОСОБА_1 вільного вигулу собаки на територію загального користування належним чином встановлені суддею місцевого суду та в апеляційній скарзі не оспорюються.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у суду повноважень здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.154 КпАП України, є непереконливими.
Відповідно до положень ст.213 КпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються: адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом; органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно зі ст.221 КпАП України судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.2 ст.154 КпАП України (утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), вчинені особою повторно протягом року).
Законом України №1684-IX від 15 липня 2021 року ст.154 КпАП України була доповнена частиною 3, якою встановлено відповідальність за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Таким чином, оскільки справи за ч.2 ст.154 КпАП України підвідомчі судам, а справи за ч.3 цієї статті відрізняються лише наявністю додаткового об'єкта правопорушення (заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну), враховуючи, що санкцією ч.3 передбачене ще й додаткове стягнення у виді конфіскації, яке може бути застосовано виключно за рішенням суду (ст. 29 КпАП України, ст. 41 Конституції України), то наведене дозволяє зробити висновок, що справи за ч.3 ст.154 КпАП України також підвідомчі судам.
Невнесення відповідних змін до ст.221 КпАП України щодо підвідомчості справ після доповнення ст.154 цього Кодексу частиною 3 не виключає відповідальності за вчинене правопорушення, так як жоден інший орган (посадова особа) не уповноважений розглядати вказану категорію справ.
Враховуючи наведене, справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.154 КпАП України розглянута суддею місцевого суду у відповідності із Законом.
Як видно з письмових пояснень ОСОБА_1 та доданої нею ж до матеріалів справи копії ветеринарного паспорту № НОМЕР_1 , належний її сину собака внесений до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1164.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5.7 Правил утримання домашніх тварин на території Гоголівської селищної ради, затверджених рішенням виконавчого комітету Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області №45 від 06 травня 2025 року, особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, а також наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КпАП України.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про конфіскацію тварини суддя залишив поза увагою таке.
Відповідно до ч.1 ст.29 КпАП України конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
Статтею 265-5 КпАП України встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 КпАП України, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового вилучення тварини у справах про адміністративні правопорушення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2023 року №1010.
Відповідно до п.4 та п.5 вказаного Порядку тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.
Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.
Крім того, відповідно до ст.313 КпАП України постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.26 вказаного Закону під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення якого санкцією передбачене стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особа, яка його склала, зобов'язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).
Разом з тим, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відсутній протокол опису тварини, яка підлягає конфіскації.
Не наведені дані, які б дозволяли ідентифікувати тварину, яка підлягала конфіскації, і в постанові судді місцевого суду.
Більше того, матеріали справи взагалі не містять будь-яких відомостей про огляд та тимчасове вилучення собаки, а відсутність відповідних документів перешкоджає виконанню судового рішення в частині конфіскації тварини.
У зв'язку з наведеним, приходжу до висновку про відсутність у даному випадку підстав для застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді конфіскації тварини.
Водночас адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, встановленому суддею місцевого суду, буде достатньою мірою відповідальності з метою виховання порушника, і буде необхідним для попередження допущення нових правопорушень.
Отже, оскаржувану постанову судді необхідно змінити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови вказівку про застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації тварини.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КпАП України, стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, без конфіскації тварини.
В іншій частині постанову судді місцевого суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.