Справа № 420/20912/25
29 грудня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,
при секретарі - Гоменюк Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2025 року за № 6314/15-32-07-08-24 на загальну суму 2 476 607 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що проведеною ГУ ДПС в Одеській області перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, показник рядка 20.2 Декларації з ПДВ за вересень 2024 встановлено його завищення у сумі 2 251 461 грн. А саме перевіркою встановлено, що ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ- Україна» по рядкам 132 та 214 в таблиці додатку 2 на суму ПДВ у розмірі 2 251 461 грн. включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ по податковим накладним, які складені з порушеннями вимог п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а саме ТОВ «Спецтехніка і Транспорт» (ЄДРПОУ 44976803) по накладним. Контролюючим органом встановлено, що до перевірки надані акти надання послуг (перелік яких зазначається на стор. 24 Акту) в яких не зазначено місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту, та в яких відсутні підпис посадової особи та печатка ТОВ «Спецтехніка і Транспорт». Зазначенні реквізити є обов'язковими, а тому їх відсутність у відповідних документах позбавляє можливості розцінювати вказанні акти надання послуг як належні первинні документи. Тобто первинні документи не містять обов'язкових реквізитів. Як висновок перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 від'ємного значення з ПДВ, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 , п. 201.1 ст. 201 ПКУ в результаті чого ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» завищено суму ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 2 251 461 грн ( в тому числі за жовтень 2024 - 1 420 384 грн. та листопад 2024 - 831 077 грн.). За наслідками проведеної перевірки та порушень, які були зафіксовані в акті контролюючим органом щодо Позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2025 року за № 6314/15-32-07-08-24 на загальну суму 2 476 607 грн. з яких сума завищення бюджетного відшкодування 2 251 461 грн та штрафні санкції на суму - 225 146 грн. Позивач не погоджується з винесеним ППР, вважає, що контролюючим органом були встановленні невірні висновки в Акті та в цілому порушено норми чинного законодавства при проведенні перевірки, що призвело до помилкового висновку ГУ ДПС щодо встановлених порушень. Зокрема, позивачем за наслідком проведення оплати та відвантаження товару були складенні податкові накладні, які описуються на стор. 23- 24 Акту. Всі податкові накладні описані на стор. 23-24 Акту були належно зареєстровані у строк встановлений чинним законодавством. Жодних недоліків в реквізитах податкових накладних контролюючим органом не встановлено. У зв'язку з чим Позивач абсолютно обґрунтовано включив дані суми по оспорюваним накладним до податкової декларації з ПДВ за листопад 2024 від 20.10.2024 за № 9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024 за № 9389113029. Крім того, відповідно до фактичних обставин наказ було вручено під підпис директору позивача 13.01.2025 , в той час як перевірка була розпочата в цей же день. У зв'язку з викладеним контролюючий орган не мав права приступати до проведення перевірки так як наказ не був вручений платнику податків до початку проведення перевірки як передбачено п. 78.4. ст. 78 ПКУ. Більш того, ГУ ДПС, замість того, щоб перевіряти виключно законність декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ надає оцінку реальності господарських операцій
Ухвалою судді від 13.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
26.08.2025 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що згідно з поданими підприємством ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 31461055) до Головного управління ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ) декларацією з ПДВ за листопад 2024 року від 20.12.2024 № 9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024 № 9389113029, - Розрахунком суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (від 23.12.2024 № 9389113013), сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) складає 8 684 572 грн; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 34 768 237 грн, яка складається з наступних періодів: - жовтень 2024 року - 18 728 927 грн; - листопад 2024 року - 16 039 310 грн. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року встановлено його завищення у сумі 2 251 461 грн. Перевіркою встановлено: ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА», по рядкам 132 та 214 в таблиці 1 Додатку 2 на суму ПДВ у розмірі 2 251 461 грн, включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ по податковим накладним які складені з порушенням вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), так як в них не зазначено: - місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту; - в яких відсутні підпис посадової особи та печатка ТОВ "СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ". Зазначені реквізити є обов'язковими, а тому їх відсутність у відповідних документах позбавляє можливості розцінювати вищевказані акти надання послуг як належні первинні документи. Тобто первинний документ не містить обов'язкові реквізити. Таким чином враховуюче викладене в порушення п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» завищено суму ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 2 251 461 грн., у т.ч. в жовтні 2024 року на 1420384 грн, в листопаді 2024 року на суму 831077 грн.
09.09.2025 до суду від ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» надійшли додаткові пояснення (відповідь на відзив), згідно з якими у відзиві відповідач обґрунтовує правомірність порушення викладених в акті від 24.01.2025 року за № 2790/15-32-07-08-19 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 31461055 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ, з урахуванням від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів зазначених у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ». Зокрема тим, що первинний документ «акт наданих послуг» не містить обов'язкових реквізитів. Отже Відповідач у відзиві для підтвердження своєї позиції просто цитує висновки Акту та наводить норми ПКУ та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без належної конкретизації щодо сутті порушення, яке начебто вчинив позивач. У відзиві ГУ ДПС не надано жодних аргументів щодо порушення права ГУ ДПС на проведення перевірки та вихід за межі своїх повноважень, що були зазначенні в позовній заяві, як підстава для скасування ППР. В свою чергу, позивач наголошує, що наказ було вручено під підпис директору Позивача 13.01.2025 , в той час як перевірка була розпочата в цей же день. У зв'язку з викладеним, контролюючий орган не мав права приступати до проведення перевірки, так як наказ не був вручений платнику податків до початку проведення перевірки як передбачено п. 78.4. ст. 78 ПКУ. Контролюючим органом не дотримано абз. 2 пп. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 ПКУ так як порушення контролюючого органу по своїй суті зводиться до «реальності» господарських операцій ( на їх думку недоліки документів первинного обліку, а саме до перевірки надані акти надання послуг в яких не зазначено місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту, та в яких відсутні підпис посадової особи та печатка ТОВ «Спецтехніка і Транспорт». Тобто ГУ ДПС замість того, щоб перевіряти виключно законність декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ надає оцінку реальності господарських операцій. Всі податкові накладні описані на стор. 23-24 Акту були належно зареєстровані у строк встановлений чинним законодавством. Жодних недоліків в реквізитах податкових накладних контролюючим органом не встановлено. У зв'язку з чим, Позивач абсолютно обґрунтовано включив дані суми по оспорюваним накладним до податкової декларації з ПДВ за листопад 2024 від 20.10.2024 за №9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024 за № 9389113029.
16.09.2025 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшли письмові пояснення (заперечення), згідно з якими ГУ ДПС в Одеській області листом від 03.09.2025 №14766/5/15-32-05-04-05 здійснено запит до ГУ НП в Одеській області щодо пересування автомобілів (причепів) по номерним знакам згідно наданих Позивачем до суду ТТН. ГУ НП в Одеській області листом №171098-2025 від 08.09.2025 (вх.. №46703/50 від 09.09.2025) надано відомості стосовно пересування транспортних засобів, з яких вбачається, що деякі транспортні засоби в системі взагалі незафіксовані. ТОБТО, акти наданих послуг складені не за результатами здійснених послуг, а документально без факту здійснення господарської операції. Реквізити «місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту» та «підпис посадової особи та печатка ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» є обов'язковими, а тому їх відсутність у відповідних документах позбавляє можливості розцінювати вищевказані акти надання послуг як належні первинні документи. Тобто первинний документ не містить обов'язкові реквізити.
20.10.2025 закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд справи.
29.10.2025 до суду від ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» надійшли додаткові пояснення, згідно з якими посилання відповідача на інформацію з підсистеми «Геопортал-Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», необхідно зазначити, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2018 року № 497, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за № 787/32239, затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі Інструкція № 497). До ІП «Гарпун» вноситься не вся інформація, а лише та, яка стосується транспортних засобів, щодо яких наявна інформація про скоєння правопорушення. Крім того, зберігання такої інформації обмежено в часі в залежності від виду правопорушення. Також слід звернути увагу на те, що Відповідач не надав доказів розміщення стаціонарних засобів відстеження дорожнього руху системи ІП «Гарпун» у місцях завантаження та розвантаження транспортних засобів, які використовувались ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» під час надання послуг перевезення ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА». За таких обставин, посилатись на сумнівні відомості, які зазначені у листі ГУНП в Одеській області № 171098-2025 від 08.09.2025 із додатками до нього та робити висновки про те, що акти наданих послуг складені не за результатами здійснених послуг, а документально без факту здійснення господарської операції - неправомірно.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із викладених у заявах по суті справи підстав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Судом встановлено, що на підставі направлення, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області від 08.01.2025 № 110/15-32-07-08-17, від 08.01.2025 № 109/15-32-07-08-17 та наказу від 07.01.2025 № 89-п, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі п. п. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (із змінами) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА», код за ЄДРПОУ 31461055, (далі - ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів зазначених у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (декларація з податку на додану вартість за листопад 2024 року від 20.12.2024 № 9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024 № 9389113029), за результатами якої складено акт від 24.01.2025 №2790/15-32-07-08-19.
Перевіркою ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України N2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» завищено суму ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 2 251 461 грн., у т.ч. в жовтні 2024 року на 1420384 грн, в листопаді 2024 року на суму 831077 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2025 року за № 6314/15-32-07-08-24 на загальну суму 2 476 607 грн. з яких сума завищення бюджетного відшкодування 2 251 461 грн та штрафні санкції на суму - 225 146 грн.
Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що контролюючим органом були встановленні невірні висновки в Акті та в цілому порушено норми чинного законодавства при проведенні перевірки, що призвело до помилкового висновку ГУ ДПС щодо встановлених порушень, у зв'язку із чим звернувся за судовим захистом із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
На підставі п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з п. п. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З огляду на матеріали справи, Наказ від 07.01.2025 № 89-п було вручено під підпис директору Товариства 13.01.2025 і в цей же день перевіряючі розпочали перевірку, що на переконання позивача становить порушення порядку проведення перевірки.
Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки або фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання (у випадках, визначених цим Кодексом) таких документів:
- направлення на проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, скріпленого печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), а у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку та тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Згідно з пунктом 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Суд зазначає, що невиконання вимог закону щодо процедури проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом, в постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
У вказаному висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок.
Разом з тим, постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об'єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 підтримала усталену в судовій практиці позицію, що нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
В даному випадку суд враховує, що перевіряючими ГУ ДПС в Одеській області було пред'явлено наказ та направлення на проведення перевірки перед початком проведення контрольного заходу, що цілком узгоджується з вимогами ст. 42 ПКУ, тобто особисто вручені уповноваженому представнику платника податків. При цьому стаття 78 ПКУ не забороняє приступити до проведення позапланової виїзної перевірки в цей же день.
Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки через те, що перевірка розпочата у той день, коли перевіряючі прибули та вручили особисто копію наказу та направлень, на увагу не заслуговують. При цьому позивач не конкретизує, чим саме таке порушення, на його погляд, порядку проведення перевірки, порушило його права та інтереси, або призвело до викривлених результатів та висновків.
Поряд із тим, суд не може погодитися із висновками ГУ ДПС в Одеській області щодо виявлених в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, з огляду на таке.
Перевіркою ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» завищено суму ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 2 251 461 грн., у т.ч. в жовтні 2024 року на 1420384 грн, в листопаді 2024 року на суму 831077 грн.
Згідно з поданими підприємством ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 31461055) до Головного управління ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ) декларацією з ПДВ за листопад 2024 року від 20.12.2024 № 9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024 № 9389113029, Розрахунком суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (від 23.12.2024 № 9389113013), сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) складає 8 684 572 грн; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 34 768 237 грн, яка складається з наступних періодів: - жовтень 2024 року - 18 728 927 грн; - листопад 2024 року - 16 039 310 грн.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року встановлено його завищення у сумі 2 251 461 грн.
Перевіркою встановлено: ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА», по рядкам 132 та 214 в таблиці 1 Додатку 2 на суму ПДВ у розмірі 2 251 461 грн, включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ по податковим накладним які складені з порушенням вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: - ТОВ "СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ" (код за ЄДРПОУ 44976803), виписано податкові накладні №15 від 06.10.2024, №47 від 17.10.2024, №48 від 17.10.2024, №51 від 18.10.2024, №52 від 18.10.2024, №54 від 19.10.2024, №56 від 20.10.2024, №55 від 19.10.2024, №57 від 20.10.2024, №58 від 20.10.2024, №53 від 18.10.2024, №13 від 01.10.2024, №14 від 03.10.2024, №16 від 06.10.2024, №46 від 17.10.2024, №49 від 17.10.2024, №50 від 17.10.2024, №116 від 25.10.2024, №117 від 26.10.2024, №121 від 27.10.2024, №122 від 28.10.2024, №118 від 27.10.2024, №120 від 27.10.2024, №123 від 29.10.2024, №20 від 11.11.2024, №21 від 11.11.2024, №22 від 12.11.2024, №25 від 13.11.2024, №26 від 14.11.2024, №23 від 12.11.2024, №24 від 12.11.2024, №27 від 14.11.2024, №30 від 24.11.2024, №31 від 25.11.2024, №32 від 26.11.2024, №33 від 26.11.2024, №119 від 27.10.2024 на загальну суму 13 508 765 грн. (Сума ПДВ 2 251 460,90 грн.) з номенклатурою послуг Транспортне перевезення вантажу за маршрутом.
До перевірки надані акти надання послуг, а саме: від 17.10.2024 №№720, 719,722, 723, 721, від 18.10.2024 №№724, 725,726, від 19.10.2024 №727,728, від 20.10.2024 №№729, 731,730, від 25.10.2024 №814, від 26.10.2024 №815, від 27.10.202024 №№816, 817, 819, 818, від 28.10.2024 №820, від 29.10.2024 №821, від 11.11.2024 №№827, 828, від 12.11.2024 №№ 829, 830, 831, від 13.11.2024 №832, від 14.11.2024 №833, 834, від 24.11.2024 №837, від 25.11.2024 №838, від 26.11.2024 №№839, 840 в яких не зазначено: - місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту; - в яких відсутні підпис посадової особи та печатка ТОВ "СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ".
За позицією відповідача, зазначені реквізити є обов'язковими, а тому їх відсутність у відповідних документах позбавляє можливості розцінювати вищевказані акти надання послуг як належні первинні документи. Тобто первинний документ не містить обов'язкові реквізити.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ 200.4. при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200- 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
На підставі п. 200.14 ст. 200 ПКУ якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/ придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер; к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України; л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
З огляду на матеріали справи, сума ліміту сума ліміту Позивача в системі електронного адміністрування ПДВ становить 46 978 835 грн. 37 коп. на дату подачі декларації за листопад 2024 р., у зв'язку з чим, платником податків дотримано вимоги передбаченні п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПКУ.
Відповідач в акті посилається на порушення складання податкових накладних, однак не конкретизує в чому саме виразилось дане порушення, так як всі вимоги передбаченні п. 201.1 , п. 201.10. ст. 201 ПКУ виконанні належно платником податків.
Як наслідок, ГУ ДПС зазначає про порушення складання податкових накладних, однак в той же час зазначає, що воно виразилось в недоліках актів надання послуг.
Таким чином, відповідач зводить порушення до «реальності» господарських операцій, які на його думку полягають у відсутності обов'язкових реквізитів.
Водночас, чинним законодавством не передбачено обов'язкових реквізитів та конкретної законодавчо встановленої форми акту надання послуг.
Контролюючим органом не зазначено, який саме нормативно-правовий акт порушено Позивачем та, що не дотримано ним при складанні актів надання послуг.
Тобто ГУ ДПС в Одеській області зазначає про порушення позивачем вимог п. 201.1 ст. 201, п. 200.4, ст. 200 ПКУ, однак не зазначає конкретно, які порушення по складанню даних накладних допустив платник податків, передбачених в ст. 201 ПКУ, так як вся порушення зводиться не до податкових накладних, а до актів надання послуг, що ніяк не кореспондується з вимогами ст. 201 ПКУ.
Водночас ГУ ДПС в Одеській області стверджує, що ці реквізити є обов'язковими при складанні актів, хоча не зазначає, яким нормативно-правовим актом такий обов'язок встановлений.
Поряд із тим, в акті перевірки ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що Товариство не оформлювало взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло б визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування. Також відносно ТОВ «ПРІСТА ОЙЛУКРАЇНА» не встановлено ризиків. Тобто контролюючий орган підтвердив належну реальність господарських операції як самого платника податків так і його контрагентів.
Крім того, позивач надавав до перевірки ТТН, в яких чітко зазначено місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту.
Відповідно до абз. 27 Глави 1. «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затвердженого Наказом Міністерства Інфраструктури України від 03.06.2019 за № 413 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.».
Згідно з п. 11.1 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затвердженого Наказом Міністерства Інфраструктури України від 03.06.2019 за № 413 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Тобто саме в товарно-транспортних накладних зазначено місце та маршрут, по яким здійснювався рух транспорту. Наприклад, в ТТН № 001468 від 16.10.2024 зазначено пункт навантаження: Сумська обл., Роменський р-н, смт. Липова Долина; пункт розвантаження: АМПУ ТОВ «Аттолл Гранум» м. Одеса, пл. Митна, 1.
Щодо посилання відповідача на відсутність підпису в актах надання послуг, які надані на перевірку, то перевіряючими не досліджено той факт, що документи надсилались електронною поштою. При цьому позивач наголошує на тому, що підпис був виконаний з використанням ЕЦП.
Зокрема, в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують документообіг, обмін підписаними електронними документами та відповідні відображення із розшифруванням, щодо їх підписання позивачем з ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ».
Так, ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» укладало договір № 31461055 від 02.08.2022 року на постачання зазначеної комп'ютерної програми з ТОВ «Інформаційно-правовий центр» «ЛЕН». Саме вказане підприємство надавало ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» послуги по постачанню комп'ютерної програми «Медок» (M.E.Doc).
Суд враховує, що програма «M.E.Doc» (Медок) це програмний комплекс для автоматизації бухгалтерського обліку, подання електронної звітності до всіх контролюючих органів (податкової, фондів тощо) та обміну юридично значущими первинними документами (податкові накладні, акти, рахунки) в електронному вигляді між контрагентами, замінюючи паперовий документообіг. Вона дозволяє підписувати документи електронним цифровим підписом (ЕЦП), надаючи їм юридичної сили, як і паперовим аналогам.
Отже позивачем доведено у повному обсязі належними доказами факт підписання електронно-цифровим підписом електронних документів, якими обмінювались та підписували ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» та ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» через програмне забезпечення «Медок» (M.E.Doc).
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до постанови Верховного суду від 22.11.2021 по справі № 0670/2176/11 (№ К/9901/19857/18), формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.
Таким чином, обов'язковість окремих реквізитів актів наданих послуг, на які посилається контролюючий орган, не доведена та не підтверджена жодною нормою закону. Відповідач не спростував, що операції були відображені в бухгалтерському та податковому обліку саме на підставі первинних документів, які містять достатній обсяг інформації для ідентифікації господарської операції. В цьому аспекті суд погоджується з доводами позивача, що ПК України та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не встановлюють вимоги щодо обов'язкового зазначення маршруту руху транспортного засобу або обов'язкової наявності печатки контрагента як умови визнання первинного документа належним.
Аналіз акту перевірки свідчить, що контролюючий орган фактично вийшов за межі повноважень, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки замість перевірки виключно законності декларування заявленої суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення ПДВ, перевіряючі здійснили оцінку реальності господарських операцій, що не входить до предмету такої перевірки.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що під час документальних позапланових перевірок, призначених на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган обмежений виключно питанням правильності декларування сум ПДВ, заявлених до відшкодування, а не встановленням економічної сутності чи реальності господарських операцій. Таким чином, дії відповідача, спрямовані на аналіз фактичного пересування транспортних засобів, використання даних підсистеми «Гарпун» та дослідження маршрутів руху, не відповідають предмету та межам наданих законом повноважень.
Поряд із тим, висновки ГУ ДПС про неналежність первинних документів ґрунтуються лише на формальних недоліках актів надання послуг, при цьому контролюючий орган не спростував наявності зареєстрованих у встановленому законом порядку податкових накладних, які самі по собі згідно з п. 201.10 ПКУ є достатньою та самостійною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а отже і до бюджетного відшкодування. Відповідач у відзиві не заперечив, що всі податкові накладні за оспорюваними операціями були належним чином зареєстровані в ЄРПН у встановлені строки, і жодних порушень у їх реквізитах не встановлено.
Крім того, посилання відповідача на інформацію з підсистеми «Гарпун» не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки, як правильно зазначає позивач, відповідно до Інструкції, затвердженої наказом МВС № 497 від 13.06.2018, до цієї системи вноситься інформація лише щодо транспортних засобів, стосовно яких наявні підстави, пов'язані зі скоєнням правопорушення, що унеможливлює використання таких даних для встановлення факту чи відсутності факту здійснення господарських операцій. Водночас відповідач не довів і не надав доказів того, що у місцях завантаження або розвантаження транспортних засобів встановлені стаціонарні технічні засоби фіксації дорожнього руху.
У свою чергу, будь-які сумніви контролюючого органу щодо фактичності господарських операцій не можуть впливати на право платника податку на формування податкового кредиту, якщо такі операції підтверджені належними та допустимими документами та належним чином зареєстрованими податковими накладними, а доказів фіктивності чи безтоварності таких операцій відповідачем не надано.
Таким чином, сукупність викладених обставин свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу, що стали підставою для визначення позивачу завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2 251 461 грн та застосування штрафних санкцій (10%).
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» (65026, Одеська область, м. Одеса, площа Митна, буд. 1; ЄДРПОУ 31461055) до Головного управління ДПС України в Одеській області (65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, будинок 5; ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Одеській області від 12.02.2025 року за № 6314/15-32-07-08-24.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» судовий збір в розмірі 30 280 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.01.2026.
Суддя І.В. Завальнюк