номер провадження справи 7/158/25
про закриття провадження у справі
22.12.2025 справа № 908/2180/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 908/2180/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Українська машинобудівна компанія» (49040, м. Дніпро, Дніпропетровська область, вул.Панікахи, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40521127)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 01056273)
про стягнення 238863,16 грн,
за участю представників учасників справи
від позивача: не з'явився
від відповідача: Мальчев В.Є., дов. б/н від 27.10.2023, ордер серія АР №1256946 від 07.08.2025, посвідчення адвоката №ЗП001294 від 30.05.2017
До Господарського суду Запорізької області (зареєстровано в канцелярії суду вх.№2372/08-07/25 від 16.07.2025) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Українська машинобудівна компанія» із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод» 238863,16 грн заборгованості за договором поставки №230710-1 від 10.07.2023, яка складається з 182400,00грн суми основного боргу, 14737,00грн пені, 8395,40 грн 3% річних, 33330,76 грн суми інфляційних втрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.07.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2180/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 24.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2180/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з даними підсистеми Електронний суд позивач та відповідач мають зареєстрований електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» в ЄСІКС.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду від 24.07.2025 про відкриття провадження у справі була направлена електронного кабінету відповідача, про свідчить довідка про доставку електронного листа.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
У системі “Електронний суд» 11.08.2025 відповідачем сформовано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову. А також, відповідно до ст. 90 ГПК України, поставив питання позивачу: “Чи укладався між позивачем та відповідачем 10.07.2020 договір поставки № 230710-1?».
Відзив судом долучено до матеріалів справи.
Відповідачем у системі “Електронний суд» 21.08.2025 сформовано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у сумі 182400,00грн в зв'язку з відсутністю предмету спору. На підтвердження погашення суми основного боргу відповідачем долучено платіжну інструкцію № 7223 від 19.08.2025 на суму 182400,00 грн.
Клопотання судом прийнято до розгляду.
Позивачем у системі “Електронний суд» 12.09.2025 сформовано заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Долучено до матеріалів справи.
Відповідачем 18.09.2025 у системі “Електронний суд» сформовано додаткові пояснення у справі. Долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 23.09.2025 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2180/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 21.10.2025 о/об 10 год. 00 хв.
Відповідачем у системі “Електронний суд» 20.10.2025 сформовано два клопотання. Перше стосувалося відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача зайнятий в іншому судовому засіданні. Друге клопотання було спрямоване на продовження строку проведення підготовчого провадження.
Через систему “Електронний суд» 20.10.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання з огляду на зайнятість його в судовому засіданні в місті Дніпро.
У судовому засіданні 21.10.2025 приймав участь представник відповідача.
Представник відповідача не заперечив щодо відкладення розгляду справи та заявив усне клопотання зобов'язати позивача надати письмову відповідь на запитання, викладені у відзиві.
Ухвалою суду від 21.10.2025 суд відклад підготовче засідання на 05.11.2025 о 10год. 00хв.
У судовому засіданні 05.11.2025 приймали участь представники обох сторін.
Представник відповідача звернув увагу суду на те, що позивачем не надано відповідь на запитання, яке поставлене відповідачем позивачу у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача усно у судовому засіданні повідомив, що у позовні заяві позивачем допущено описку у зазначенні року укладення договору між сторонами: замість 10.07.2023 вказано 10.07.2020.
Представник відповідача підтримав подане клопотання та просить суд задовольнити його та зобов'язати позивача надати відповідь на запитання: “Чи укладався між позивачем та відповідачем 10.07.2020 договір поставки № 230710-1?».
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку його задовольнити та зобов'язати позивача надати відповідь на поставлене запитання в порядку ст. 90 ГПК України.
Ухвалою суду від 05.11.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 09.12.2025 о 09 год.30 хв. Зобов'язав позивача надати відповідь на запитання: “Чи укладався між позивачем та відповідачем 10.07.2020 договір поставки № 230710-1?».
У судовому засіданні 09.12.2025 приймав участь представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки свого представника суд не повідомив. Вимоги ухвали суду від 05.11.2025 не виконав, відповідь на запитання не надав. Про дату час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом направлення відповідної ухвали суду в його електронний кабінет, про що свідчить відповідна довідка, наявна в матеріалах справи.
У судовому засіданні суд з'ясував думку представника відповідача про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача. Представник відповідача вважає за необхідне відкласти підготовче засідання, оскільки розгляд справи без представника позивача є неможливим.
Ухвалою від 09.12.2025 суд відклав підготовче засідання на 16.12.2025 о 10 год. 00хв.
Представник позивача у судове засідання 16.12.2025 не з'явився. Про причини неявки свого представника суд не повідомив. Вимоги ухвали суду від 05.11.2025 не виконав, відповідь на запитання не надав. Про дату час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом направлення відповідної ухвали суду в його електронний кабінет, про що свідчить відповідна довідка, наявна в матеріалах справи.
У судовому засіданні суд з'ясував думку представника відповідача про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача. Представник відповідача вважає за необхідне відкласти підготовче засідання, оскільки розгляд справи без представника позивача є неможливим.
Крім того, представник відповідача зауважив щодо повторного зобов'язання позивача виконати вимоги суду викладені в ухвалі від 05.11.2025 № 908/2180/25.
З метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, належної підготовки справи до судового розгляду, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, враховуючи неявку представника позивача суд ухвалив відкласти підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 22.12.2025 о 09 год. 30 хв.
В ухвалі від 16.12.2025 суд повторно зобов'язати позивача виконати вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 05.11.2025 № 908/2180/25.
Представник позивача у судове засідання 22.12.2025 не з'явився чергового разу. Про причини неявки свого представника суд не повідомив. Без поважних причин не виконав вимоги суду, не надав відповідь на запитання, поставлених порядку ст. 90 ГПК України. Про дату час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом направлення відповідної ухвали суду в його електронний кабінет, про що свідчить відповідна довідка, наявна в матеріалах справи.
У судове засіданні 22.12.2025 прибув представник відповідача. Представником відповідача підтримано клопотання про закриття провадження у справі в частині сплаченої суми осиного боргу у розмірі 182400,00грн. А також заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, в частині в частині стягнення 14737,00грн пені, 8395,40 грн 3% річних, 33330,76 грн суми інфляційних втрат, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що після подачі позовної заяви відповідачем була сплачена сума основного боргу в розмірі 182400,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7223 від 19.08.2025.
Указані докази відповідають вимогам ст.ст. 76-77 ГПК України, а тому суд приймає останні та на підставі відомостей, що містяться у них, встановлює відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення суми основного боргу.
Також у заяві про закриття провадження у справі відповідач просить суд повернути сплачену суму судового збору в частині закриття провадження у справі.
Розглянувши клопотання відповідача, суд ухвалив закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 182400,00грн.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод» 238863,16 грн заборгованості за договором поставки №230710-1 від 10.07.2023, яка складається з 182400,00грн суми основного боргу, 14737,00грн пені, 8395,40 грн 3% річних, 33330,76 грн суми інфляційних втрат.
Ураховуючи погашення пред'явленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 182400,00грн, суд дійшов висновку, що предмет спору у даній справі в цій частині позовних вимог відсутній.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з ним не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 907/551/17.
Із урахуванням зазначеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3582,96грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 13698 від 07.07.2025. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України, про що свідчить виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Щодо повторної неявки представника позивача у судові засідання без поважних причин та невиконання виконання вимог суду, викладених в ухвалах від 05.11.20225 та 16.12.2025, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Судом установлено, що позивач не з'явився в підготовчі засідання 09.12.2025, 16.12.2025, 22.12.2025, про причини неявки не повідомив. Заяв про розгляд справи без його участі не подавав.
Ухвалою суду від 05.11.2025 та повторно в ухвалі від 16.12.2025 суд зобов'язав ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Українська машинобудівна компанія» надати відповідь на питання: «Чи укладався між позивачем та відповідачем 10.07.2020 договір поставки №230710-1?».
Слід зазначити, що явка представника позивача ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Українська машинобудівна компанія» була визнана судом обов'язковою, про що зазначалось в ухвалах суду.
Як визначено п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.10.2019 у справі №916/3616/15, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №910/1771/22, 17.10.2023 у справі № 910/25456/15 викладено наступну правову позицію щодо застосування п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПКУкраїни процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Матеріали справи не містять заяви позивача про розгляд справи за його відсутністю.
За таких обставин позов, з огляду на повторне нез'явлення позивача у підготовче засідання, невиконання вимог суду, викладених в ухвалах від 05.11.2025 та 16.12.2025, та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України слід залишити без розгляду.
За приписами ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що підставою залишення позову без розгляду в частині стягнення 14737,00грн пені, 8395,40 грн 3% річних та 33330,76 грн суми інфляційних втрат є повторна неявка позивача та невиконання вимог суду, викладених в ухвалах, сплачена сума судового збору щодо цих вимог поверненню не підлягає та покладається на позивача.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд постановляє ухвалу про залишення без розгляду позову в частині стягнення 14737,00грн пені, 8395,40 грн 3% річних та 33330,76 грн суми інфляційних втрат.
За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Рішення ЄСПЛ у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008).
Керуючись ст. ст. 226, 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
1.Провадження в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Українська машинобудівна компанія» суми основного боргу у розмірі 182 400 грн закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2.В іншій частині позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Українська машинобудівна компанія» до Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод» залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 255, 256 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також перебуванням судді Лєскіної І.Є. у відпустці повний текст ухвали складено та підписано 06.01.2026.
Суддя І.Є. Лєскіна