СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/148/26
ун. № 759/49/26
05 січня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026100080000022 від 03.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
05.01.2026 року слідчий слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026100080000022 від 03.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100080000022 від 03.01.2026, за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про військову агресію збройних сил російської федерації проти України та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, та який в подальшому неодноразово продовжувався, перебуваючи в приміщенні кав'ярні, що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад на раніше не знайому громадянку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, внаслідок чого заволодів товарами, а саме: вафлі «Дубайські» у кількості 2 шт., вартістю 30 гривень за 1 шт.; батончик «Баунті фісташка» у кількості 2 шт., вартістю 30 гривень за 1 шт.;
-жувальний батончик у кількості 1 шт. вартістю 25 гривень; батончик у кількості 1 шт., вартістю 20 гривень; що належить ФОП « ОСОБА_8 » чим завдав майнової шкоди на загальну
суму 165 гривень.
Так, ОСОБА_5 03.01.2026, близько 14 год. 00 хвилин, перебуваючи в районі вул. Авіактонструкторській що в м. Києві, зайшов до приміщення кав'ярні розташованого за адресою: м. Київ, вул. Авіактонструкторська 13/2, де на той час перебувала продавчиня вищевказаної кав'ярні.
В подальшому, 03.01.2025 року, приблизно 14 годині 10 хвилин, перебуваючи в середині кав'ярні, що за адресою: м. Київ, вул. Авіактонструкторська 13/2, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки.
З цією метою, ОСОБА_5 , приблизно 14 годині 10 хвилин, перебуваючи в середині вище зазначеної кав'ярні, маючи при собі предмет, схожий на бойову гранату, який тримав у правій руці, продемонструвавши її продавчині ОСОБА_8 , та висунув реальну вимогу передати йому вищевказані солодощі.
ОСОБА_8 в свою чергу, побачивши в руках ОСОБА_5 предмет, схожий на бойову гранату, сприйняла його як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, а також можливість отримання тілесних ушкоджень.
Однак, ОСОБА_5 розуміючи те, що в приміщені кав'ярні наявні стороні свідки та не бажаючи бути викритим ними, відкрито викрав товари, а саме: вафлі «Дубайські» у кількості 2 шт., вартістю 30 гривень за 1 шт.; батончик «Баунті фісташка» у кількості 2 шт., вартістю 30 гривень за 1 шт.; жувальний батончик у кількості 1 шт., вартістю 25 гривень; батончик у кількості 1 шт., вартістю 20 гривень; на загальну суму 165 гривень, та поспіхом відкрито викравши вказане майно з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд чим завдав ФОП « ОСОБА_8 » майнової шкоди на загальну суму 165 гривень (з урахуванням ПДВ).
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, який не одружений, має на утриманні малолітніх дітей 2013 та 2017 р.н., офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий: вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14.11.2006 за ч. 2 ст. 189, ст. 104 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.06.2007 за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 12.06.2009 на підставі ухвали Піщанського районного суду Вінницької обл. від 04.06.2009 умовно-достроково на 2 роки 1 місяць 1 день; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15.04.2010 за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ст. 70, ст. 71 КК України на 7 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 03.03.2016 по відбуттю строку покарання; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2019 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; вищевказаний вирок скасовано та згідно вироку Київського апеляційного суду м. Києва від 09.02.2021 вважається засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2022 за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 09.06.2023 по відбуттю строку покарання; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.07.2025 за ч.1 ст. 309 КК України, на 2 роки пробаційного нагляду.
03.01.2026 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України та 04.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
Обставини, що вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 підтверджуються наступними доказами: протоколом прийняття заяви, про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом огляду місця події від 26.01.2026, за адресою м. Київ, вул. Авіактонструкторська 13/2; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України громадянина ОСОБА_5 , під час якого вилучено речовими доказами; протоколом допиту свідка працівника поліції ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_8 яка впізнала ОСОБА_12 . Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.
Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочину є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_5 може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_5 може впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, з метою тиску на них. Сам факт перебування підозрюваного на свободі після вчинення такого особливо тяжкого злочину - вже буде впливати на свідків, та потерпілу бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя. Для пересічного громадянина такий факт буде свідчити про безкарність і беззахисність потерпілих, свідків, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик того, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду і продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, та приймаючи до уваги обставини вчинення даного злочину дає підстави вважати, що він будучи раніше судимим, відповідних висновків не зробив, а продовжує жити грубо порушуючи законодавство України. Тобто ця людина не в змозі контролювати себе і не може своє життя вписувати в рамки правил поведінки у суспільстві, не порушуючи при цьому прав оточуючих громадян.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, або перешкоджати цьому іншим шляхом.
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заявленого клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов'язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Практикою ЄСПЛ в рішеннях «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» напрацьовані стандарти розуміння поняття «обґрунтована підозра», що передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколом прийняття заяви, про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом огляду місця події від 26.01.2026, за адресою м. Київ, вул. Авіактонструкторська 13/2; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України громадянина ОСОБА_5 , під час якого вилучено речовими доказами; протоколом допиту свідка працівника поліції ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_8 яка впізнала ОСОБА_12 . Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_13 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, враховуючи відсутність сім'ї та міцних соціальних зв'язків.
Вбачається наявність ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки такі наразі є відомими.
Існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
У зв'язку з цим слідчий суддя вважає за необхідне обрати міру запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваним.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання та домашнього арешту у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.
Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Вказані обставини та наведені прокурором докази вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, а тому вказане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Також, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.
Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ОСОБА_13 , з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026100080000022 від 03.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.03.2026 року включно.
Для утримання, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» розташованої за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166400 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві, після внесення якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі звільнення з-під варти, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, у відповідності до ст. 182 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Доручити керівництву ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження підозрюваного та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді діє до 04.03.2026 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1