05 січня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу прокурора Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025262110000204 щодо ОСОБА_7 ,-
Ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого,яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 286-1 КК України ОСОБА_7 .
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту терміном на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, заборонивши йому залишати місце проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 год. по 06.00 год. Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) не відлучатися із населеного пункту с. Малятинці Чернівецького району Чернівецької області, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;4) утриматись від спілкування із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 та свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
Провадження №11-сс/822/2/26 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_13
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язків встановлено на два місяці: з 24 грудня 2025 року по 24 лютого 2026 року включно.
На таке судове рішення прокурор Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу із проханням ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити.
Стверджує, що обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведено належними доказами, що є підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 ,оскільки підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на неповнолітнього потерпілого та свідків з метою уникнення відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки одразу після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний не повідомив про ДТП органи Національної поліції та заклад охорони здоров'я, не надав медичної допомоги неповнолітньому потерпілому
Вказує,що ОСОБА_7 двічі притягувався до кримінальної відповідальності,у тому числі вироком Кіцманського районного суду від 28.02.2025 року за ст. 164 КК України,яким засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду на 1 рік.Також 27.08.2025 року був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Вказує, що внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення неповнолітній потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Звертає увагу, що на час ДТП концентрація алкоголю в крові підозрюваного складала 2,44 проміле.
Вважає, що факт працевлаштування підозрюваного у грудні 2025 року, тобто вже під час досудового розслідування, не зменшує встановлених ризиків.
Зауважує, що жодних документів, які б підтверджували факт перебування на утриманні підозрюваного трьох дітей стороною захисту не надано,оскільки ОСОБА_7 розлучений, діти проживають із матір'ю,а підозрюваний вже був засуджений за те,що злісно ухилявся від сплати аліментів.Згідно довідки про склад сім'ї ОСОБА_7 зареєстрований та проживає тільки з матір'ю.
Також звертає увагу, що слідчий суддя не вірно визначив строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 терміном на 2 місяці, тобто до 24.02.2026 року, що виходить за межі строку досудового розслідування, який спливає 16.02.2026 року.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, доводи підозрюваного та його захисника про відсутність підстав для скасування судового рішення, перевіривши матеріали справи,колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається із наданих матеріалів, 09.09.2025 року до ЄРДР внесені відомості за №12025262110000204 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
15.12.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Згідно підозри, 06.09.2025 приблизно о 21 год. 00 хв. водій ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно несправним транспортним засобом «Opel Vectra» НОМЕР_1 , рухався із швидкістю 70-80 км/год в межах населеного пункту с. Малятинці Чернівецького району та біля буд.78, не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування, допустив виїзд за межі проїзної частини дороги з подальшим зіткненням із електроопорою. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля- неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тяжкі тілесні ушкодження,небезпечні для життя у вигляді закритого перелому склепіння черепа з переходом на основу та забою головного мозку(а.с.48-51)
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку про наявність обгрунтованої підозри,а також ризиків,передбачених ст.177 КПК України
Разом із тим, вважав недоведеною обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.194 КПК України-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому посилаючись на ч.4 ст.194 КПК України відмовив у задоволенні клопотання слідчого та застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Дійшовши висновку про доведеність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчий суддя вказував, що запобігти встановленим ризикам повною мірою можна шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 22:00 год. по 06:00 год. з покладенням ряду обов'язків.
Такі висновки судова колегія вважає безпідставними.
У цьому провадженні ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на неповнолітнього потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя правильно визнав доведеними.
Однак,повною мірою слідчий суддя не зважив,що у разі визнання винуватим ОСОБА_7 може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, яке є безальтернативним, а суворість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
На користь такого висновку свідчить і те, що відповідно до ч.1 ст.75 КК України встановлена заборона звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, визнаних винними у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Той факт,що підозрюваний є батьком 3 неповнолітніх дітей,може надати йому змогу перетнути кордон та залишити межі України.
За фактичними обставинами підозри, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно несправним автомобілем, рухався із перевищенням швидкості в межах населеного пункту, неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом, внаслідок чого допустив виїзд за межі проїзної частини дороги з подальшим зіткненням із електроопорою, внаслідок ДТП пасажиру автомобіля - неповнолітньому ОСОБА_8 , 2009 року народження, спричинено тяжкі тілесні ушкодження,небезпечні для життя.
Окрім того, відповідно до висновку судово-токсикологічної експертизи від 29.10.2025 року №1743 у крові ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в кількості 1,77 проміле(а.с.27),концентрація якого станом на момент ДТП могла становити 2,44 проміле,на що вказував прокурор із посиланням на висновок комісійної судово-токсикологічної експертизи.
Із протоколів допитів потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 (а.с.41-45) вбачається,що обвинувачений перебував 06.09.2025 року на святкуванні дня народження цього свідка та вживав протягом дня алкогольні напої,а потім сів за кермо автомобіля та разом із потерпілим поїхав.
Слідчий суддя не зважив повною мірою на те,що ОСОБА_7 раніше судимий (а.с.28).
Вироком Кіцманського районного суду від 28.02.2025 року він визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК та призначене покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням обов'язків на підставі ст.59-1 КК України (а.с.38-40).
Тяжке кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , мало місце в період відбування ним покарання у виді пробаційного нагляду.
Згідно витягу «Адмінпрактика», 27.08.2025 року ОСОБА_7 був притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.30)
Викладені обставини свідчить,що запобіжні заходи,не пов'язані із триманням під вартою,не будуть дієвими для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відмовляючи у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя посилався на те, що ОСОБА_7 є батьком трьох малолітніх дітей, на утримання яких сплачує аліменти.
Однак, згідно вироку Кіцманського районного суду від 28.02.2025 року, ОСОБА_7 визнаний винуватим за ч. 1 ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Отже, твердження, що тримання підозрюваного під вартою негативно відобразиться на інтересах третіх осіб, безпідставне.
Прокурор слушно посилався на те,що підозрюваний працевлаштувався лише у грудні 2025 року,вже в період досудового розслідування у цьому провадженні.
Даних щодо захворювань, які би перешкоджали утриманню ОСОБА_7 у СІЗО, суду не надано.
За таких обставин судова колегія вважає, що відмова слідчого судді у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, може негативно позначитись на дієвості кримінального провадження.
Окрім того,обираючи запобіжний захід,слідчий суддя визначив його строк,що виходить за межі строку досудового розслідування,який спливає 16.02.2026 року,на що слушно звернув увагу прокурор.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період відбування покарання у виді пробаційного нагляду, працевлаштований, з урахуванням обставин даного кримінального правопорушення, та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що слід визначити заставу у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього.
За таких обставин апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати відповідно до вимог ст.407,409,411,422 КПК України та постановити нову, якою відносно ОСОБА_7 застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,409,411,418,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справа та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу прокурора Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_14 , погоджене з прокурором Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 12.02.2026 року.
Взяти підозрюваного ОСОБА_7 під варту в залі суду.
Одночасно для забезпечення належного виконання обов'язків, передбачених КПК України, визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Чернівецького апеляційного суду, код отримувача (ЄДРПОУ): 42255464, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA678201720355209001500082901.
Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи(служби);
- утриматись від спілкування із потерпілим ОСОБА_8 ,свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків у разі внесення застави визначити до 12 лютого 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави. У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій особі Чернівецького слідчого ізолятора ВДДУ з питань виконання покарань у Чернівецькій області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення особи з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3