ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1165/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,
Секретар судового засідання Шмаюн Ю. Ю.,
за участю представника позивача - Юсипіва Р. В.,
представника відповідача - Бакуна А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ТОВ "Інтек-Захід", вул. Грушевського М., буд. 145, м. Збараж, вул. Грушевського М., буд. 145, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47302,
до відповідача: ТОВ "Дружба Агро-ІФ", вул. Набережна, буд. 87, с. Росільна, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., 77722, про стягнення 1 500 000 грн - основного боргу, 386 493,15 грн - пені, 76 879,90 грн - 3% річних, 360 192,39 грн - інфляційних втрат та судових витрат,
встановив, що ТОВ "Інтек-Захід" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Дружба Агро-ІФ" про стягнення 1 500 000 грн - основного боргу, 386 493,15 грн - пені, 76 879,90 грн - 3% річних, 360 192,39 грн - інфляційних втрат та судових витрат.
В обґрунтування позову товариство вказало на те, що відповідач всупереч ЦК України, договорам купівлі-продажу (поставки) №06/24 від 28.05.2024, №07/24 від 28.05.2024 не виконав в повному обсязі взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого товару. За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано заявлені до стягнення пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
В підтвердження викладеного долучено копії: платіжної інструкції №2548 від 25.09.2025, ордеру на надання правничої допомоги від 22.09.2025, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.09.2023, договорів купівлі-продажу (поставки) №06/24 від 28.05.2024 з додатком №1, №07/24 від 28.05.2024 з додатком №1, актів здачі-приймання зерносушарки GDM 1101 WB від 05.09.2024, теплогенератора GDM 2500 від 17.09.2024, товарно-транспортну накладну №05/09 від 05.09.2024, платіжних інструкцій від 05.05.2025 на суму 200 000 грн, від 11.06.2024 на суму 1 000 000 грн, від 17.03.2025 на суму 500 000 грн, від 18.07.2025 на суму 300 000 грн, від 19.07.2024 на суму 300 000 грн, від 20.08.2024 на суму 500 000 грн, від 29.01.2025 на суму 500 000 грн, розрахунку штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, виписки з ЄДР щодо позивача, квитанцій №4591086, 4591087.
За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 23.10.2025.
23.10.2025, суд закрив підготовче провадження та призначи справу до судового розгляду по суті на 20.11.2025.
12.11.2025, представник позивача надіслав додаткові пояснення у справі, просив долучити додатковий розрахунок штрафних санкцій та враховувати останній при вирішенні справи по суті.
19.11.2025, представник відповідача надіслав відзив на позов, в якому щодо позову заперечив та вказав на те, що відповідач визнає факт укладення з позивачем договорів купівлі-продажу (поставки) №06/24 від 28.05.2024, №07/24 від 28.05.2024, водночас, позивач не виконав належним чином та в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме: не здійснив поставку товарів у встановлений договорами термін, не забезпечив пусконалагоджувальні роботи, не ввів обладнання в експлуатацію та не оформив належним чином передачу товару, зокрема, шляхом підписання актів приймання-здачі в експлуатацію і надання видаткових накладних, у зв'язку з чим, право власності на товари до відповідача не перейшло, обов'язок з оплати не настав, а тому вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, є передчасними та безпідставними.
Відсутність переходу права власності також підтверджується тим, що позивач не здійснив реєстрацію податкових накладних за фактом передачі майна у власність іншої особи.
Відповідно до рахунку №5 від 28.04.2024 відповідачем було перераховано грошові кошти у сумі 3 300 000 грн, що повністю покриває вартість товару за договором №07/24 від 28.05.2024 на загальну суму 2 400 000 грн. Різницею у розмірі 900 000 грн відповідач має намір розпорядитися у інший спосіб. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не довів наявність заборгованості як юридичного факту, не визначив її існування за конкретним правочином, що унеможливлює судовий розгляд спору з підстав його виникнення. Вважаючи договори № 06/24 та № 07/24 такими, що не завершені у виконанні, та з огляду на відсутність переходу права власності на товар, відповідач продовжив здійснювати попередню оплату, що підтверджується платіжною інструкцією № 6746 від 26.09.2025 на суму 100 000 грн з призначенням платежу: «Оплата за теплогенератор згідно з рахунком № 5 від 28.05.2024, у т.ч. ПДВ 20% 16 666,67 грн».
У додаткових поясненнях від 08.12.2025 позивач зазначив, що порушення строків поставки товару було зумовлене виробничими обставинами та не вплинуло на належне виконання ним договірних зобов'язань, оскільки товар був переданий у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання зерносушарки GDM 1101 WB від 05.09.2024 та теплогенератора GDM 2500 від 17.09.2024. При цьому відповідач під час приймання товару не заявив письмових зауважень щодо його якості чи стану, не склав актів про скриті недоліки, у зв'язку з чим, подальші дії відповідача суперечать принципу добросовісності.
В судових засіданнях представники сторін свої позиції підтримали.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вважає, що позов слід задоволити частково, в частині стягнення 100 000 грн - провадження у справі закрити.
При цьому суд врахував наступне.
Предметом позову є стягнення 1 500 000 грн - основного боргу, 386 493,15 грн - пені, 76 879,90 грн - 3% річних, 360 192,39 грн - інфляційних втрат.
ЦК України врегульовано питання виконання договірних зобов'язань.
Так, згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковий для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами у справі існували договірні відносини, що виникли на підставі укладених договорів купівлі-продажу (поставки) №06/24 від 28.05.2024, №07/24 від 28.05.2024 (далі - договори).
В строки, визначені договором, продавець (у нашому випадку - позивач) зобов'язується передати у власність покупця (у нашому випадку - відповідача) матеріально-технічні ресурси (далі по тексту товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (п.1.1 договорів).
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару та термін її оплати, а також умови, визначені в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договорів).
Суми договору зазначена у додатку №1 до цього договору і є невід'ємною його частиною (2.1 договорів).
Згідно додатків №1 до договорів, товари групи - зерносушарка, теплогенератор (назви товарів GDM 1101 WB, GDM 2500) нові, в повній комплектації, вартістю кожного - 2 400 000,00 грн, оплачується згідно графіку сплати, а саме: на 03.06.2024 - по 1 680 000 грн та не пізніше 15.08.2024 по 720 000 грн.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві протягом 60-ти днів від дати передоплати, який вказано в додатку №1; передати товар покупцеві на дату, яка вказана в додатку №1 (п.3.2; 3.3 договорів).
Покупець зобов'язаний провести оплату за товар згідно додатку №1 до цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, продавець самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов'язань покупця (п. 3.15, 3.16 договорів).
Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектність, цілісність, а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлено негайно, до закінчення приймання, письмово заявити про такі продавцеві. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (п.4.1 договорів).
Акт про скриті недоліки товару повинен бути складений покупцем відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №П-7. Акт складається з обов'язковою участю представника продавця та експерта територіального органу Торгово-Промислової Палати України, відповідний акт складається на протязі 5 діб з моменту закінчення відновлюваних робіт (п.4.2 договорів).
Претензії покупця розглядаються продавцем і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем вимог п.п. 4.1, 4.2, а також вимог інструкції виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару (п.4.3 договорів).
Право власності на товар переходить від продавця до покупця, після повного виконання покупцем своїх зобов'язань по цьому договору (п.8.3 договорів).
За порушення умов цього договору з вини покупця, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожний день прострочення своїх зобов'язань по цьому договору але не більше ніж за сто вісімдесят календарних днів прострочення своїх зобов'язань (п.7.3 договорів).
Між сторонами у справі підписано акти здачі-приймання зерносушарки GDM 1101 WB від 05.09.2024 до договору №06/24 від 28.05.2025, теплогенератора GDM 2500 від 17.09.2024 до договору №07/24 від 28.05.2024. згідно вищевказаних актів продавець передав, а покупець прийняв зерносушарку GDM 1101 WB та теплогенератор GDM 2500 на території своїх виробничо-технічних площ.
Отже, на підставі вищевикладеного, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу 4 800 000 грн.
Відповідач отриманий товар оплатив частково, зокрема, на суму 3 300 000 грн (платіжні інструкції від 05.05.2025 на суму 200 000 грн, від 11.06.2024 на суму 1 000 000 грн, від 17.03.2025 на суму 500 000 грн, від 18.07.2025 на суму 300 000 грн, від 19.07.2024 на суму 300 000 грн, від 20.08.2024 на суму 500 000 грн, від 29.01.2025 на суму 500 000 грн).
100 000 грн відповідач сплатив 26.09.2025, після подання позову (платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 26.09.2025).
З урахуванням викладеного та того, відповідач виконав зобов'язання в частині сплати поставленого товару на суму 100 000 грн після подання позову, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору); позов в частині стягнення основного боргу, слід задоволити у сумі 1 400 000 грн.
Вимоги в частині стягнення 386 493,15 грн - пені, 76 879,90 грн - 3% річних, 360 192,39 грн - інфляційних втрат слід задоволити частково з урахуванням розрахунку поданого позивачем (12.11.2025) та перерахунку проведеного судом самостійно, приписів ст.625 ЦК України, якими встановлено те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та п. 7.3 договору, яким сторони обумовили, що за порушення умов цього договору з вини покупця, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми Договору за кожний день прострочення своїх зобов'язань по цьому договору але не більше ніж за сто вісімдесят календарних днів прострочення своїх зобов'язань.
Посилання відповідача на безпідставність вимог, в зв'язку з тим, що здійснені платежі є попередньою оплатою, право власності на товар не перейшло, товар не введено в експлуатацію, товаро - розпорядчі документи не містять суті, строк виконання зобов'язання не настав, сторони договору не виконали зобов'язання, судом не приймається виходячи з вищевказаного та того, що за наведених обставин, поведінка відповідача є суперечливою, а відтак, такою, що не відповідає попереднім заявам та поведінці.
Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20).
Ст. ст.74, 77 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України, в зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, слід частково покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.13, 73-74, 86, 129, 165, 236, 238, 240-242 ГПК України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з ТОВ "Дружба Агро-ІФ" (код ЄДРПОУ 42955289, вул. Набережна, буд. 87, с. Росільна, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., 77722) на користь ТОВ "Інтек-Захід" (код ЄДРПОУ 37753663, вул. Грушевського М., буд. 145, м. Збараж, вул. Грушевського М., буд. 145, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47302) - 1 400 000,00 грн (один мільйон чотириста тисяч гривень) - заборгованості, 377 390,07 грн (триста сімдесят сім тисяч триста дев'яносто гривень сім копійок) - пені, 301 063,73 грн (триста одну тисячу шістдесят три гривні сімдесят три копійки) - інфляційних втрат та 66 694,18 грн (шістдесят шість тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні вісімнадцять копійок) - 3 % річних, 26 941,77 грн - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті - відмовити.
В частині стягнення основної суми боргу в розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень) - провадження у справі закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.01.2026.
Суддя І. М. Скапровська