номер провадження справи 33/129/25
23.12.2025 Справа № 908/2413/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/2413/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» (03065, м. Київ, вул. Козелецька, буд. 24, ідентифікаційний код 44821726)
до відповідача-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 11, ідентифікаційний код 13605779)
про стягнення 1023891,55 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Тивоненко Д.Р., ордер АР № 1243605 від 22.09.2025;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» з позовом про стягнення солідарно з відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» збитків у розмірі 1023891,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на створення відповідачами як посадовими особами позивача, які одночасно є посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» (третя особа за позовом), негативних наслідків для позивача під час здійснення бухгалтерського діловодства, що суперечать обов'язкам посадових осіб та інтересам підприємства, в умовах конфлікту інтересів без ознак його запобігання або врегулювання, порушення порядку узгодження під час укладення значних правочинів, що у сукупності завдало збитків позивачу на суму 1023891,55 грн. внаслідок втрати права на податковий кредит за укладеними ними угодами.
Позов заявлено на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 22, 97, 991, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 89, ст. 224 Господарського кодексу України, п. 5 ст. 26, п. п. 3, 4 ст. 31, ст. ст. 39, 40, 42, п. 4 ст. 44, п. 4 ст. 45, 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 187, 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 40 модельного статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
20.08.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з поясненнями та доказами на виконання ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/129/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2025 о 10 год. 00 хв. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» .
Позивачу, представнику позивача та третій особі доставлено копії ухвал суду до електронних кабінетів 25.08.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 25.08.2025.
Відповідачам копії ухвал були направлені засобами поштового зв'язку.
Також копію ухвали про відкриття провадження у справі було розміщено до відома відповідачів на сайті Господарського суду Запорізької області, що підтверджується роздруківкою з даного сайту від 25.08.2025.
Відповідач-2 отримав копію ухвали суду 31.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
15.09.2025 до суду повернулась копія ухвали суду, яка була направлена на адресу відповідача-1, з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
17.09.2025 від позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі №908/2413/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.09.2025 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні 23.09.2025 о 10 год. 00 хв. у справі №908/2413/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено здійснювати проведення судового засідання 23.09.2025 о 10 год. 00 хв. у справі №908/2413/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
22.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання представника відповідача-1 Тивоненка Д.Р. про ознайомлення з матеріалами справи, переведення матеріалів справи в електронний вигляд та відкладення підготовчого засідання.
В судовому засіданні 23.09.2025 були присутні представники позивача та відповідача-1, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеконференцзв'язку.
Представник відповідача-1 заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи.
Представник позивача не заперечував проти відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено підготовче засідання на 14.10.2025 об 12 год. 00 хв.
Позивачу, представнику позивача, представнику відповідача-1 та третій особі доставлено копії ухвал суду до електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 24.09.2025 о 17 год. 44 хв.
07.10.2025 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву, поновити строк для подання відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог. Також у відзиві містилось клопотання про участь у всіх судових засіданнях у справі №908/2413/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 08.10.2025 задоволено клопотання відповідача-1, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 14.10.2025 об 12 год. 00 хв. у справі №908/2413/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника відповідача-1 та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
10.10.2025 від позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі №908/2413/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 13.10.2025 задоволено заяву позивача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 14.10.2025 об 12 год. 00 хв. у справі №908/2413/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
13.10.2025 від третьої особи надійшли пояснення третьої особи.
14.10.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив позов задовольнити.
14.10.2025 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого відповідач-2 просив визнати поважними причини його відсутності у судовому засіданні 14.10.2025, відкласти розгляд справи для можливості залучити представника та подати заяви по суті справи та продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
В судовому засіданні 14.10.2025 були присутні представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача-1, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеконференцзв'язку.
Представник відповідача-1 підтримав клопотання, яке міститься у відзиві, про поновлення строку для подання відзиву, просив визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву, поновити строк та долучити відзив до матеріалів справи.
Представник позивача не заперечив проти долучення відзиву до матеріалів справи.
Суд визнав поважними причини пропуску строку для подання відзиву, на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України суд продовжив строк для подання відзиву, відзив долучив до матеріалів справи.
Суд повідомив про надходження від відповідача-2 клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача з'ясовував, які правочини не визнаються відповідачем-1.
Представник відповідача-1 заявив про намір подати заперечення на відповідь на відзив. Зазначив, що відповіді на відзив буде міститись відповідь на питання позивача.
З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, для надання можливості відповідачу-2 скористатися своїм правом на подання відзиву, суд задовольнив клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 14.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.11.2025, відкладено підготовче засідання на 03.11.2025 о 10 год. 30 хв.
20.10.2025 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
28.10.2025 від відповідача-2 надійшли пояснення, відповідно до яких відповідач-2 зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
В судовому засіданні 03.11.2025 були присутні представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача-1, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.
В обґрунтування клопотання представник посилався на те, що у своїх поясненнях відповідач-2 стверджував, що у нього відсутнє суміщення посад бухгалтера у двох підприємствах, для подання доказів на підтвердження суміщення посад відповідачем-2 представник позивача просив відкласти підготовче засідання.
Представник відповідача-1 не заперечив проти задоволення клопотання представника позивача.
З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, для надання можливості позивачу подати додаткові докази, суд задовольнив клопотання усне клопотання позивача, ухвалив відкласти підготовче засідання на 24.11.2025 о 09 год. 30 хв.
14.11.2025 від позивача надійшли письмові пояснення.
В судовому засіданні 24.11.2025 були присутні представники позивача (в режимі відеоконференції) та відповідача-1, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
Представники позивача та відповідача-1 заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань та про можливість закриття підготовчого провадження.віпей грипаут уже можнобласті звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» з позовом про стягнення солідарно з відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» збитків у розмірі 1023891,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час виконання посадових обов'язків у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» за суміщенням, відповідачами одночасно виконувалися й адміністративно-управлінські функції за основним місцем роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс», внаслідок чого були укладені значні угоди, за якими позивач втратив право на податковий кредит, сума якого визначена позивачем як збитки у даному позові.
На підтвердження обставин перебування відповідача-1 ( ОСОБА_1 ) в трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» позивач надав копію наказу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» ОСОБА_1. від 25.07.2022 №22/4-к про прийняття на роботу за сумісництвом з 25.07.2022 ОСОБА_1 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс». Підстава: протокол учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» від 22.07.2022 №2.
Згідно з рішенням одноособового власника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» від 21.02.2025 припинено повноваження та звільнено 27.02.2025 з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» ОСОБА_1 на підставі заяви від 20.02.2025 за згодою сторін.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» від 03.03.2025 №8/к призначено ОСОБА_1 на посаду директора технічного з 03.03.2025 за сумісництвом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.08.2025 ОСОБА_1 значився керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» (третя особа у справі).
На підтвердження обставин перебування відповідача-2 ( ОСОБА_2 ) у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» позивач надав копію наказу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут трансформаторобудування «ВІТ» (на даний час має найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс») від 04.07.2022 №6 про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду головного бухгалтера департаменту сервісу трансформаторного обладнання з 04.07.2022 за сумісництвом. На наказі міститься підпис відповідача-2 про ознайомлення з наказом.
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» №10 від 31.03.2025 звільнено ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» за сумісництвом з 31.03.2025 на підставі ст. 38 КЗпП України.
Згідно з актом приймання-передачі статутних документів ТОВ ІЦ «ЗТЗ-СЕРВІС» від 15.05.2025 ОСОБА_2 здала, а Александров С.В. прийняв за довіреністю б/н від 12.05.2025 як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» документи згідно з наведеним в акті переліком.
У позовній заяві зазначено, що в період 2022-2025 років між позивачем (покупець послуг) та ТОВ «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» (постачальник послуг, ЄДРПОУ 13605779) було укладено угоди про надання інженерно-технічних і ремонтних послуг для обслуговування трансформаторних систем на загальну суму 6143349,36 грн., у тому числі ПДВ 1023891,55 грн., дані щодо яких зазначено у доданій таблиці «Таблиця договорів укладених між ТОВ «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» та ТОВ «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс»».
Згідно з вказаною таблицею, в рамках справи № 908/2413/25 позивачем заявлено вимоги, що стосуються, зокрема, таких угод, укладених позивачем із третьою особою:
1) договір №079-22/3-00 від 26.09.2022 (акт від 12.10.2022 на суму 80000,00 грн., у т.ч. ПДВ 13333,33 грн.);
2) договір №093022/2-00 від 02.12.2022 (акт від 27.03.2023 на суму 1233831,36 грн., у т.ч. ПДВ 205638,56 грн.)
3) договір №102-22/3-00 від 26.12.2022 (акт від 31.03.2023 на суму 7470,00 грн., у т.ч. ПДВ 1245,00 грн.; акт від 30.06.2023 на суму 44442,00 грн., у т.ч. ПДВ 7407,00 грн.; акт від 30.09.2023 на суму 7734,00 грн., у т.ч. ПДВ 1289,00 грн.; акт від 29.12.2023 на суму 28519,50 грн., у т.ч. ПДВ 4753,25 грн.; акт від 31.03.2024 на суму 22467,00 грн., у т.ч. ПДВ 3744,50 грн.; акт від 01.07.2024 на суму 50267,00 грн., у т.ч. ПДВ 8377,83 грн.; акт від 30.09.2024 на суму 66543,50 грн., у т.ч. ПДВ 11090,58 грн.; акт від 31.12.2024 на суму 75244,50 грн., у т.ч. ПДВ 12540,75 грн.;
4) договір №035-23/2-00 від 02.06.2023 (акт від 09.11.2023 на суму 312000,00 грн., у т.ч. ПДВ 52000,00 грн.);
5) договір №050-23/2-00 від 14.08.2023 (акт від 02.10.2023 на суму 375000,00 грн., у т.ч. ПДВ 62500,00 грн.);
6) договір №068-23/2-00 від 02.10.2023 (акт від 02.10.2023 на суму 128188,50 грн., у т.ч. ПДВ 21364,75 грн.);
7) договір №061-23/2-00 від 04.10.2023 (акт від 22.11.2023 на суму 132000,00 грн., у т.ч. ПДВ 22000,00 грн.);
8) договір №062-23/2-00 від 05.10.2023 (акт від 01.12.2023 на суму 646224,00 грн., у т.ч. ПДВ 107704,00 грн.);
9) договір №063-23/2-00 від 09.10.2023 (акт від 01.12.2023 на суму 183696,00 грн., у т.ч. ПДВ 30616,00 грн.);
10) договір №075-23/2-00 від 15.11.2023 (акт від 20.12.2023 на суму 168222,00 грн., у т.ч. ПДВ 28037,00 грн.);
11) за договором № 075-23/2-68 від 28.11.2023 (згідно індексного номера, що вказаний у таблиці договорів) позивач надав пояснення, що до суду було надано копію акта від 13.12.2023 передачі-приймання виконаних робіт згідно з листом № 68 від 28.11.2023. На сьогоднішній день у позивача наявні наступні документи, що підтверджують господарську операцію згідно зазначеної угоди: акт від 13.12.2023 передачі-приймання виконаних робіт згідно з листом № 68 від 28.11.2023; рахунок на оплату № 96 від 13.12.2023 за договором №092-23/3-00 від 28.11.2023 на суму 60000,00 грн., що засвідчений головним бухгалтером ТОВ «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» ОСОБА_2. і включає специфікацію згідно наданої послуги. Інші документи щодо зазначеної господарчої операції відсутні.
12) договір № 016-24/2-00 від 28.02.2024 (акт від 06.03.2024 на суму 60000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10000,00 грн.);
13) договір №032-24/2-00 від 09.05.2024 (акт від 11.07.2024 на суму 96000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16000,00 грн.);
14) договір 044-24/2-00 від 09.07.2024 (акт від 16.07.2024 на суму 40500,00 грн., у т.ч. ПДВ 6750,00 грн.);
15) договір №058-24/2-00 від 14.08.2024 (акт від 10.09.2024 на суму 105000,00 грн., у т.ч. ПДВ 17500,00 грн.);
16) за договором № 058-24/2-91 від 03.10.2024 (згідно індексного номера, що зазначений у таблиці договорів) позивач надав пояснення, що до суду було надано копію акта від 18.10.2024 передачі-приймання наданих послуг згідно з листом № 91 від 03.10.2024. На сьогоднішній день у позивача наявні наступні документи, що підтверджують господарську операцію згідно зазначеної угоди: копія листа № 91 від 03.10.2024 на адресу ТОВ «НІЦ «ЗТЗ-Сервіс» щодо виконання субпідрядних робіт; акт від 18.10.2024 передачі-приймання наданих послуг згідно з листом № 91 від 03.10.2024; рахунок на оплату № 76 від 18.10.2024 за договором №072-24/2-00 від 03.10.2024 на суму 132000,00 грн., що засвідчений головним бухгалтером ТОВ «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» ОСОБА_2. і включає специфікацію згідно наданої послуги. Інші документи щодо зазначеної господарчої операції відсутні.
17) договір №074-24/2-00 від 11.10.2024 (акт від 13.11.2024 на суму 228000,00 грн., у т.ч. ПДВ 38000,00 грн.);
18) договір №087-24/2-00 від 02.12.2024 (акт від 14.02.2025 на суму 1200000,00 грн., у т.ч. ПДВ 200000,00 грн.).
Позивач вказує, що в ході виконання зобов'язань за вказаними договорами, ТОВ «НІЦ «ЗТЗ-Сервіс» не було зареєстровано жодної податкової накладної. Вказане завдало збитків ТОВ «ІЦ «ЗТЗ-Сервіс» на суму зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 1 023 891,55 гривень та обсяг якого мав бути включений до податкового кредиту підприємства і використаний у наступних бюджетних періодах або відшкодований за рахунок бюджетних асигнувань.
Також позивач вказує, що кожна з угод, наведених у таблиці, є значним правочином, які потребували відповідного погодження, однак не були погоджено в належний спосіб.
Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про умисне зловживання посадовими особами підприємства своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди всупереч інтересам юридичної особи, що завдало істотної шкоди.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Основною підставою пред'явлення позовних вимог до відповідачів, які є фізичними особами, позивачем зазначено порушення відповідачами під час виконання своїх посадових обов'язків вимог антикорупційного законодавства щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.
Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів поширюються на осіб, зазначених у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції».
Згідно з ч. 1 ст. 651 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) містить статті, що передбачають відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією (Глава 13-А), зокрема порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 1724 КУпАП); порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 1727 КУпАП).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Господарський суд відповідно до покладених на нього повноважень, визначених ГПК України, не уповноважений розглядати питання про наявність в діях особи ознак вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. У зв'язку з цим господарський суд не може самостійно встановлювати в діях відповідачів наявність складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до пунктів 111, 112 ч. 1 ст. 12 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права:
- ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень;
- складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України («Допустимість доказів») обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач не надав доказів складання уповноваженим органом протоколів про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, щодо відповідачів, а також притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, на які посилається в позові. Тобто доводи позивача по наявність в діях відповідачів порушень антикорупційного законодавства, зокрема порушення обмежень щодо суміщення посад та конфлікту інтересів, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 67 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.
Отже, правочини, укладені внаслідок адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є оспорюваними та можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку.
Щодо посилань позивача на норму пункту 5 статті 40 Закону України
від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно з якою член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, суд зазначає, що правовим наслідком порушення такої заборони є розірвання товариством договору (контракту) з такою особою (ч. 6 ст. 40 даного Закону).
Також позивач посилається на вчинення відповідачами правочинів із заінтересованістю. Відповідно до статті 45 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», правочин вважається таким щодо якого є заінтересованість (правочин із заінтересованістю), якщо він укладається із юридичною особою, посадові особи якої також є посадовими особами товариства з яким укладається такий правочин. Згідно з ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
Суд зазначає, що правочин із заінтересованістю, а також вчинений представником у власних інтересах є оспорюваним, а не нікчемним, і визнається недійсним лише за рішенням суду, якщо заінтересована сторона подає відповідний позов, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом.
Що стосується вчинення правочинів з перевищенням повноважень, то відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки для особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Статтею 46 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту вчинення цього правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 3 ст. 237 ГПК України, ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.
Вимог про визнання правочинів недійсними позивач не заявляв. Доказів визнання їх недійсними в судовому порядку не надав.
За таких обставин правочини, зазначені в «Таблиці договорів що укладені між ТОВ «ІЦ «ЗТЗ-Сервіс» та ТОВ «НІЦ «ЗТЗ-Сервіс»», в силу презумпції правомірності правочину, яка позивачем не спростована, вважаються дійсними.
Суд у даній справі не може виходити за межі позовних вимог та самостійно надавати оцінку кожному правочину, наведеному у таблиці договорів, з підстав, що свідчать про оспорюваність правочину, оскільки такі вимоги не заявлялись. При цьому така оцінка (у разі пред'явлення відповідних вимог) мала б надаватися кожному конкретному правочину окремо на момент його вчинення, а не всім наведеним у позовній заяві правочинам за період з 2022 по 2024 роки взагалі (одночасно).
Крім того, позивач, посилаючись на те, що договори, зазначені в таблиці договорів, є значними правочинами, які не погоджені в належний спосіб, заявляє до стягнення збитки на суму зобов'язання з ПДВ за цими договорами у загальному розмірі 1023891,55 грн., який мав бути включений до податкового кредиту підприємства. Тобто позивач фактично визнає ці правочини як такі, що породили певні правові наслідки для сторін. Натомість за приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Щодо вимоги про стягнення збитків внаслідок нездійснення реєстрації податкових накладних суд зазначає таке.
У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абз. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні, які складені та зареєстровані у встановлені законом строки.
Як вбачається з таблиці договорів, що є додатком до позовної заяви, підставами для реєстрації податкових накладних позивач визначає факти виконання робіт (послуг) з боку ТОВ «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» (постачальник послуг, третя особа у справі) за угодами, укладені в період з 26.09.2022 (акт від 12.10.2022) по 02.12.2024 (акт від 14.02.2025).
Відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац третій пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у пункті 198.6 статті 198 ПКУ та абзаці першому пункту 80 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
У разі прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної - у звітному (податковому) періоді, в якому її складено, в тому числі шляхом надання уточнюючого розрахунку за відповідний період, або будь-якому наступному звітному періоді в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у звітному (податковому) періоді, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання.
Розрахунок коригування може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Отже, якщо до податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, складено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то суми ПДВ, зазначені в такому розрахунку коригування відображаються у складі податкового кредиту покупця у тому періоді, у якому було здійснено перерахунок та виникли підстави для складання розрахунку коригування, але не раніше періоду формування податкового кредиту на підставі відповідної податкової накладної (у тому числі шляхом подання уточнюючого розрахунку).
Отже, обов'язок зі складення податкових накладних у даному випадку покладався на контрагента позивача - юридичну особу ТОВ «НІЦ «ЗТЗ-Сервіс», який є третьою особою в даній справі.
Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» (третя особа у справі) вих. №10/2-7- від 13.06.2025 надано відповідь на лист позивача вих. №03/06-2025 від 03.06.2025 щодо відсутності реєстрації податкових накладних. Повідомлено, що причиною відсутності реєстрації податкових накладних за вказаний у листі період було те, що в 2022 році після повномасштабної військової агресії рф проти України третя особа підпала під дію запроваджених урядом заборон у зв'язку з наявністю російського власника. АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» банк заблокував усі видаткові операції за поточними рахунками третьої особи, зокрема бюджетні платежі на строк дії спеціальних економічних санкцій, накладених рішеннями РНБО на опосередкованих власників товариства - резидентів рф, а також кінцевого бенефіціара. Через це був відсутній ліміт на рахунку підприємства, що необхідний для реєстрації податкових накладних в електронному кабінету ДПС засобами програмного продукту Медок. При відсутності ліміту має місце блокування реєстрації податкових накладних. Повідомлено, що податкові накладні невідкладно будуть зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних після розблокування видаткових операцій за поточними рахунками підприємства та можливості поповнити електронний рахунок.
На підтвердження зазначених обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» надало до матеріалів справи листування у спірному періоді щодо розблокування роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», Національним банком України, Міністерством економіки України Офісом Президента України, міністерством юстиції України.
Відповідно до ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою для покладання на особу відповідальності у вигляді стягнення збитків є складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки, факт завдання збитків та їх розмір, причино-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками. При цьому цивільне законодавство виходить з презумпції вини боржника, який, у свою чергу, має довести суду відсутність своєї вини у спричиненні збитків.
У разі відсутності хоча б одного елементу складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.
В даному випадку позивачем не доведено наявності в діях відповідачів складу цивільного правопорушення, яке може бути підставою для покладання на відповідачів відповідальності у вигляді стягнення збитків за фактом нездійснення реєстрації податкових накладних, зокрема, протиправності поведінки кожного з відповідачів, факту завдання збитків у вигляді втрати права на податковий кредит, безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідачів та пред'явленими до стягнення збитками.
За таких обставин суд ухвалив відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю.
Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позовна заява подана в 2025 році та містить вимогу майнового характеру про стягнення 1023891,55 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за розгляд позовної заяви про стягнення 1023891,55 грн. належить до сплати судовий збір у розмірі: 1023891,55 грн. х 1,5% х 0,8 = 12286,70 грн.
За розгляд позовних вимог позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15358,37 грн. платіжною інструкцією №98 від 01.08.2025. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
У зв'язку з відмовою в позові витрати зі сплати судового збору в сумі 12286,70 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Переплата судового збору в сумі 3071,67 грн. може бути повернута позивачу за його клопотанням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний Центр «ЗТЗ-Сервіс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 06.01.2026.
Суддя М.В. Мірошниченко