06 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4023/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року (суддя Кисель Р.В.) у справі №280/4023/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановиВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування позивачу грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
зобов'язати відповідача 2 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що на день звільнення з військової служби він не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право під час проходження військової служби, а саме йому не виплачено недоплачену частину індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для виплати фіксованої суми індексації (індексації-різниці), у відповідності до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, є не перевищення розміру підвищення доходу суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Суд зазначив, що місяцем підвищення доходу є березень 2018 року, оскільки саме в цей час було збільшено грошове забезпечення військовослужбовців на підставі постанови КМУ №704. Суд встановив, що позивач до березня 2018 року не проходив військову службу.
З цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу фіксованої суми індексації (індексації-різниці), у відповідності до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на положення Закону №1282 та Порядку №1078, якими передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Отже, як зазначає позивач, визначальним для виплати індексації є не час фактичного працевлаштування працівника, а місяць з якого обчислюється індекс споживчих цін для проведення індексації, який, у свою чергу, пов'язується з періодом підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, на яку працевлаштовано працівника.
Перевіривши, в межах доводів апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що Наказом командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.08.2019 №234 позивача призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_3 (по особовому складу) від “ 22» серпня 2019 року №71 на посаду командира мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з “ 22» серпня 2019 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з “ 22» серпня 2019 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з тарифним розрядом “ 9», шпк “молодший сержант».
Наказом командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.02.2020 №52 позивача, командира відділення - командира машини мотопіхотного взводу мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_3 , відповідно до підпункту “а» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (які вислужили строк військової служби за контрактом), звільнено з військової служби у запас та зараховано до оперативного резерву першої черги. З “ 21» лютого 2020 року виключено із списків особового складу в/ч НОМЕР_3 та з усіх видів забезпечення.
Наказом командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 07.11.2020 №312 позивача, призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по особовому складу) від 07 листопада 2020 року №276-РС на посаду головного сержанта 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 07 листопада 2020 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 07 листопада 2020 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2820 гривень на місяць, шпк “старший сержант», ВОС-100975А.
Наказом командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22.12.2024 №363 позивача, колишнього стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти в/ч НОМЕР_3 , вважати таким, що самовільно залишив в/ч НОМЕР_3 , який перебуває в розпорядженні командира в/ч НОМЕР_2 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від "17" грудня 2024 року №1753-РС, вважати таким, що з "22" грудня 2024 року справи і посаду здав та вибув до нового місця служби до Національної гвардії України. З "22" грудня 2024 року позивача виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
Вважаючи, що на день звільнення він не отримав індексацію грошового забезпечення за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, позивач звернувся до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, предметом спору у цій справі є зобов'язання відповідачів виплатити на користь позивача індексацію у фіксованій сумі (індексацію-різницю) грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Щодо «фіксованої» суми індексації, слід зазначити те, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2021 №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.
Звідси випливає висновок про те, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотка).
Як правильно встановлено судом першої інстанції місяцем підвищення доходів для військовослужбовців є березень 2018 року, оскільки з вказаного періоду було підвищено грошове забезпечення на підставі положень постанови КМУ №704.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, враховуючи положення абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, становила 4463,15 грн (1 762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4 463,15 грн).
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У спірному випадку судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось позивачем те, що позивач до березня 2018 року не проходив військову службу, у зв'язку з чим відсутні підстави для порівняння збільшено доходу позивача у березні 2018 року по відношенню до суми можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а отже відсутні підстави і для виплати позивачу індексації у фіксованій сумі (індексації-різниці) грошового забезпечення, відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, за період з 22.08.2019 по 21.02.2020 та з 07.11.2020 по 31.12.2022.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі позивач посилається на положення норм права, які не стосуються нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Положення вказаних норм стосуються виплати поточної індексації, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації, але виплата позивачу поточної індексації не є предметом спору у цій справі.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №280/4023/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 06.01.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров