ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.01.2026Справа № 910/13718/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Комунального підприємства "Київський міський будинок природи" про стягнення 16 262,34 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У листопаді 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Київський міський будинок природи" (далі - Підприємство) 16 262,34 грн, з яких: 9 322,31 грн - основна заборгованість, 5 645,81 грн - інфляційні втрати, 1 294,22 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії від 7 грудня 2018 року № 1533130-03 у частині повної та своєчасної сплати визначених вказаним правочином платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі № 910/13718/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 10 листопада 2025 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 10 листопада 2025 року (16 година 25 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 10 листопада 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте Підприємство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Жодних інших заяв чи клопотань, зокрема, по суті спору, від сторін справи не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго". Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 Компанії видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 1 травня 2018 року позивач здійснює постачання теплової енергії у місті Києві.
Згідно з пунктом 2.2.1 статуту позивача предметом діяльності Компанії є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що будинок, за адресою: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 3, оснащений теплолічильником центрального опалення. Дана обставина підтверджується доданими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями: акта прийняття теплового вузла обліку від 2 квітня 2007 року № 1102103207, актів про готовність вузла комерційного обліку до роботи: від 19 грудня 2018 року № 4/12-737, від 1 серпня 2019 року № 2/2-4/08-565, від 27 травня 2020 року № 2/2-4/05-1100, від 31 травня 2021 року № 2/2-4/05-2309.
З наявних у матеріалах справи копій договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24 лютого 2017 року № 135/608 та додаткового договору від 17 січня 2020 року № 1 вбачається, що нежитлові приміщення, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, загальною площею 351,1 м2, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 3, літера "Б", передані Підприємству в оренду. Докази припинення дії вказаного договору оренди чи повернення орендованого майна з оренди Підприємства у спірний період у матеріалах справи відсутні й відповідачем до суду подані не були.
7 грудня 2018 року між Підприємством та Компанією був укладений договір на постачання теплової енергії № 1533130-03, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цією угодою.
Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цією угодою, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пункту 2.2.1. вказаного правочину теплопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - у період опалювального сезону в кількості й в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
Пунктами 2.3.1., 2.3.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язався: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, що визначені в додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, передбачені в додатку № 4 до договору.
Згідно пункту 2.3.4. вищевказаної угоди Підприємство зобов'язалося в додатках № 8 та № 9 до договору зазначити всі об'єкти теплоспоживання, підключені до його теплових мереж.
Зі змісту вказаних додатків вбачається, що теплова енергія поставлялася до об'єкта відповідача - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вулиця Рогнідинська, будинок 3, опалювальна площа - 325,40 м2, особовий рахунок № 1533130-03.
За умовами пункту 1 додатку № 3 до наведеної угоди розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ, для потреб опалення - 1 553,86 грн/Гкал.
Пунктом 2 додатку № 4 до вказаної угоди визначено, що відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або формує договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.
Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до договору орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної Підприємству за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить 114 469,76 грн з ПДВ.
Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до договору дата зняття відповідачем показників приладу обліку - 25-те число поточного місяця; надання звіту в Центр обслуговування клієнтів (далі - ЦОК) за адресою: вулиця Волоська, будинок 42, - не пізніше 28-го числа звітного місяця. При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
Відповідно до пункту 3 додатку № 4 до договору Підприємство щомісяця з 12 по 15 число в ЦОК, за адресою: вулиця Волоська, будинок 42, - самостійно отримує: акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт; облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період.
Пунктами 8.1., 8.3. договору визначено, що останній набуває чинності з 1 травня 2018 року та діє до 29 листопада 2019 року. Припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.
27 січня 2021 року сторони уклали додаткову угоду до вищевказаного правочину, за умовами пункту 1 якої дію договору на постачання тепловодої енергії від 7 грудня 2018 року № 1533130-03 продовжено до 31 грудня 2021 року. Вказаний правочин вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмове заявлено про його припинення. Відповідно до частини 2 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин сторін, що виникли до моменту її підписання з 1 січня 2021 року (пункт 6 додаткової угоди).
Орієнтовна вартість теплової енергії згідно заявленої величини споживання відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору на 2021 рік, становить 80 000,00 грн (пункт 2 додаткової угоди).
Докази закінчення строку дії зазначеного правочину (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 27 січня 2021 року) у матеріалах справи відсутні.
Судом також встановлено, що в період з січня 2021 року по грудень 2021 року відповідачу надавались послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: рахунку-фактури від 30 червня 2025 року № 1533130-03/2025-6, акта звіряння розрахунків за теплову енергію від 30 червня 2025 року, довідок про нарахування за теплову енергію Підприємству за договором за період з січня 2021 року по грудень 2021 року, актів приймання-передавання товарної продукції за період з січня 2021 року по грудень 2021 року, облікових карток за період з січня 2021 року по грудень 2021 року, корінців нарядів на включення та відключення об'єкта теплоспоживання відповідача, відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 1 жовтня 2018 року по 28 жовтня 2021 року, а також деталізованою інформацією про коригування нарахувань за теплову енергію за період з 1 жовтня 2018 року по 30 червня 2025 року з розрахунком нарахувань за спожиту теплову енергію за договором.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань на постачання теплової енергії також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним правочином у спірний період своєчасно та в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за спірний період на загальну суму 9 322,31 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час спірних правовідносин, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, який був чинний на час спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу Підприємства, яка складає 9 322,31 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останнє на момент прийняття рішення не надало належних документів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Компанії про стягнення з відповідача зазначеної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку з оплати теплової енергії Компанія просила суд стягнути з відповідача 5 645,81 грн інфляційних втрат та 1 294,22 грн трьох процентів річних, нарахованих у період з 1 лютого 2021 року по 30 червня 2025 року на відповідні суми основного боргу згідно наданого позивачем розрахунку.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, не перевищує розрахованої судом суми, тому позовна вимога про стягнення з відповідача вказаних компенсаційних виплат також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Компанії підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Київський міський будинок природи" (01004, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 3; ідентифікаційний код 32826108) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 9 322 (дев'ять тисяч триста двадцять дві) грн 31 коп. основної заборгованості, 5 645 (п'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн 81 коп. інфляційних втрат, 1 294 (одну тисячу двісті дев'яносто чотири) грн 22 коп. трьох процентів річних та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 6 січня 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко