06 січня 2026 року справа 160/21084/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 (суддя Маковська О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зарахування періодів роботи до страхового стажу
ОСОБА_1 30.07.2024 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить: визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування періодів роботи з 12.09.1977 по 21.09.1978, з 03.10.1988 по 28.06.1991 (запис №17-20 трудової книжки), з 01.11.1992 по 01.06.1994 (запис № 17 20 трудової книжки) та з 02.06.1994 по 14.03.1996; зобов'язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 12.09.1977 по 21.09.1978 з 03.10.1988 по 28.06.1991 (запис №17-20 трудової книжки), з 01.11.1992 по 01.06.1994 (запис №17-20 трудової книжки) та з 02.06.1994 по 14.03.1996; зобов'язати Червоноармійський завод "Електродвигун" м. Покровськ, вул. Дніпропетровська, 130 надати документи щодо підтвердження стажу роботи у період з 12.09.1977 по 21.09.1978; зобов'язати НУО "Праця" м. Дніпро, вул. Гусенко, 50 надати документи щодо підтвердження стажу роботи у період з 03.10.1988 по 28.06.1991; зобов'язати НВО "Еней" м. Дніпро, вул. Гусенко, 50 надати документи щодо підтвердження стажу роботи у період з 01.11.1992 по 01.06.1994; зобов'язати науково-виробниче мале підприємство "Трансінвест" надати документи щодо підтвердження мого стажу роботи у період з 02.06.1994 по 14.03.1996.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 позов задоволений частково: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 12.09.1977 по 21.09.1978, з 03.10.1988 по 28.06.1991, з 01.11.1992 по 01.06.1994 та з 02.06.1994 по 14.03.1996; зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 12.09.1977 по 21.09.1978, з 03.10.1988 по 28.06.1991, з 01.11.1992 по 01.06.1994 та з 02.06.1994 по 14.03.1996; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що трудова книжка заповнена в порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 від 29.07.1993. При призначенні пенсії не зараховано період робити з 03.10.1988 по 28.06.1991 (запис №17-20 трудової книжки), з 01.11.1992 по 01.06.1994 (запис №17-20 трудової книжки) оскільки, відбиток печатки не дозволяє ідентифікувати підприємство та з 02.06.1994 по 14.03.1996 оскільки, виправлення місяця в даті прийому на роботу (запис №25 трудової книжки) не завірено печаткою підприємства (установи).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 18.12.2023 звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із заявою з питань пенсійного забезпечення.
Листом ГУ ПФУ у Дніпропетровській області №65458-56466/С-01/8-0400/23 від 26.12.2023 повідомлено, що до загального страхового стажу не враховано періоди роботи з 12.09.1977 по 21.09.1978 та з 03.10.1988 по 28.06.1991, оскільки записи зроблено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 від 29.07.1993, при звільненні відсутнє посилання на КЗпП України; з 01.11.1992 по 01.06.1994 так як назва підприємства до вступу не переглядається на печатці після звільнення, номер наказу виправлено; з 02.06.1994 по 14.03.1996 оскільки є виправлення в даті прийняття на роботу та не завірено печаткою.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду.
Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.
Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 06.01.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова