26 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24361/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 в адміністративній справі №160/24361/24 (суддя Конєва С.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2024 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника позивачеві відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 11.07.2024 року № 046350016696 та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 11.07.2024 року № 046350016696;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 03.07.2024 року з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 11.07.2024 року № 046350016696 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії згідно до ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне вул. Борисенка Олександра, буд.7, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення їй пенсії у разі втрати годувальника від 03.07.2024р., відповідно до ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням вимог пенсійного законодавства України повноважень органів Пенсійного фонду України та висновків, викладених у цьому судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 є громадянкою України та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними у справі копіями паспорта позивача та Витягу з реєстру територіальної громади .
08.09.1984р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 08.09.1984р., наявною у справі .
ОСОБА_2 з 07.02.1986р. по 06.02.2015р. був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується змістом копії довідки Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради №971 від 01.07.2024р.
З 03.05.2012р. ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02.02.2015р., наявною у справі .
03.07.2024р. ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до якої надала всі необхідні документи, що підтверджується копіями відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі .
Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 11.07.2024 року № 046350016696 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області позивачеві було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу в утриманця, що підтверджується змістом копії відповідного рішення, наявної у справі .
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058) визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, зазначеною нормою визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв'язку з втратою годувальника, призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, що були на його утриманні, при цьому, незалежно від тривалості страхового стажу непрацездатного члена сім'ї померлого годувальника. Крім того, саме вказаною нормою передбачено таку умову - наявність страхового стажу саме у померлого годувальника.
За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Статтею 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Так, як встановлено судом першої інстанції , ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, позивачка та ОСОБА_2 , до моменту смерті останнього, спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.10,13,43) та не заперечується відповідачем.
03.07.2024р. ОСОБА_1 , у віці 60 років, звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до якої надала всі необхідні документи.
Таким чином, оскільки положення ст. 36 Закону №1058, яким визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не пов'язують право на такий вид пенсії з наявністю певного страхового стажу утриманця, то позиція відповідача про недостатність у позивачки страхового стажу, є безпідставними.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність задовольнити позовні вимоги, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова