вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"11" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3355/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківвода», Київська обл., м. Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Білпромрукав», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 4523,30 грн.
Суддя Рябцева О.О.
Секретар судового засідання Самусь В.С.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Колданов С.М. (самопредставництво).
Встановив:
Господарським судом Київської області в порядку спрощеного позовного провадження розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківвода» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Білпромрукав» про стягнення 4523,30 грн. боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 7052/2 від 23.07.2021 р. про надання послуг централізованого водовідведення з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, та Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, які затверджені рішенням Білоцерківської міської ради Київської області № 4465-81-VII від 31.10.2019 р., оскільки ним не сплачено рахунок № 90 від 15.07.2025 р. Враховуючи викладене, у відповідача виникла заборгованість у сумі 4523,30 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.12.2025 р.; встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву; викликано повноважних представників сторін в судове засідання.
03.12.2025 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач позов не визнає, з доводами, викладеними в позовній заяві, не погоджується.
10.12.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
10.12.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату.
Представник позивача у судове засідання 11.12.2025 р. не з'явився, позивач про причини неявки представника суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою, про що вказано Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21.
Згідно з ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частин першої-другої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою, або ж повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2023 у справі № 910/12087/21.
У постанові Верховного Суду у складу суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 Верховний Суд вказав наступне:
“Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання 11.12.2025
Позивачем у клопотанні про відкладення (перенесення) розгляду справи лише вказано, що зважаючи на терміни, в які було подано відзив на позов та відповідь на відзив сторонами в даному судовому процесі, необхідно більше часу для належного вивчення всіх викладених фактів та всебічного розгляду даної справи, водночас взагалі не повідомлено причин неявки представника у судове засідання 11.12.2025 р.
Також Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання або не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
У постанові від 27.08.2025 р. у справі № 918/1354/23(918/1108/24) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності».
Оскільки представник позивача не з'явився у судове засідання 11.12.2025 р., позивач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, суд дійшов висновку про залишення позову у справі № 911/3355/25 без розгляду.
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов залишити без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє права особу, позов якої залишено без розгляду, повторно звернутися до суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту її підписання, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 06.01.2026 р.
Суддя О.О. Рябцева