про залишення позову без розгляду
06 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7211/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2023 по теперішній час.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) нарахувати та невиплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2023 по теперішній час.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у не нарахуванні та невиплаті додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого) за період з 01.01.2023 по 27.02.2024 в розрахунку 100 000 гривень на місяць.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого) за період з 01.01.2023 по 27.02.2024 в розрахунку 100000 гривень на місяць.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 головуючим суддею по розгляду справи №340/7211/25 визначено суддю Пасічника Ю.П.
28.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №340/7211/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.12.2025 №328 на підставі пунктів 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пунктів 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №340/7211/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 головуючим суддею по розгляду справи №340/7211/25 визначено суддю Савонюка М.Я.
Ухвалою від 23.12.2025 прийнято справу до свого провадження. Позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали.
26.12.2025 представником позивача на виконання ухвали суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 дійсно були відомі суми всіх виплат, окрім однієї складової - грошового забезпечення за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення між медичними закладами. Позивач тривалий час після звільнення зі служби проходив реабілітацію, тому не мав змоги отримати фахову правову допомогу для аналізу відповідності отриманих сум чинному законодавству. Вважає, що строк звернення до суду не є пропущеним, оскільки ОСОБА_1 не було надано письмового повідомлення про суми, належні до виплати за час лікування. У свою чергу, довідки №1400/ФС та №1401/ФС від 26.03.2024 не містять жодної інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та переміщення між медичними закладами. З цих підстав наголошує, що зазначені довідки не є письмовим повідомленням у розумінні частини 2 статті 233 КЗпП України щодо спірної складової грошового забезпечення, а лише підтверджують виплату інших неоспорюваних сум. Крім цього, у наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 09.03.2024 року №36-РС, яким оформлено звільнення ОСОБА_1 , також відсутні відомості про належні йому виплати за період лікування.
Відповідно до наказу голови Кіровоградського окружного адміністративного суду, суддя Савонюк М.Я. з 29.12.2025 по 02.01.2026 перебував у щорічній відпустці та не здійснював судочинство.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо дотриманням позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №83 від 22.03.2024 позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 22.03.2024, а з котлового забезпечення зі сніданку 23.03.2024.
Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення частини 2 статті 233 КЗпП України, а тримісячний строк звернення до суду слід обраховувати з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
В контексті спірних правовідносин суд звертає увагу, що правила та процедури оплати часу служби військовослужбовців по лінії Міністерства оборони України деталізовані приписами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема, винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану.
Таким чином, додаткова винагорода на період воєнного стану, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», включена до складу грошового забезпечення.
Позивачем до позовної заяви додано довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №1401/фс від 26.03.2024, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії №1400/ФС від 26.03.2024 та грошовий атестат №1399/ФС від 26.03.2024.
У вказаних довідках наведені детальні відомості про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2022 року по лютий 2024 року. У грошовому атестаті зазначені належні до виплати при звільненні зі служби суми грошового забезпечення, включаючи і одноразові додаткові види грошового забезпечення, додаткову грошову винагороду відповідно до постанови КМУ №168, компенсацію за дні невикористаної відпустки тощо.
Тобто, позивачу ще у березні 2024 року було відомо про порядок обрахунку грошового забезпечення та виплачені належні суми відповідно до вимог законодавства. При цьому до суду із цим позовом ОСОБА_1 звернувся 22.10.2025, тобто у строк, що значно перевищує три місяці з дати виключення з особового складу військової частини та отримання наведених відомостей про грошове забезпечення.
Відсутність у довідках від 26.03.2024 №1400/ФС, №1401/ФС та грошовому атестаті №1399/ФС від 26.03.2024 будь-якої інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення за період стаціонарного лікування у медичних закладах не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а зумовлює вжиття особою належних заходів щодо відновлення свого порушеного права.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зауважує, що при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.02.2021 у справі № 540/2097/18.
Також, Верховний Суд у постанові від 07.08.2018 у справі № 826/4213/18 вказав, що труднощі в пошуку кваліфікованого спеціаліста для оформлення позовної заяви належним чином не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку в межах встановленого законодавством строку звернення до суду.
В ухвалі від 23.12.2025 суд роз'яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.
Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не надав жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві від 26.12.2025, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним застосувати положення пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії без розгляду.
Керуючись статям 238, 240, 248, 256 КАС України суд -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 06 січня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК